Справа № 2-673/2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2008 року. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:
головуючого судді Свистунової О.В.
при секретарі Деменко А.С. ,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представників відповідача: Воробйова І.В.,
Федотової Н.О.,
третя особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного товариства „ОТП Банк", третя особа : ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання кредитних та іпотечних договорів недійсними та визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса, -
ВСТАНОВИВ:
24 травня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Закритого Акціонерного товариства „ОТП Банк", третя особа : ОСОБА_3, ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання договору та виконавчого напису нотаріуса недійсним.
18 грудня 2007 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу були зареєстровані зміни до позовної заяви.
Ухвалою суду від 18 грудня 2007 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу були прийняті уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_1.
Позивач ОСОБА_1, уточнивши заявлені вимоги, посилається на ті обставини, що 25 січня 2006 року між ним та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбвнк Україна», правонаступником якого після реорганізації став відповідач -Закрите Акціонерне товариство «ОТП Банк» було укладено кредитний та іпотечний договори. Згідно зазначених договорів банк надав позивачу кредит у сумі 16 000 доларів США для купівлі нерухомого майна, під незміні 11 % річних з остаточним розрахунком згідно графіка - 25 січня 2025 року, під заставу однокімнатної житлової квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.
Договори були укладені позивачем при посередництві приватного підприємця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Однак, позивач мав потребу в отриманні 10 000 доларів США для купівлі квартири, саме таку суму він і хотів отримати у банківській установі, однак, ОСОБА_3 вказала, що договір потрібно підписати на суму у 16 000 доларів США. Крім того, ОСОБА_3 пояснила, що вразі відмови позивача у підписанні договору саме на вказану суму, банк відмовить позивачу у видачі кредиту, оскільки у м. Києві з»явився двійник позивача, який взяв кредит та не повернув у строк. Відмова від кредиту для позивача була не бажаною, оскільки ним був знайдений продавець квартири,
якому вже було сплачено завдаток у розмірі 5 000 доларів США, які позивач отримав від своєї співмешканки. Тому, позивач ОСОБА_1 погодився на такі умови. При отриманні грошової суми, позивачу було видано банківською установою 16 000 доларів США, на руки він отримав - 10 000 доларів США, а 6 000 доларів США залишились у працівника банку - ОСОБА_4.
02 квітня 2007 року відповідач звернувся до нотаріальної контори для отримання виконавчого напису про стягнення з позивача на користь відповідача 16 975, 56 доларів США та 1 500 грн. виконавчого збору.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати: - частково недійсним кредитний догові НОМЕР_2 від 25.01.2006 року укладений між позивачем ОСОБА_1 та Закритим Акціонерним банком „Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Закрите Акціонерне товариство „ОТП Банк", в частині отримання грошової суми в розмірі 16 000 доларів США;
· зобов'язати відповідача Закрите Акціонерне товариство „ОТП Банк" внести зміни до кредитного договору догові НОМЕР_2 від 25.01.2006 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та Закритим Акціонерним банком „Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Закрите Акціонерне товариство „ОТП Банк", в частині, що позивачем отримано кошти на суму 10 000 доларів США;
· визнати недійсним виконавчий напис НОМЕР_3 виданий 02.04.2007 року 3-ю особою -приватним нотаріусом ОСОБА_2 Закритому Акціонерному товариству „ОТП Банк".
28 березня 2008 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача Закритого Акціонерного товариства „ОТП Банк" Воробйов І.В. та Федотова Н.О., кожний окремо, вказали, що зазначений позов є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.
Третя особа, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, вважаючи їх безпідставними.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи сповіщена належним чином.
Вислухавши думку сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що доводи позивача ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження при розгляді справи, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов"язанні є кредитор і боржник.
Відповідно во вимог ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі невиконання боржником зобов'язання, кредитор має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна, якщо інше не встановлено законом (право
застави), яким була забезпечена вимога. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Закритим Акціонерним банком „Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Закрите Акціонерне товариство „ОТП Банк" 25 січня 2006 року було укладено кредитний договір за НОМЕР_2 та іпотечний договір за НОМЕР_4. За умовами зазначених договорів банк надав позивачу кредит у сумі 16 000 доларів США для купівлі нерухомого майна, під незмінні 11 % річних з остаточним розрахунком згідно графіка - 25 січня 2025 року, а згідно іпотечного договору, під заставу вищевказаного договору була надана однокімнатна житлова квартира НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання вищевказаного кредитного договору, 25.01.2006 року банківською установою було видано особисто на руки позивачу бажану суму - 16 000 доларів США. Даний факт підтверджено: поясненнями позивача у судовому засіданні, а також письмовими доказами: анкетою-заявою фізичної особи на споживчий кредит у сумі -16 000 доларів США (а.с. 36-38); заявою на видачу готівки № 11 від 25.01.2006 року (а.с. 39). Таким чином, докази позивача щодо наявності у нього наміру отримати лише 10 000 доларів США не підтверджені належними доказами.
Не знайшли свого підтвердження також і доводи позивача, щодо посередництва ОСОБА_3 між банком та позивачем. Так, згідно вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року ОСОБА_3 було визнано винною та засуджено, вирок набрав законної сили. Дії останньої були кваліфіковані судом за ст. . ст. 190 ч.4, 358 ч.2 КК України за ознаками шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, скоєне повторно у великих розмірах, а також за ознаками підробки документу яким видається або посвідчується громадянином-підприємцем, який має право видавати чи посвідчувати такі документи. Вироком не був встановлений факт злочинної домовленості засудженої із працівниками Закритого Акціонерного банка „Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Закрите Акціонерне товариство «ОТП Банк» щодо незаконного отримання грошей в сумі 6 000 доларів США від позивача. Крім того, із тексту вироку убачається, що саме шахрайськими діями ОСОБА_3 був умовлений ОСОБА_1 на отримання від банківської установи за кредитним договором більшу суму ніж була йому потрібна, а також підтверджено факт передачі грошової суми у 6 000 доларів США від позивача - ОСОБА_3 (а.с. 69-78). Крім того, на користь позивача, згідно вищевказаного вироку стягнуто з ОСОБА_3 суму завданої шкоди в сумі 20 000 грн. Згідно пояснень позивача, на час розгляду цивільної справи, ним не був направлений виконавчий документ до відділу виконавчої служби для примусового виконання вироку в частині стягнення на його користь матеріальної шкоди.
У судових засіданнях позивач, у своїх поясненнях щодо підстав за якими зазначений правочин може бути визнаний недійсним вказував, що спірні правочини ним було вчинено, як під введенням його в оману, та і внаслідок помилки, що має істотне значення. Не можна погодитись із поясненнями позивача, що дії сторін по справі, вчинені після укладення угоди, свідчать про введення його в оману. Відповідно до п.п. 11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди, шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Згідно умов кредитного договору та договору купівлі-продажу (п.2 договору) однокімнатна житлова квартира НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була оцінена у 95445 гривень, що еквівалентно 18900 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на момент укладання договору, та що сума у 25 500 гривень, позивачем була сплачена продавцю квартири, що підтверджено розпискою(а.с. 59). Кредитний договір було укладено на залишок вартості майна, на 16 000 доларів США. Із позовної заяви та пояснень позивача убачається, що справжня вартість зазначеної квартири на час купівлі-продажу складала 12 500 доларів США і саме за таку ціну квартира і була придбана. Однак, позивачем не надано доказів у підтвердження цього факту, тому суд вважає данні пояснення не доказаними.
Позивач ОСОБА_1 на підставі ст. . 60 ЦПК України не надав доказів на підтвердження своїх тверджень згідно позовних вимог. Позивачем не надано доказів того, що підписуючи спірні договори позивач діяв під введенням його в оману саме зі сторони працівників банківської установи, не було надано доказів того, що угоди укладались внаслідок обману, насильства, погрози зі сторони працівників банку або зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, або внаслідок збігу тяжких обставин для позивача.
Допитана в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_5, пояснила, що знайома з позивачем, були потерпілими при розгляді кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, стосунки ділові. Свідок підтвердила той факт, що у її справі ОСОБА_3 була посередником між нею та банком. Повністю процесом отримання кредиту керувала остання. Познайомились за об"явою і ОСОБА_3 пообіцяла свідку допомогти отримати кредит без довідки про доход, за 2 тис. доларів США, оскільки, свідок мала сезонну роботу. Потім ОСОБА_5працювала на її фірмі в якості реєлтера. Свідком було зазначено, що ОСОБА_3 мала певний вплив на людей, можливо і ОСОБА_4, працівник банку, підпадав під її вплив. Проте, що сума кредиту була більша, свідок бачила, про що вказала ОСОБА_3, остання зменшила її на три долари США і свідок підписала кредитний договір, однак до органів міліції із заявою у відношенні працівників банку не зверталась.
Показаннями свідка також не було підтверджено наявність протиправних дій працівників банку, як у відношенні до неї так і у відношенні до позивача по справі.
Позивач є освідченою людиною, у теперішній час має намір зайнятись підприємницькою діяльністю, яка потребує наявності певних знань та умінь. Укладаючи спірні договори позивач мав право ознайомитись із положеннями даних угод та надати свої зауваження чи незгоди с певними пунктами, а саме, стосується саме пунктів щодо вартості оцінки майна, а також щодо розміру кредиту. Однак, підписавши угоду позивач не виконує її вимоги, за весь період ним сплачено лише незначну суму в рахунок погашення кредитних зобов'язань.
Крім того, аналізуючи умови кредитного договору судом з»ясовано, що позивачем не реалізовані в повній мірі і його права, як сторони за договором. Так, умовами кредитного договору, а саме згідно п. 1.3.1.5 передбачено право Позичальника на укладення договору страхування: предмету іпотеки; фінансового ризику власника предмету іпотеки, на суму заборгованості позичальника за кредитом; позичальника від нещасного випадку на суму заборгованості позичальника за кредитом. Із наданих позивачем доказів, оглянутих у судовому засіданні, перед судом не доведено той факт, що ОСОБА_1 було укладено вищевказаний договір страхування відповідальності за невиконання зобов'язань укладених договорів. Тобто, позивачем не
було реалізоване його право на забезпечення виконання умов договору. Що також може свідчити про можливе небажання виконувати вимоги за договором.
Перед судом не було доведено також і доказів на підтвердження підстав щодо скасування виконавчого напису НОМЕР_3 виданого 02.04.2007 року 3-ю особою -приватним нотаріусом ОСОБА_2 - Закритому Акціонерному товариству „ОТП Банк". Нотаріусом ОСОБА_2 було підтверджено той факт, що 25 січня 2006 року нею було посвідчено за місцем знаходження представництва Закритого Акціонерного банка „Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Закрите Акціонерне товариство «ОТП Банк» договір купівлі-продажу (а.с. 41) між громадянкою ОСОБА_6 та ОСОБА_1, договір іпотеки (а.с. 43-48) з одночасним накладенням заборони відчуження на квартиру (а.с. 49), що була придбана за вказаними договорами. Нотаріусом були виконані усі вимоги чинного законодавства. При укладанні договорів ніяких заперечень, сумнівів, вагань зі сторони ОСОБА_1 не було, на запитання нотаріуса, щодо правильності та зрозумілості сторонам угод, що підписуються - продавцю та покупцю було все зрозуміло. Додатково, нотаріусом було роз»яснено положення договору та правові наслідки вразі його розірвання.
22 лютого 2007 року (а.с. 52) із заявою до приватного нотаріуса звернувся ЗАТ «ОТП Банк» про вчинення виконавчого напису на договором іпотеки від 25.01.2006 року укладеного між Закритим Акціонерним банком „Райффайзенбанк України", правонаступником якого є Закрите Акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на суму 16975, 56 доларів США у зв»язку з припиненням останнім сплати заборгованості за кредитом з 26 вересня 2006 року. Позивачу було направлено заяву-вимогу про погашення заборгованості, які були останнім отримані 01.03.2007 року. Ніяких повідомлень від ОСОБА_1 не надійшло, у зв»язку з чим. , 02 квітня 2007 року за реєстром НОМЕР_3 (а.с. 50) нотаріусом було вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості у безспірному порядку.
Оскільки, позивачем було підписано кредитний договір на суму 16 000 доларів США та повністю отримано вказану суму. Волевиявлення позивача було направлене на отримання зазначеного кредиту від відповідача у зазначеному розмірі. Відповідачем по справі умови кредитного договору виконані в повній мірі. На сьогоднішній день умови за кредитним договором позивачем не виконуються. У зв»язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі.
Скасувати заходи забезпечення позову обрані на підставі ухвали судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 червня 2007 року про призупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису НОМЕР_3 від 02 квітня 2007 року приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_2
На підставі ст. ст. 81, 88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати: на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в сумі 7 грн.50 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 11, 203, 229, 509, 510, 526, 572, 573, 575, 626-629ЦК України, ст. . ст. 7, 10, 11, 59, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" суд-
ВИРІШИВ:
Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його вимог у повному обсязі.
Скасувати заходи забезпечення позову обрані на підставі ухвали судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 червня 2007 року про призупинення виконавчого
провадження, відкритого на підставі виконавчого напису НОМЕР_3 від 02 квітня 2007 року приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Кривого Рогу, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 08 гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Кривого Рогу, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 07 гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апелляційний суд, через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подачи заяви про апелляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апелляційна скарга на рішення суду подається на протязі двадцяти днів після подачи заяви про апелляційне оскарження.
Після закінчення строк подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.