А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
06.04.2015р. м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Дацківа В.В. (головуючий), Симаченко Л.І., Машкаринця М.М., за участю секретаря - Шимон М.В., прокурора Сирохман Л.І., обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника - адвоката Микити М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Микити М.Ф. та старшого прокурора прокуратури Іршавського району на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.01.2015 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ерглі, Мадонського району, Латвія, мешканця АДРЕСА_1 Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України з призначення покарання у виді одного року обмеження волі.
Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.
В строк відбування покарання ОСОБА_3 з урахуванням вимог ч. 1 п. "б" ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з часу затримання, тобто з 30 жовтня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1953,51 грн. за проведення експертиз.
Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 8000 грн. моральної шкоди.
Речові докази: мисливський карабін АКСМ, магазин та оптичний приціл НОМЕР_2 до такого, після вступу вироку в законну силу постановлено конфіскувати; 2 гільзи, ніж та газовий пістолет (т. 2 а.с. 29 та а.с. 41) постановлено знищити; інші речові докази (т. 1 а.с. 53-54, 67-68, 76-77, 79-80, 126, 131, 148, 152, т. 2 а.с. 75, 86, 97, 108) після вступу вироку в законну силу постановлено повернути ОСОБА_3
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 15 вересня 2014 року близько 16.20 год., керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем НОМЕР_1, на вул. 40 років Перемоги в с. Ільниця Іршавського району будучи зупиненим інспектором ВДАІ з обслуговування Іршавського району УМВС України в Закарпатській області майором міліції ОСОБА_5, діючи умисно та усвідомлюючи, що працівник правоохоронного органу виконує свої службові обов'язки, через привідкрите ліве вікно дверей автомобіля спрямував дуло мисливського карабіну "АКМС" у бік ОСОБА_5, погрожуючи словесно йому вбивством, якщо той наблизиться до нього і такими неправомірними діями та демонстрацією вогнепальної зброї обвинувачений викликав у потерпілого реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози вбивством.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити вирок в частині призначення ОСОБА_3 покарання, застосувати щодо нього ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням. В обґрунтування доводів зазначає, що ОСОБА_3 визнав вину, розкаявся у вчиненому, не судимий, скоїв злочин вперше, має на утриманні малолітнього сина. Стверджує, що заявлений потерпілим цивільний позов та доводи в його обґрунтування нічим не підтверджені, тому просить такий зменшити до 1000 гривень. Крім цього вказує, що судом конфісковано майно, яке не було знаряддям вчинення злочину, а саме: магазин та оптичний приціл до мисливського карабіну. Просить виключити з вироку вказівку про конфіскацію карабіну, магазину та оптичного прицілу до нього, а також вказівку щодо знищення ножа та газового пістолету.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок м'якості та постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 345 КК України 2 роки позбавлення волі. Зазначає, що при призначенні покарання, судом не враховано особливостей вчиненого ОСОБА_3 злочину, зокрема обставини, мотиви, мету, спосіб та тяжкість його вчинення, а саме: злочин вчинений з погрозою вбивства, демонстрацією вогнепальної зброї, проти авторитету органів державної влади, наявність обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що обвинувачений фактично вину у вчиненому не визнав. Тому вважає, що судом безпідставно визнано обставину що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Заслухавши доповідача про зміст оскарженого судового рішення та апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника, які підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст. 75 КК України та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора; думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника та підтримала апеляційні вимоги державного обвинувача; перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, в апеляційних скаргах не оспорюються, внаслідок чого вони відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні погрози вбивством працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів. Дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 345 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, щодо меж ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом правильно враховано обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та дані про особу - раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.
Посилання прокурора на те, що судом не враховано, що злочин вчиненений злочину з погрозою вбивства, демонстрацією вогнепальної зброї, проти авторитету органів державної влади, є необґрунтованими, оскільки ці обставини характеризують об'єктивну сторону злочину і враховані при кваліфікації кримінального правопорушення та не можуть враховуватись ще раз як обтяжуючі відповідальність обставини.
Доводи про відсутність пом'якшуючої обставини - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки з протоколу допиту в якості підозрюваного (т. 2 а.с. 111-113), показань обвинуваченого в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції вбачається, що ОСОБА_3 повністю визнавав свою винуватість, зробив відповідні висновки, вибачився перед потерпілим, бажає стати на шлях виправлення, що в сукупності свідчить про його щире каяття.
Отже, призначене обвинуваченому покарання повністю відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Щодо вимог захисника про звільнення обвинуваченого від відбування покарання, то всі обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі були враховані судом першої інстанції і апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України.
До того ж, колегія суддів враховує, що обвинувачений практично відбув призначене судом покарання, оскільки утримується під вартою з 30 жовтня 2014 року (т. 1 а.с. 215-219).
Доводи захисника про зменшення розміру моральної шкоди до 1000 грн., задоволенню не підлягають з таких підстав.
Потерпілим у даному провадженні заявлено до обвинуваченого позов про стягнення 50000 грн. моральної шкоди. З урахуванням того, що діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 завдано моральні та душевні страждання, які обумовили негативні зміни в його житті - емоційну напругу, стрес, нервозність, спогади про пережите, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 23 ЦК України вірно задовольнив вказаний позов частково - в розмірі 8000 грн.
Щодо доводів захисника про виключення з вироку вказівки про конфіскацію майна, яке не було знаряддям вчинення злочину: магазину та оптичного прицілу до мисливського карабіну, то такі є необґрунтованими, оскільки вони є об'єктом кримінально протиправних дій обвинуваченого, складовими частинами до мисливського карабіну, визнані речовими доказами, приєднані належним чином до матеріалів провадження (т. 1 а.с. 95-96).
Що стосується ножа та газового пістолета, то такі безпідставно зазначені судом до знищення, оскільки вказані предмети були вилучені під час обшуку у будинку ОСОБА_3 і ніякого відношення до вчинення ним інкримінованих дій не мають.
За таких обставин апеляційні вимоги захисника в цій частині підлягають задоволенню, а вказівка про знищення речових доказів - ножа та газового пістолета, виключенню з резолютивної частини вироку.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу захисника Микити М.Ф. задовольнити частково, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Іршавського району - залишити без задоволення.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.01.2015 року відносно ОСОБА_3 в частині вирішення питання щодо речових доказів змінити, виключивши з нього вказівку про знищення речових доказів - ножа та газового пістолета, зазначених у протоколі огляду (т. 2 а.с. 29, 41), повернувши їх за належністю ОСОБА_3
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з для її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в цей же строк з моменту її отримання.
Судді: