Номер провадження: 22-ц/785/3051/15

Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.

Доповідач Оверіна О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Суддів Кравця Ю.І., Мартинової К.П.

при секретарі Железнова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26.12.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 третя особа Холоднобалківська сільська рада про визнання права власності, усунення перешкод в користування,-

В С Т А Н О В И Л А

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності та усунути перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням кухні, суміжним квартирі АДРЕСА_2.

Свої вимоги мотивує тим, що вона та її малолітній син є власниками квартири АДРЕСА_2, що розташована за вищевказаною адресою. У вказаній квартирі вона зареєстрована з 18.05.1989 року, із того часу там проживала та користувалась допоміжним приміщенням кухні, суміжним до квартири АДРЕСА_2.

Відповідачі також проживають у вказаному будинку в квартирі АДРЕСА_1 Позивачі разом з ними спільно користувалися допоміжним приміщенням кухні. Але з 2011 року позивачка та члени її сім'ї позбавлені можливості користуватися своєю квартирою, оскільки відповідачі чинять перешкоди в користуванні кухнею.

Посилаючись на вказані обставини, позивачі просять усунути перешкоди їм у користуванні вказаним допоміжним приміщенням та визнати за ними право власності на 1/2 його частину.

Позивачка та її представник в судовому засіданні на позові наполягали. При цьому пояснили, що у гуртожитку в одній кімнаті позивачка разом з чоловіком проживали з 1980 року. Коли у них народилась дитина їм було виділена 2-х кімнатна квартира, а допоміжним приміщенням - кухнею вони користувались разом з відповідачами. В 2011 році відповідачі винесли речі позивачів з приміщення куні і не дають можливості їм користуватись цим приміщенням.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що відповідачі не є власниками допоміжного приміщення і не є відповідачами по справі. Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні допоміжним приміщенням кухні вважає, що позивачі використали своє право на допоміжне приміщення кухні під час приватизації, а тому не мають право на користування цим приміщенням. Крім цього позивачі не приймали ніякої участі у проведенні газу, каналізації та водопроводу до спірного приміщення, а тому просить суд в позові відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що раніше будинок, що розташований в АДРЕСА_1 був гуртожитком, із комунікацій була проведена лише електроенергія. Вказаний гуртожиток належав заводу "Хаджибеївський", а з 2000 року АТ "Хаджибеівський". У 2009 році товариство було ліквідовано, гуртожиток було прийнято на баланс Холоднобалківської сільської ради. Ними було проведено інвентаризацію та встановлено 11 кухонь і 37 квартир. Вважає, що користуватись допоміжними приміщеннями можуть всі мешканці на загальних підставах, так як ніяких рішень щодо користування ними не приймались, а щодо визнання права власності на 1/2 частину кухні за позивачами вважає, що ці позовні вимоги є безпідставними, оскільки законом не передбачено визнання права власності.

Рішенням Біляївського районного суду м. Одеси від 26.12.2014 року позовна заява ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа Холоднобалківська сільська рада про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні - задоволена частково.

Суд зобов`язав ОСОБА_2 та ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні допоміжним приміщенням кухні АДРЕСА_3.

В позовних вимогах ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2. ОСОБА_5, третя особа Холоднобалківська сільська рада про визнання права власності на ? частину допоміжного приміщення кухні АДРЕСА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити в у задоволенні позову ОСОБА_3, вважаючи , що суд не дослідив всіх обставин справи, порушив вимоги процесуального права, не врахував , що вони відремонтувавли кухню та тривалий час користувались приміщенням самостійно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ст..303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦПК України.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Холоднобалківської сільської ради №380/2008-V від 18 січня 2008 року гуртожиток, що розташований в АДРЕСА_1 було прийнято на баланс вказаної сільської ради. (а.с. 45)

Рішенням №11/2010-VI від 14 грудня 2010 року цієї сільської ради було затверджено акт прийому передачі гуртожитку по АДРЕСА_1, (а.с. 46).

Рішенням цієї ж ради №22/ВК від 10 лютого 2011 року квартирам та приміщенням кухонь розташованим в будинку АДРЕСА_1 були присвоєні номери, в тому числі спірному допоміжному приміщенні кухні АДРЕСА_3.

Згідно ст. 1-1 ЗУ "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", допоміжні приміщення у гуртожитку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення), а пунктом 7 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що допоміжні приміщення у гуртожитках передаються у спільну сумісну власність власникам житлових приміщень у таких гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Ч. 2 ст. 6 цього Закону зазначає, що співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку зобов'язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні такими приміщеннями.

З свідоцтва про право власності на житло №5279 від 23.11.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_2 (а.с. 5). Відповідно до свідоцтва про право власності на житло №5364 від 31 травня 2013 року відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, (а.с. 74) Тобто позивачі та відповідачі мають право користуватись допоміжними приміщеннями у гуртожитку, яким є спірне допоміжне приміщення кухні АДРЕСА_3.

Та обставина, що відповідачі чинять перешкоди у користуванні допоміжним приміщенням кухні АДРЕСА_3 підтверджується поясненнями позивачки, свідка та не заперечується представником відповідачів. Представник відповідачів підтвердив , що спірні приміщення сторони тривалий час користувались спільно.

Оскільки позивачі на рівні з відповідачами мають рівні права на користування допоміжними приміщеннями у гуртожитку, яким є приміщення кухні АДРЕСА_3 і відповідачі чинять перешкоди позивачам у користуванні цим приміщенням, суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині та зобов'язав відповідачів усунути перешкоди позивачам у користуванні вказаним приміщенням кухні.

У позовних вимогах про визнання права власності на 1/2 частину допоміжного приміщення - кухні суд також обгрунтовано відмовив.

Відповідачі по справі не є власниками вказаного приміщення і не можуть бути відповідачами за вказаним позовом., приміщення кухні є в загальному користуванні.

Постановляючи рішення суд обґрунтовано керувався нормами матеріального та процесуального права, належним чином перевірив права і обов'язки сторін.

Рішення відповідає вимогам ст.ст.. 214 ,215 ЦПК України і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60. ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303. 307 ч.І п.1, 308. 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Біляївський районний суд Одеської області 26.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді К.П. Мартинова

Ю.І. Кравець