Справа №2-136
2008 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі: Рачу к Я. І.
представника позивача ОСОБА_1.
представника відповідача ОСОБА_2.
представника 3-ї особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа Державне підприємство РУ ім. Кірова, - про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю,
встановив:
Позивач ОСОБА_4. звернувся 10.01.2007 р. до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа Державне підприємство РУ ім. Кірова, - про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю.
В судовому засіданні позовні вимоги уточнювались.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 02.08.1976 року по 29.09.1998 року він працював на шахті «Північна» ДАК „Укррудпром", яка була дочірнім підрозділом ДП РУ ім. Кірова (нині Державне підприємство „Рудоуправління імені Кірова") кріпильником. Працював він в шкідливих підземних умовах.
Висновком МСЕК від 23.03.1995 р. йому первинно встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 15% з 20.03.1995 р. по 01.04.1996 р.
Висновком МСЕК від 27.03.1996 р. при повторному переогляді йому визначена втрата професійної працездатності у розмірі 35% з 01.04.1996 р. по 01.04.1997 р. В подальшому при повторних переоглядах відсоток працездатності не змінювався, а
висновком МСЕК від 04.04.2001 р. йому визначена втрата професійної працездатності у розмірі 35% з 01.04.2001 р. безстроково.
В даний час йому стало відомо, що раніше ДП РУ ім. Кірова застосовуло не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів до сум втраченого заробітку, тому він в даний час одержує занижений розмір регресу, що суперечить п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових зобов'язань».
Наказом № 267 від 30.03.1995 р. йому було призначено виплачувати суму втраченого заробітку з розрахунку його середньої заробітної плати в розмірі у розмірі 14952500 крб. (149 грн. 53 коп.) Цей наказ і суму середньої заробітної плати він не оспорює.
Він вважає, що у відповідності з п. 28 "Правил відшкодування шкоди..." перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться при збільшенні тарифних ставок і посадових окладів на величину їхнього фактичного збільшення : з 1.12.1995 р. - на коефіцієнт 2, 5; з 1.07.2000 року - на коефіцієнт 1.27.
На 01.04.2001 р. відшкодування шкоди йому потрібно було платити з середнього заробітку 669 грн. 84 коп. в розмірі 231 грн. 28 коп, тоді як платили йому з заниженого середнього заробітку в розміпі 143 грн. 99 коп.
З 1.04.2001 р. введено в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у відповідності із яким його особову справу було передано у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі), яке продовжило йому виплати.
В зв'язку з тим, що ДП РУ ім. Кірова невірно були застосовані коефіцієнти підвищення тарифних ставок і окладів для розрахунку відшкодування йому шкоди, то і ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі також продовжило йому виплати в невірному розмірі, застосував свої коефіцієнти: з 01.03.2002 р. - 1, 193; з 01.03.2003 р. - 1.182; з 01.03.2004 р. - 1, 152, з 01.03.2005 р. - 1, 238; з 01.03.2006 р. - 1, 203; і з 01.03.2007 р. - 1.183.
Він просить стягнути на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - заборгованість по страхових виплатах за період з 1.01.2004 р. по 1.11.2007 р. у розмірі 8587 грн. 44 коп.; і починаючи з 01.11.2007 р. щомісячні страхові виплати в розмірі - 661грн. 95 коп..
У судовому засіданні позивач ОСОБА_4. не був присутній. Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах ОСОБА_4. до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області наполягає в повному обсязі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Також просить суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - заборгованість по страхових виплатах за період з 1.01.2004 р. по 1.11.2007 р. у розмірі 8587 грн. 44 коп.; і починаючи з 01.11.2007 р. щомісячні страхові виплати в розмірі - 661грн. 95 коп..
Представник ВВД ФССНВ позовні вимоги не визнає посилаючись на ту обставину, що виплати ними провадяться в тому розмірі, в якому він був переданий ДП РУ ім. Кірова, а Фонд соцстраху проводить перерахунок страхових виплат у відповідність із ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Вони вважають , що не можуть бути відповідачем по справі, т. я. їх вини у неправильному розрахунку страхових виплат немає.
Представник ДП РУ ім. Кірова в судовому засіданні також вважає, що виплати позивачеві проводилися в повному розмірі згідно вживаних підприємством коефіцієнтів. Всі коефіцієнти вживалися вірно.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4. з 02.08.1976 року по 29.09.1998 року працював на шахті «Північна» ДАК „Укррудпром", яка була дочірнім підрозділом ДП РУ ім. Кірова (нині Державне підприємство „Рудоуправління імені Кірова") кріпильником. ( а.с. ).
Працював він в шкідливих підземних умовах.
Висновком МСЕК від 23.03.1995 р. позивачеві первинно встановлена втрата
професійної працездатності у розмірі 15% з 20.03.1995 р. по 01.04.1996 р. ( а.с. ).
Висновком МСЕК від 27.03.1996 р. при повторному переогляді йому визначена
втрата професійної працездатності у розмірі 35% з 01.04.1996 р. по 01.04.1997 р. В
подальшому при повторних переоглядах відсоток працездатності не змінювався, а
висновком МСЕК від 04.04.2001 р. йому визначена втрата професійної працездатності у
розмірі 35% з 01.04.2001 р. безстроково. (а.с. ).
Наказом № 267 від 30.03.1995 р. позивачеві було призначено виплачувати суму втраченого заробітку з розрахунку його середньої заробітної плати у розмірі 14952500 крб. (149 грн. 53 коп.) Цей наказ і суму середньої заробітної плати ОСОБА_4. не оспорює.
Однак, суд вважає, що дійсно, ДП РУ ім. Кірова застосувало не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів до сум втраченого заробітку, тому позивач в даний час одержує занижений розмір регресу, що суперечить п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових зобов'язань», затверджених Постановою КМУ від 23.06.1993 р. № 472. У відповідності з п. 28 "Правил відшкодування шкоди..." перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться при збільшенні тарифних ставок і посадових окладів на величину їхнього фактичного збільшення
З 1.12.1995 року у відповідності зі спільною постановою дирекції і профкому від 26.12.1995 року введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок та посадових окладів "2, 5". Однак, ДП РУ ім Кірова необгрунтовано застосувало коефіцієнт "1, 25". Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 130 грн. 84 коп., з розрахунку середнього заробітку 373 грн. 83 коп.
Постановою КМУ від 03.10.1997 р. № 1100 затверджені "Зміни і доповнення, що відноситься до правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим їм органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням трудових обов'язків відповідно до якого п.28 доповнений новим абзацом такого змісту: "Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи".
Вимоги п.28 абзацу 6 "Правил відшкодування шкоди..." в частині перерахунку повинні виконуватися тільки у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників підприємства. При цьому перерахований розмір заробітку в перерахунку на 100%) втрати працездатності необхідно порівнювати з середньомісячним заробітком відповідного працівника, в якого включається заробітна плата за той місяць, в якому проводилося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) по відповідній професії (за підсумками роботи за рік, вислугу років і ін.) за попередній календарний рік. У всіх випадках перерахунку розміру відшкодування, а також у разі неритмічної роботи
підприємства певний розмір втраченого заробітку коригуванню у бік зменшення не підлягає (п.9 правил), тобто підприємство не має права зменшувати розмір втраченого заробітку, який склався на момент підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
З 1.01.1998 року згідно зі спільною постановою № 1615 від 30.12.1997 введено в дію коефіцієнт "1, 97". Середній заробіток, з якого потрібно обчислювати позивачеві суму його щомісячних виплат складає 373 грн. 83 коп.
З урахуванням К-1, 97 в перерахунку на 100% втрати працездатності складатиме - 736 грн. 44 коп., що перевищує середньомісячний заробіток кріпильника згідно довідки РУ ім. Кірова - 520 грн. 32 коп. Тому розмір відшкодування відповідно до абз. 6 п. 28 "Правил відшкодування шкоди..." розраховуються з середньомісячної заробітної плати кріпильника і повинен складати з 01.01.1998 р. - 182 грн. 11 коп. (520.32 грн. : 100% х 35%).
З 1.07.2000 року згідно зі спільною постановою № 583а/160 від 15.06.2000 введено в дію коефіцієнт "1, 27". Таким чином, з урахуванням К-1, 27 середній заробіток, з якого потрібно було обчислювати позивачеві суму щомісячних виплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю, з 01.07.2000 р. складатиме 660 грн.81 коп.( 520, 32 грн. х 1, 27 ), а розмір відшкодування шкоди складатиме: 231 грн. 28 коп. (660, 81 х 35% ), що не перевищує в перерахунку на 100% втрати працездатності середній заробіток, з якого потрібно обчислювати суму його щомісячних виплат. Середньомісячна заробітна плата кріпильника після підвищення тарифних ставок в липні 2000 р. склала, згідно довідки РУ ім. Кірова, - 669 грн. 84 коп.
З 1.04.2001 р. введено в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у відповідності із яким особову справу позивача було передано у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м. Кривому Розі (ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі), котре продовжило позивачеві виплати.
З 1.04.2001 р. страхові виплати ОСОБА_4. повинні були скласти 231 грн. 28 коп., Платили ж йому по 143 грн. 99 коп., тобто не доплачували по 87 грн. 29 коп. в місяць. За період с 1.04.2001 р. по 1.03.2002 p. йому було не доплачено 960 грн. 19 коп. (87.29 грн. х 11 міс. )
З 1.03.2002 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1, 193'. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 275 грн. 92 коп. (231 грн. 28 коп. х 1, 193). Платили ж йому по 171 грн. 78 коп., тобто не доплачували по 104 грн. 14 коп. на місяць. За період з 1.03.2002 р. по 1.03.2003 р. позивачеві було не доплачено 1249 грн. 68 коп. (104 грн. 14 коп. х 12 міс. )
З 1.03.2003 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1, 182'. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 326 грн. 14 коп. (275 грн. 92 коп. х 1, 182). Платили ж йому по 203 грн. 04 коп., тобто не доплачували по 123 грн. 10 коп. на місяць. За період з 1.03.2003 р. по 1.03.2004 р. йому було не доплачено 1477 грн. 20 коп. (123 грн. 10 коп. х 12 міс. )
З 1.03.2004 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1, 152'. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 375 грн. 71 коп. (326 грн. 14 коп. х 1, 152). Платили ж йому по 233 грн. 90 коп., тобто не доплачували по 141 грн. 81 коп. на місяць. За період з 1.03.2004 р. по 1.03.2005 р. йому було не доплачено 1701 грн. 72 коп. (141 грн. 81 коп. х 12 міс).
З 1.03.2005 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1, 238'. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 465 грн. 13 коп. (375 грн. 71 коп. х 1, 238). Платили ж йому по 289 грн. 57 коп., тобто не доплачували по 175 грн. 56 коп. на місяць. За період з 1.03.2005 р. по 1.03.2006 р. йому було не доплачено 2106 грн. 72 коп. (175 грн. 56 коп. х 12 міс. )
З 1.03.2006 p. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1, 203'. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 559 грн. 55 коп. (465 грн. 13 коп. х 1, 203). Платили ж йому по 348 грн. 37 коп., тобто не доплачували по 211 грн. 18 коп. на місяць. За період з 1.03.2006 р. по 1.03.2007 р. йому було не доплачено 2534 грн. 16 коп. (211 грн. 18 коп. х 12 міс. )
З 1.03.2007 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1, 183'. Таким чином, страхові виплати повинні були становити 661 грн. 95 коп. (559 грн. 55 коп. х 1, 183). Платили ж йому по 412 грн. 12 коп., тобто не доплачували по 249 грн. 83 коп. на місяць. За період з 1.03.2007 р. по 1.11.2007 р. йому було не доплачено 1998 грн. 64 коп. (249 грн. 83 коп. х 8 міс. )
Всього за період з 1.04.2001 р. по 1.11.2007 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі позивачеві було не доплачено 12028 грн. 31 коп.
Однак, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так, згідно Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - « виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років. Крім того, згідно статті 71 ЦК УРСР 1963 року (з урахуванням пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року) загальний строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, заборгованість Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі по виплатах за період з 10.01.2004 р. по 01.11.2007 р. позивачеві складає 8551 грн.68 коп. (123.10 грн. : 31 дн. х 22 дн + 123.10 грн. х 1 міс. + 1701.72 грн. + 2106.72 грн. + 2534.16 грн. + 1998.64 грн.) . Вказана сума, на думку суду, підлягає стягненню з Фонду.
Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.11.2007 року страхові виплати у розмірі 661 грн. 95 коп. до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.
Керуючись Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності», п. 9, 28 « Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», ст. 10. 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, , суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_4 заборгованість по страхових виплатах за період з 10.01.2004 р. по 01.11.2007 р. позивачеві складає 8551 грн.68 коп., а також стягнути страхові виплати у розмірі 661 грн. 95 коп. в місяць, починаючи з 01.11.2007 р. до виникнення обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.