ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
27.11.2006 | Справа №2-13/17517-2006 |
За позовом ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в особі Філії ВАТ “МКБ”“Кримська Регіональна Дирекція”, м. Сімферополь вул. Севастопольська, 4
До відповідача ЗАТ “Кримська фондова біржа”, м. Сімферополь вул. Р. Люксембург, 17
Про звільнення приміщення та стягнення 20994,11 грн.
Суддя ГС АР Крим А.І.Жукова
Представники:
Від позивача – Амельченко Ю.О. – заст.. начальника по фін. Моніторингу, дов. 01-06/1849 від 21.11.2006 року.
Від відповідача – не з’явився
Суть спору: Позивач - ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в особі Філії ВАТ “МКБ” “Кримська регіональна дирекція” звернувся до ГС АР Крим з позовом до відповідача - ЗАТ “Кримська фондова біржа” про звільнення приміщення та стягнення 20994,11 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в особі Філії ВАТ “МКБ” “КРД” 28 жовтня 2003 р. з ЗАТ “Кримська фондова біржа” був укладений договір оренди нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17.
Проте, за час дії цього договору ЗАТ “Кримська фондова біржа” неодноразово порушувались його умови, а також вимоги чинного законодавства, про що повідомлялося листами вих. № 01-06/1015 від 10.06.2005 р., вих. № 01-06/1150 від 05.07.2005 р. та вих. № 01-06/268 від 20.02.2006 р., № 01-06/687 від 26.04.2006 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання двічі не з’явився, причини неявки суду не відомі.
Слухання по справі відкладалось у порядку ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи пояснення представників, суд, -
ВСТАНОВИВ:
28 жовтня 2003 р. між ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в особі Філії ВАТ “МКБ” “КРД” та ЗАТ “Кримська фондова біржа” був укладений договір оренди нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17.
31.01.2005 року була укладена додаткова угода до договору оренди від 28.10.2003 року.
Розділом 4 договору оренди від 28.10.2003 року та додаткової угоди до нього встановлено наступне.
Орендна плата за користування предметом оренди перераховується орендарем на рахунок орендодавця на підставі виставленого рахунку щомісячно до 1 числа наступного місяця.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що розмір орендної плати за місяць встановлений у розмірі 1840,00 грн.
Згідно з п.п. 4.4-4.6 договору орендар відшкодовує вартість спожитої електроенергії та опалення. Розмір орендної плати за електроенергію та опалення за кожний наступний місяць, після підписання додаткової угоди, встановлюються шляхом коригування вартості на індекс інфляції попереднього місяця, що встановлений державним органом статистики.
У відповідності зі ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 761 ЦК України, право передачі майна у найм має власник речі або особа, які належить майнові права.
Крім того, згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.
Позивач листами вих. № 01-06/1015 від 10.06.2005 р., вих. № 01-06/1150 від 05.07.2005 р. та вих. № 01-06/268 від 20.02.2006 р., № 01-06/687 від 26.04.2006 року попереджав відповідача про наявність заборгованості по сплаті орендної плати за користування приміщенням
Повідомленням № 01-06/816 від 19.05.2006 року позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за січень-квітень 2006 року станом на 18.05.2006 року на суму 14073,00 грн. та про те, що це тягне за собою розірвання договору оренди на підставі п. 5.1 договору.
Існування заборгованості за ЗАТ “Кримська фондова біржа” також встановлено актом звірки станом на 20.07.2006 року у сумі 18718,83 грн. Акт підписаний сторонами без заперечень і уточнень.
Позивач також просить стягнути пеню у розмірі 129,69 грн.
Поняття пені передбачено п. 3 ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Крім того, відповідно до статті 232 ГК України, пеня стягується за період встановлений у шість місяців.
Позивач вірно вирахував період стягнення пені.
За таких обставин позовні вимоги у частині стягнення боргу у сумі 18718,83 грн. і пені у сумі 129,69 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення майна, якщо наймач не вносить плату за користування майном упродовж 3 місяців поспіль.
Судом встановлено, що відповідач не вносив орендну плату за період з січень-квітень 2006 року.
Таким чином, позовна вимога у частині зобов’язання ЗАТ “Кримська фондова біржа” звільнити орендоване приміщення також підлягає задоволенню.
Крім того, у описовій частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 9693,12 грн. за період з 19.05.2006 року по 01.10.2006 року.
Суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення. Частина 2 статті 16 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права називає відшкодування збитків.
Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України до збитків відносяться доходи, які особа могла би реально отримати при звичайних обставинах, якщо її право не було би порушено – втрачена вигода.
Суму заявлених позовних вимог у частині стягнення збитків позивач у прохальній частині позову не вказав, а тільки у описовій.
Позивачем не доведено, що йому спричинена сума збитків саме у розмірі 9693,12 грн.
Судом також не вбачається причинно-слєдстенний зв’язок між діями відповідача та збитками, спричиненими позивачем.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті обставини, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати покладаються на сторони у порядку ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволених вимог..
Відповідно до викладеного, керуючись ст.ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати ЗАТ “Кримська фондова біржа” (м. Сімферополь вул. Р. Люксембург, 17) звільнити орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17.
Стягнути з ЗАТ “Кримська фондова біржа” (м. Сімферополь вул. Р. Люксембург, 17; р/р 2650113236 в філії ВАТ “МКБ” КРД, МФО 384685, ЗКПО 2439756 на користь ВАТ “Міжнародний комерційний банк” в особі Філії ВАТ “МКБ” “КРД” ( м. Сімферополь вул. Севастопольська, 4; р/р 35111111101001 в Ф ВАТ “МКБ” “КРД” МФО 384685, ЗКПО 16328435) 18718,83 грн. боргу, 129,69 грн. пені, 273,48 грн. державного мита та 105,94 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
У інший частині у позові відмовити.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.