Справа № 2-97

2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2008 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.

при секретарі: Рачук Я.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернувся 18.07. 2006 р. до суду з позовом до Відкритого Акціонерного товариства «Півничний гірничо-збагачувальний комбінат», та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди. В судовому засіданні позовні вимоги були уточнені.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4. посилається на те, що він працював з 1962 року по 1988 рік у ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» машиністом екскаватора. На підприємстві йому була заподіяна шкода його здоров'ю.

При огляді у МСЕК 12.03.1993 р. йому була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% і третя група інвалідності - безстроково.

У зв'язку із професійним захворюванням відповідач у добровільному порядку провадив йому щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров'я, виходячи із середнього заробітку у сумі 26314, 66 крб. (наказ № 112 від 03.05.1993 р.)

З 01.01.2000 р. йому було встановлено виплачувати по 122 грн. 52 коп. щомісячних страхових платежів. За період з 01.08.1992 р. по 01.01.2000 р. були застосовані наступні коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2, 0 х 4, 1 х 1, 57 х 1, 422 х 1, 75 х 1, 25 х 1, 25 х 1, 35 х 1, 4 х 1, 35 х 3, 0 х 1, 15 х 1, 12 х 1, 3 х 1, 4 х 1, 12 х 1, 156. Повинні були бути застосовані, згідно, чинного законодавства, наступні коефіцієнти: 2, 0 х 4, 1 х 1, 57 х 1.422 х 3, 0 х 1, 25 х 1, 25 х 2, 0 х 2, 0 х 1, 35 х 3, 0 х 1, 15 х 1, 12 х 1, 3 х 1, 4 х 1, 4 х 1, 12 х 1, 156;

З урахуванням суми прийнятих коефіцієнтів і відповідно до вимог законодавства щомісячні виплати станом на 01.01.2000 р. повинні складати - 342 грн. 25 коп.

З 01.12.1993 p. відповідач допустив порушення вищевказаних вимог, і ним було допущене заниження й незастосування коефіцієнтів росту регресних виплат.

Він вважає що починаючи з 01.12.1993 року, відповідач - ВАТ «ГТГЗК», порушуючи законодавство, став неправильно застосовувати чи взагалі не застосовувати при перерахунках розміру щомісячних виплат сум відшкодування втраченого заробітку коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства, у результаті чого він не одержав і не одержує належну йому суму в повному обсязі.

Відповідачем необгрунтовано не застосовані всі встановлені коефіцієнти за період 1993-2000 p.p., підвищення тарифних ставок й окладів, що спричинило зменшення суми відшкодування збитку, а саме: а) замість коефіцієнта 3, 0 застосований коефіцієнт 1, 75. б) замість коефіцієнта 2, 0 застосований коефіцієнт 1, 35. в) замість коефіцієнта 2, 0 застосований коефіцієнт 1, 4. г) не застосований коефіцієнт 1, 4.

Усього за період часу з 01.12.1993 р. по 01.04.2001 р. ВАТ «ПГЗК», недоплатив йому щомісячних платежів на суму 16283 грн. 24 коп.

З 01.04.2001 р. набув чинності Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, повлекших втрату працездатності" від 23.09.1999 р. і Фонд... продовжив йому виплачувати

регрес.

Загальна сума недоплати Фондом. .. становить із 01.04.2001 р. по 01.06.2006 р. -20461 грн. 40 коп. Надалі щомісячні платежі варто стягувати з Фонду... в сумі 828 грн. 01 коп.

В зв'язку з тим, що відповідачем вчасно не були зроблені щомісячні виплати за період 1998 р.-2004 p., вони підлягають компенсації відповідно до постанови КМУ від 20.12.1997 р. № 427 з наступними змінами й відповідно до постанови КМУ від 21.02, 2001 р. № 159 зі змінами й доповненнями. Згідно даних Держкомстату за станом на 01.06.2006 р. відносно індексів споживчих цін, коефіцієнтів приросту споживчих цін, з урахуванням помісячних сум вчасно невиплаченого регресу, компенсаційні виплати за затримку виплати регресу становлять суму 13043 грн. 35 коп., у тому числі з ВАТ "Північний ГЗК" - 8654 грн. 44 коп., і з Фонду - 4388 грн. 91 коп.

Він просить Стягнути з ВАТ "Північний гірничозбагачувальний комбінат" на його користь заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.12.1993 р. по 01.04.2001р. у сумі 16283 грн. 24 коп., компенсаційні виплати за період 01.01.1998 р. по 01.04.2001р. в сумі 8654 грн. 44 коп.; з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі заборгованість по страховим виплатам за період з 01.04.2001р. по 01.06.2006 р. - 20461 грн. 40 коп., компенсаційні виплати за період з 01.04.2001р. по 01.01.2006 р. в сумі 4388 грн. 91 коп.3 01.06.2006 р. стягувати страхові виплати в розмірі 828 грн. 01 коп. щомісяця до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення визначених страхових виплат відповідно до діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4. не був присутній. Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах ОСОБА_4 . до ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат», та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, наполягає в повному обсязі, та пояснив, що починаючи з 01.12.1993 року, відповідач - ВАТ «ПГЗК», порушуючи законодавство, став неправильно застосовувати чи взагалі не застосовувати при перерахунках розміру щомісячних виплат сум відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_4 коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства, у результаті чого він не одержав і не одержує належну йому суму в повному обсязі. Підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Також просить стягнути з ВАТ "Північний гірничозбагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_4 заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.12.1993 р. по 01.04.2001р. у сумі 16283 грн.

24 коп., компенсаційні виплати за період 01.01.1998 р. по 01.04.2001р. в сумі 8654 грн. 44 коп.; з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі заборгованість по страховим виплатам за період з 01.04.2001р. по 01.06.2006 р. - 20461 грн. 40 коп., компенсаційні виплати за період з 01.04.2001р. по 01.01.2006 р. в сумі 4388 грн. 91 коп.3 01.06.2006 р. стягувати страхові виплати в розмірі 828 грн. 01 коп. щомісяця до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення визначених страхових виплат відповідно до діючого законодавства.

Представник ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4. не визнає та пояснила, що позивач необгрунтовано вважає, ' що підприємством необгрунтовано не застосовані всі коефіцієнти за період з 1993 р. по 2000 p., підвищення тарифних ставок і окладів, що спричинило зменшення суми відшкодування збитку. Позивач необгрунтовано просить застосувати коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів: 3.0 замість 1, 75 з 01.12.1993 p.; 2, 0 замість 1.35 з 01.07.1994 p.; 2, 0 замість 1, 4 з 01.10.1994 р. , та 1, 4 з 01.11.1996 р. Всі коефіцієнти підприємством застосовані вірно і не суперечило чинному законодавству.

Вони також вважають, що позивач незаконно просить стягнути з них заборгованість, не застосував при цьому трирічний строк позовної давності.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області позовні вимоги позивача також не визнає посилаючись на ту обставину, що виплати ними провадяться в тому розмірі, в якому він був переданий ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат». Фонд соцстраху... а свою чергу проводить перерахунок страхових виплат у відповідність із ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Вони вважають , що не можуть бути відповідачем по справі, т. я. їх вини у неправильному розрахунку страхових виплат немає.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 працював з 1962 року по 1988 рік у ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» машиністом екскаватора. (а.с. )

На цьому ж підприємстві позивачеві була заподіяна шкода його здоров'ю. При огляді у МСЕК 12.03.1993 р. ОСОБА_4 була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% і третя група інвалідності - безстроково. ( а.с.

У зв'язку із професійним захворюванням відповідач у добровільному порядку провадив позивачеві щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров'ю, виходячи із середнього заробітку у сумі 26314, 66 крб. (наказ № 112 від 03.05.1993 р. а.с. ) З 01.01.2000 р. ОСОБА_4 було встановлено виплачувати по 122 грн. 52 коп. щомісячних страхових платежів. За період з 01.08.1992 р. по 01.01.2000 р. були застосовані наступні коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2, 0 х 4, 1 х 1, 57 х 1, 422 х 1, 75 х 1, 25 х 1, 25 х 1, 35 х 1, 4 х 1, 35 х 3, 0 х 1, 15 х 1, 12 х 1, 3 х 1, 4 х 1, 12 х 1, 156.

Суцд вважає, що повинні були бути застосовані, згідно, чинного законодавства, наступні коефіцієнти: 2, 0 х 4, 1 х 1, 57 х 1, 422 х 3, 0 х 1, 25 х 1, 25 х 2, 0 х 2, 0 х 1, 35 х 3, 0 х 1, 15 х 1, 12 х 1, 3 х 1, 4 х 1, 4 х 1, 12 х 1, 156;

З урахуванням суми прийнятих коефіцієнтів і відповідно до вимог законодавства щомісячні виплати станом на 01.01.2000 р. повинні складати - 342 грн. 25 коп.

З 01.12.1993 р. відповідач допустив порушення вищевказаних вимог, і ним було допущене заниження й незастосування коефіцієнтів росту регрес них виплат позивачеві.

Суд вважає що починаючи з 01.12.1993 року, відповідач - ВАТ «ПГЗК», порушуючи законодавство, став неправильно застосовувати чи взагалі не застосовувати при перерахунках розміру щомісячних виплат сум відшкодування втраченого заробітку коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства, у результаті чого він не одержав і не одержує належну йому суму в повному обсязі.

Відповідно до постанов КМУ від 03.12.1992 р., №676, від 26.01.1993 р. № 46, від 02.06.1993 р. № 392, від 30.08.1993 р. № 671, від 02.12.1993 p., № 974, від 04.07.1994 р. № 449, від 20.10.1994 р. № 720, від 08.02.1995 р. № 102 і п. 28 "Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», починаючи з 01.08.1992 року слід проводити перерахунок платежів шляхом множення розміру відшкодування шкоди, яке виникло на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнти їх фактичного підвищення якщо колективний договір або Галузева угода не передбачають більш пільгових умов перерахунку.

Однак, з 01.12.1993 р. відповідач допустив порушення вищевказаних вимог і ним було допущено зниження і незастосування коефіцієнтів росту регрес них виплат.

З 01.12.1993 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 168/6 від 27.12.1993 р. тарифні ставки та оклади на підприємстві були збільшені в 3.0 рази, але підприємство перерахунок суми відшкодування шкоди позивачеві було зроблено на коефіцієнт 1, 75. Регресні виплати з 01.12.1993 р. повинні становити 5 грн. 76 коп. Фактично в період з 01.12.1993 р. по 01.03.1994 р. відповідач виплачував йому по 03 грн. 37 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 2 грн. 39 коп., а за 3 місяці недоплата становить 7 грн. 17 коп.

З 01.03.1994 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 40/41 від 28.03.1994 р. регресні виплати були збільшені в 1.25 рази, і вони повинні становити 7 грн. 21 коп. Фактично в період з 01.03.1994 р. по 01.04.1994 р. відповідач виплачував йому по 4 грн. 21 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 3 грн.

З 01.03.1994 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 40/41 від 28.03.1994 р. регресні виплати були збільшені в 1.25 рази, і вони повинні становити 7 грн. 21 коп. Фактично в період з 01.03.1994 р. по 01.04.1994 р. відповідач виплачував йому по 4 грн. 21 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 3 грн.

З 01.04.1994 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 60/11 від 26.04.1994 р. регресні виплати були збільшені в 1.25 рази, і вони повинні становити 9 грн. 01 коп. Фактично в період з 01.04.1994 р. по 01.07.1994 р. відповідач виплачував йому по 5 грн. 27 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 3 грн. 74 коп., а за 3 місяці недоплата становить 11 грн. 22 коп.

З 01.07.1994 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 117/27 від 29.07.1994 р. регресні виплати були збільшені в 1.35 рази, а відповідно до Постанови КМУ № 449 від 04.07.1994 р. регресні виплати повинно збільшити в 2 рази і вони повинні становити 18 грн. 02 коп. Фактично в період з 01.07.1994 р. по 01.10.1994 р. відповідач виплачував йому по 7 грн. 11 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 10 грн. 91 коп., а за 3 місяці недоплата становить 32 грн. 23 коп.

З 01.10.1994 р. відповідно до розпорядження по комбінату № 324 від 27.10.1994 р. регресні виплати були збільшені в 1, 4 рази, а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 20.10.1994 р. тарифні ставки збільшені в 2, 0 рази, отже, підприємство повинне, починаючи з 01.10.1994 p., виплачувати позивачеві щомісяця по 36 грн. 05 коп. Фактично в період з 01.10.1994 р. по 01.01.1995 р. виплачувало йому по 9 грн. 96 коп.

щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 26 грн. 09 коп., а за З місяці недоплата становить 78 грн. 27 коп.

З 01.01.1995 р. відповідно до наказу по комбінату № 39 від 31.01.1995 р. регресні виплати були збільшені в 1, 35 рази, підприємство повинне, починаючи з 01.01.1995 p., виплачувати позивачеві щомісяця по 48 грн. 66 коп. Фактично в період з 01.01.1995 р. по 01.02.1995 р. виплачувало позивачеві по 13 грн. 45 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 35 грн. 21 коп., а за 1 місяць недоплата становить 35 грн. 21 коп.

З 01.02.1995 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 22/9 від 28.02.1995 р. тарифні ставки та оклади на підприємстві були збільшені в 3.0 рази, відповідач повинен починаючи з 01.02.1995 р. виплачувати позивачеві щомісяця по 146 грн. Фактично в період з 01.02.1995 р. по 01.06.1995 р. виплачувало позивачеві по 40 грн. 37 коп. щомісяця. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 105 грн. 63 коп., а за 4 місяця недоплата становить 422 грн. 52 коп.

З 01.06.1995 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 92/17 від 29.06.1995 р. регресні виплати були збільшені в 1, 15 рази, підприємство повинне, починаючи з 01.06.1995 p., виплачувати позивачеві щомісяця по 167 грн. 91 коп. Фактично в період з 01.06.1995 р. по 01.09.1995 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 46 грн. 42 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 121 грн. 49 коп., а за 3 місяць недоплата становить 364 грн. 47 коп.

З 01.09.1995 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 149/25 від 02.10.1995 р. регресні виплати були збільшені в 1, 12 рази, підприємство повинне, починаючи з 01.09.1995 p., виплачувати позивачеві щомісяця по 188 грн. 05 коп. Фактично в період з 01.09.1995 р. по 01.12.1995 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 51 грн. 99 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 136 грн. 06 коп., а за 3 місяць недоплата становить 408 грн. 18 коп.

З 01.12.1995 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 202/32 від 21.12.1995 р. регресні виплати були збільшені в 1, 3 рази, підприємство повинне, починаючи з 01.12.1995 p., виплачувати позивачеві щомісяця по 244 грн. 47 коп. Фактично в період з 01.12.1995 р. по 01.11.1996 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 67 грн. 59 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 176 грн. 88 коп., а за 11 місяців недоплата становить 1945 грн. 68 коп.

З 01.11.1996 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 215/55 від 28.11.1996 р. регресні виплати були збільшені в 1, 4 рази, підприємство повинне, починаючи з 01.11.1996 p., виплачувати позивачеві щомісяця по 342 грн. 25 коп. Фактично в період з 01.11.1996 р. по 01.02.1998 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 67 грн. 59 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 274 грн. 66 коп., а за 15 місяць недоплата становить 4119 грн. 90 коп.

Постановою КМУ від 03.10.1997 р. № 1100 затвердженні " Зміни і доповнення, до правил відшкодування власником підприємства шкоди завданої працівнику ушкодженням здоров'я в зв'язку з виконанням трудових обов'язків" у відповідності з якими п.28 "Правил" доповнений новим абзацом 6 такого змісту: " Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи."

Вимоги п.28 абзацу 6 "Правил відшкодування шкоди" в частині перерахунку повинні виконуватися тільки в разі підвищення тарифних ставок (окладів) відповідних працівників підприємства. При цьому перерахований розмір заробітку в перерахунку на 100% втрати

працездатності необхідно порівнювати з середньомісячним заробітком відповідного працівника, в який включається заробітна плата за той місяць в якому проводилось підвищення тарифних ставок (окладів) по відповідній професії. В усіх випадках перерахунок розміру відшкодування, а також у випадку неритмічної роботи підприємства відповідний розмір втраченого заробітку корегуванню в бік зменшення не підлягає (п.9 "Правил..."), тобто підприємство не має права зменшувати розмір втраченого заробітку, який склався на момент підвищення тарифних ставок (окладів).

Визначений раніше розмір відшкодування залишається без змін до тих пір, поки на час чергового підвищення тарифних ставок він не перевищуватиме (в порахунку на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника), і тільки тоді він підвищується.

З 01.02.1998 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 95/16 від 20.05.1998 р. регресні виплати були збільшені в 1, 4 рази. Втрата професійної працездатності - 40 %. Розмір втраченого заробітку до

1998 p.- 342 грн. 25 коп., збільшений в 1.4 рази буде становити - 479 грн. 15 коп..У перерахуванні на 100 % становить 1197 грн. 81 коп., що перевищує середню заробітну плату машиніста екскаватора, який на 01.02.1998 р. становить 426 грн. 58 коп. тому з урахуванням вимоги п. 9 «Правил відшкодування ... страхові виплати залишаються без змін до наступного підвищення тарифних ставок, тобто - 342 грн. 25 коп. Фактично в період з 01.02.1998 р. по

1999 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 94 грн. 63 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 247 грн. 62 коп., а за 11 місяців недоплата становить 2723 грн. 82 коп. ( 247.62 грн. х 11 міс. )

З 01.01.1999 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 28/32 від 10.02.1999 р. регресні виплати були збільшені в 1, 12 рази. Втрата професійної працездатності - 40 %. Розмір втраченого заробітку до

1999 p.- 342 грн. 25 коп., збільшений в 1.12 рази буде становити - 383 грн. 32 коп. У перерахуванні на 100 % становить 958 грн. ЗО коп., що перевищує середню заробітну плату машиніста екскаватора, який на 01.01.1999 р. становить 374грн. 16 коп. Тому з урахуванням вимоги п. 9 «Правил відшкодування ... страхові виплати залишаються без змін до наступного підвищення тарифних, ставок, тобто - 342 грн. 25 коп. Фактично в період з 01.01.1999 р. по

2000 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 105 грн. 99 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 236 грн. 26 коп. ( 342.25 грн. - 94.63 грн.), а за 12 місяців недоплата становить 2835 грн. 12 коп. ( 236.26 грн. х 12 міс. )

З 01.01.2000 р. на підставі спільної Постанови адміністрації і профспілкового комітету ВАТ Північний ГЗК» № 79/9 від 24.02.2000 р. регресні виплати були збільшені в 1, 156 рази. Втрата професійної працездатності - 40 %. Розмір втраченого заробітку до 01.01.2000 p.- 342 грн. 25 коп., збільшений в 1.156 рази буде становити - 395 грн. 64 коп.У перерахуванні на 100 % становить 989 грн. 10 коп., що перевищує середню заробітну плату машиніста екскаватора, який на 01.01.2000 р. становить 477 грн. 97 коп. Тому з урахуванням вимоги п. 9 «Правил відшкодування ...шкоди» страхові виплати залишаються без змін до наступного підвищення тарифних ставок, тобто - 342 грн. 25 коп. Фактично в період з 01.01.2000 р. по 01.04.2001 р. щомісячно виплачувалось позивачеві по 122 грн. 52 коп. Отже, щомісячна недоплата за цей період становила 219 грн. 73 коп. ( 342.25 грн. - 122.52 грн.), а за 15 місяців недоплата становить 3295 грн. 95 коп. ( 219.73 грн. х 15 міс. )

Всього за період з 01.12.1993 р. по 01.04.2001 р. ВАТ " Північний ГЗК " недоплатив позивачеві щомісячних платежів на суму - 16283 грн. 24 коп.

З 1.04.2001 р. введено в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у відповідності із яким особисту справу позивача було передано у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в

м. Кривому Розі (ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі), котре повинно було продовжувати виплачувати позивачеві страхові виплати.

З 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі платив позивачеві по 122 грн. 52 коп. щомісяця, а необхідно було платити 342 грн. 25 коп., : недоплата становила 219 грн. 73 коп., а за 11 місяців недоплата по страхових виплатах склала 2417 грн. 03 коп.

З 01.03.2002 р. в зв'язку з підвищенням заробітної плати був введений коефіцієнт 1, 193 і регресні виплати повинні становити 408 грн. 30 коп. Фактично в період з 01.03.2002 р. по 01.03.2003 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі платив позивачеві по 146 грн. 17 коп. щомісяця, щомісячна недоплата становила 262 грн. 13 коп., а за 12 місяців вона становить 3145 грн. 56 коп.

З 01.03.2003 р. в зв'язку з підвищенням заробітної плати був введений коефіцієнт 1, 182 і регресні виплати повинні становити 482 грн. 61 коп. Фактично в період з 01.03.2003 р. по 01.03.2004 . ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі платив йому по 172 грн. 77 коп. щомісяця, недоплата становила 309 грн. 84 коп., а за 12 місяців вона становить 3718 грн. 08 коп.

З 01.03.2004 р. в зв'язку з підвищенням заробітної плати був введений коефіцієнт 1, 152 і регресні виплати повинні становити 555 грн. 97 коп. Фактично в період з

01.03.2004 р. по 01.03.2005 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі платив позивачеві по 199

грн. 03 коп. щомісяця, щомісячна недоплата становила 356 грн. 94 коп., а за 12 місяців

вона становить 4283грн. 28 коп.

З 01.03.2005 р. в зв'язку з підвищенням заробітної плати був введений коефіцієнт 1, 238 і регресні виплати повинні становити 688 грн. 29 коп. Фактично в період з

01.03.2005 р. по 01.03.2006 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі платив йому по 246 грн. 40

коп. щомісяця, недоплата становила 441 грн. 89 коп., а за 12 місяців вона становить 5302

грн. 68 коп.

З 01.03.2006 р. в зв'язку з підвищенням заробітної плати був введений коефіцієнт 1, 203 і регресні виплати повинні становити 828 грн. 01 коп. Фактично в період з

01.03.2006 р. по 01.06.2006 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі платив йому по 296 грн. 42

коп. щомісяця, щомісячна недоплата становила 531 грн. 59 коп., а за 3 місяця вона

становить 1594 грн. 77 коп.

Всього за період з 01.04.2001 р. по 01.06.2006 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі не доплатив ОСОБА_4 страхових платежів на суму - 20467 грн. 40 коп.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох, років на момент звернення до суду. Так, згідно Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - « виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років. Крім того, згідно статті 71 ЦК УРСР 1963 року (з урахуванням пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року) загальний строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, заборгованість Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі по виплатах за період з 18.07.2003 р. по 01.06.2006 р. позивачеві складає 13489 грн. 47 коп. ( 309.84 грн. : 31 дн. х 14 дн. + 309.84 грн. х 7 міс. + 4283.28 грн. + 5302.68 грн. + 1594.77 грн.) . Вказана сума, на думку суду, підлягає стягненню з Фонду.

Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.06.2006 року страхові виплати у розмірі 828 грн. 01 коп. до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

У частині вимог позивача про компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з 1.04.2001г. по 01.01.2006 р. в сумі 4388 грн. 91 коп. суд знаходить необхідним відмовити унаслідок відсутності провини Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у неправильних виплатах страхових сум. Фонд соц. страхування від нещасних випадків, своєчасно і в розмірі встановленому РУ ім. Кірова проводив виплати, своєчасно і в розмірі встановленому законодавством проводив перерахунок страхових виплат, їх провини в невірному призначенні розміру відшкодування шкоди немає, законодавством не передбачено Фонду, самостійно проводити перерахунки. Згідно законодавства, відповідальність наступає тільки за наявності провини, такої провини у Фонду немає, отже, немає відповідальності.

В зв'язку з тим, що судом задоволені позовні вимоги позивача за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду, не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині компенсації втрати частині відшкодування шкоди, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з ВАТ «Північний ГЗК».

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, « Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», ст. 10, 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_4 одноразово заборгованість по страхових виплатах за період з 18.07.2003 р. по 01.06.2006 р. у розмірі 13489 грн. 47 коп., а також стягнути страхові виплати у розмірі 828 грн. 01 коп. в місяць, починаючи з 01.06.2006 р. до виникнення обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.