Справа № 694/594/15-к Провадження №1-кп/694/66/15

Вирок

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

на підставі угоди про визнання винуватості

21.04.2015 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12015250140000226 з обвинувальним актом та укладеною угодою про визнання винуватості між прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури Гасичем О.В. та підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області, громадянином України, із середньою спеціальною освітою, працюючим водієм в Звенигородському лісовому господарстві м. Звенигородка, одруженим, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимим,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

з участю прокурора Гасича О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що приблизно об 17 годині 40 хвилин 28 березня 2015 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в салоні службового автомобіля ВДАІ з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне УМВС України в Черкаській області марки "Тойота Пріус", державний номер НОМЕР_2, який знаходився на перехресті вул. Жовтнева-Ювілейна в с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області, під час складання щодо нього працівником ВДАІ з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне УМВС України в Черкаській області старшим прапорщиком міліції ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування автомобілем ГАЗ-24 "Волга", державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, усвідомлюючи те, що останній є службовою особою, становище якого дозволяє йому вирішити питання щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення, надав службовій особі - інспектору ДПС ВДАІ з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 820 грн. за не складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Під час досудового розслідування досягнуто згоди між прокурором Гасичем О.В. та підозрюваним ОСОБА_2 щодо укладання угоди про визнання винуватості.

30 березня 2015 року в м. Звенигородка прокурор Звенигородської міжрайонної прокуратури у кримінальному провадженні № 12015250140000226 Гасич О.В., з одного боку, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_2, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, яка містить наступні положення:

1. Підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, а також співпрацювати з правоохоронними органами у виявлені та припинені інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

2. Сторони погоджують на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу в сумі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. із застосуванням спеціальної конфіскації майна, яке було предметом злочину, а саме грошових коштів в сумі 820 грн.

3. Підозрюваний ОСОБА_2 та прокурор Гасич О.В. розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного також відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

4. Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і всіх положень складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

5. Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Угода про визнання винуватості підписана сторонами та разом із обвинувальним актом надійшла до суду.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілих від кримінального правопорушення немає.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор Гасич О.В. вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, як таку, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженої в угоді міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази - грошові кошти в сумі 820 грн., які знаходяться в камері зберігання речових доказів Звенигородського РВ УМВС, підлягають спеціальній конфіскації, як предмет злочину (а.с. 21); диск DVD №365749 з відеозаписом надання неправомірної винагороди ОСОБА_2, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах справи (а.с. 20).

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури Гасичем О.В. та підозрюваним ОСОБА_2, укладену 30 березня 2015 року в м. Звенигородка.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. із застосуванням спеціальної конфіскації майна, яке було предметом злочину, а саме грошових коштів в сумі 820 грн., що знаходяться в камері зберігання речових доказів Звенигородського РВ УМВС.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речовий доказ - диск DVD №365749 з відеозаписом надання неправомірної винагороди ОСОБА_2, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.М. Кравченко