ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015 року Справа № 904/7981/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Ластовецький С.Г. (дов. б/н від 05.12.14 р.)

від відповідача: Ковальчук Д.Ю. (договір про надання правової допомоги б/н від 01.10.14 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Днепргазсервиспромойл» с. Новоолександрівка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р. у справі № 904/7981/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Унікредит Лізинг» м. Київ

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Днепргазсервиспромойл» с.Новоолександрівка, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської обл.

про: стягнення 52 179 грн. 59 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 26.02.2015 р. у справі № 904/7981/14, яке підписано 03.03.15 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Рудь І.А.), задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Унікредит Лізинг» м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Днепргазсервиспромойл» с.Новоолександрівка, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської обл. про стягнення 52 179 грн. 59 коп.

Вказаним рішенням стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Днепргазсервиспромойл" Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" м. Київ 44 574 грн. 45 коп. основного боргу, 478 грн. 57 коп. 3% річних, 2 409 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 3 790 грн. 89 коп. пені, 3 000 грн. 00 коп. збитків, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Днепргазсервиспромойл" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" 15 678 грн. 86 коп. основного боргу, 161 грн. 09 коп. 3% річних, 750 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 1 287 грн. 82 коп. пені, 601 грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

Скаржник вважає безпідставними позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості майна, яке залишилося у власності позивача, оскільки право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло.

Відповідач а зазначає у скарзі, що пункт 12.1.2 Договору фінансового лізингу суперечить ст. 693 Цивільного кодексу України, згідно із якою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Скаржник вважає, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача пені у розмірі 2 503,07 грн., 3 % річних у розмірі 317,49 грн., а також інфляційного збільшення заборгованості у сумі 1 659,10 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає діючим положенням матеріального та процесуального права, обставинам справи.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача, що п.12.1.2 Договору фінансового лізингу суперечить ст. 693 Цивільного кодексу України, згідно із якою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у установлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сторони договору лізингу можуть на власний розсуд за взаємною згодою визначати склад лізингових платежів та порядок їх сплати.

Таким чином, диспозитивна природа норм ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» дозволяють сторонам договору лізингу самостійно визначати склад лізингових платежів та порядок їх сплати.

Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 29.10.2014 р. по справі № 7/5005/2240/2012 як на підставу відмови в позові, і застосування вказаної постанови при розгляді цієї справи, оскільки правовідносини сторін у справі, що розглядається та у справі № 7/5005/2240/2012 не є подібними.

Позивач зазначає у відзиві, що укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про передачу майна у строкове оплатне користування. До спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Ні договором фінансового лізингу, ні законом не встановлено, що розірвання договору фінансового лізингу з підстави прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, тобто з вини лізингоодержувача, є підставою звільнити останнього від обов'язку виконати в натурі прострочене грошове зобов'язання, тобто сплатити борг.

Пункт 12.1.2 Договору фінансового лізингу прямо передбачає обов'язок виконання всіх грошових зобов'язань, термін виконання яких настав на дату повернення предмету лізингу та розірвання Договору.

17.04.2015 р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від скаржника про зупинення апеляційного провадження по справі, оскільки в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області розглядалася справа № 175/5032/14-ц за зустрічним позовом поручителя Кобизєва О.С. про визнання недійсним пунктів 12.1.2, 12.7 договору фінансового лізингу.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської обл. від 11.093.2015 р. було відмовлено в задоволенні зустрічного позову Кобизєва О.С.

27.03.2015 р. ним було подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду до Апеляційного суду Дніпропетровської обл., яка призначена до розгляду на 18.05.2015 р.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів не задовольняє клопотання відповідача, оскільки вважає, що справу можливо розглянути в цьому судовому засіданні.

20.04.2015 р. позивач надав додаткові докази, які перелічені в додатку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Днепргазсервиспромойл" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23.09.2013р.

Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець придбав у власність від продавця, що обраний лізингоодержувачем, предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передав його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором. Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, комісії, які зазначені в додатку "Тарифи" до цього Договору (надалі - Тарифи), який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені цим Договором та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством.

Згідно п. 1.1.1 Договору визначення предмета лізингу, його технічних характеристик (специфікацій), вартість предмета лізингу, графік лізингових платежів, дата та місце поставки предмета лізингу, а також інші умови, що мають безпосереднє відношення до цього Договору, визначаються у додатку (-ах) до цього Договору. У випадку, коли згідно цього Договору у лізинг передається декілька предметів лізингу, сторони укладають відповідну кількість додатків до цього Договору, які є в рівній мірі невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та Дати платежів визначаються у графіку лізингових платежів, що міститься у Додатку(-ах) до цього Договору.

Розмір лізингових платежів та їх складових частин виражається в іноземній валюті (долар США, Євро або інша валюта) та підлягає сплаті у національній валюті України - гривні за курсом, що визначений цим Договором (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 5.3.2 Договору періодичні лізингові платежі сплачуються після передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу за курсом продажу та включають в себе:

а) відшкодування вартості предмета лізингу, що розраховується за курсом, встановленим у відповідному додатку до цього Договору;

б) комісію лізингодавця, яка є такою, що змінюється, та розраховується як різниця між розміром періодичного платежу, який зазначений у стовпці „Лізинговий платіж" та перерахований в гривню, та розміром відшкодування вартості предмета лізингу у гривні, розрахованого згідно п. 5.3.2(а) цього Договору. Мінімальний розмір комісії лізингодавця не може бути меншим ніж одна гривня.

Згідно умов Розділу „Визначення" Договору, курс продажу - безготівковий курс продажу долара США/євро, встановлений на Офіційному сайті ПАТ "Укрсоцбанк" (або банку, який буде його правонаступником) на дату, що передує даті платежу або іншій даті, визначеній в цьому Договорі. Дата платежу означає дату, коли лізингоодержувач повинен сплатити будь-який платіж, визначений в цьому Договорі.

У зв'язку зі зміною вартості предмета лізингу сторони домовились викласти Додаток № 4792L13/00 до Договору в новій редакції, про що уклали додаткову угоду від 08.10.2013р.

Відповідач належним чином своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23.09.2013р. не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем зі сплати лізингових платежів за період з травня по липень 2014р., яка згідно розрахунку позивача складає загальну суму 44 574 грн. 45 коп., що не заперечується відповідачем.

У зв'язку із порушенням боржником-лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань по сплаті лізингових платежів за Договором, керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", ТОВ "УніКредит Лізинг" реалізувало своє право на односторонню відмову від Договору та розірвало його з 18.07.2014 р., надіславши на адресу відповідача письмове повідомлення № 4670 від 04.07.14р., відповідно до якого просило відповідача повернути предмет лізингу на стоянку ТОВ "УніКредит Лізинг" за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5. Вказане повідомлення було надіслане на адресу боржника 04.07.2014р. та отримане ним 08.07.2014р., що підтверджується декларацією (накладною) № 15-1093-4106 кур'єрської служби доставки ТОВ "Поні Експрес".

За умовами п. 1.2.2(d) Договору строк лізингу закінчується в день, визначений в повідомленні про відмову від Договору за ініціативою лізингодавця або лізингоодержувача у випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством.

В п. 12.1.2 сторони погодили, що у випадку повернення чи вилучення предмета лізингу, не передбачається повернення лізингодавцем будь-яких платежів належно сплачених лізингооодержувачем або скасування платежів, що мають бути сплачені лізингоодержувачем лізингодавцю до моменту такого повернення/вилучення в межах виконання цього Договору.

Відповідно до п. 12.3. Договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожний день прострочення.

Умовами п. 15.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, яке становить предмет лізингу, а саме: транспортний засіб марки ВМW, типу легковий седан - В, модель 318d, номер шасі, кузова: WВА3D11040J850744, реєстраційний номер АА 4329 ОС, про що сторонами складений акт приймання-передачі від 08.10.2013р.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.806 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частиною 7 ст. 292 Господарського кодексу України передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням приписів ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та умов договору, строк оплати заявленої суми лізингових платежів є таким, що настав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором фінансового лізингу, зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 44 574 грн. 45 коп. основного борг, 478 грн. 58 коп. 3% річних, 2 409 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 3 790 грн. 89 коп. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

За умовами п. 9.1 Договору у випадку дострокового припинення дії Договору або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю з будь-якої іншої причини, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу та всі необхідні документи, які вимагаються лізингодавцем, у місці, визначеному лізингодавцем в межах України, протягом 5 (п 'яти) робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо інше не буде зазначено у відповідному повідомленні лізингодавця.

У визначений Договором термін відповідач добровільно предмет лізингу позивачу не повернув, у зв'язку із чим ТОВ "УніКредит Лізинг" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної О.С. із заявою про вчинення на Договорі виконавчого напису про вилучення у ТОВ "Компанія Днепргазсервиспромойл" і повернення предмета лізингу на користь ТОВ "УніКредит Лізинг".

29.07.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 87, ст. 88 Закону України "Про нотаріат" вчинено виконавчий напис № 3303 про повернення предмета лізингу за договором фінансового лізингу № 4792L13/00-LD від 23.09.2013р.

Відповідно до п.п. б п. 6.1 Договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю судові витрати, державне мито, витрати пов'язані із зверненням стягнення на предмет лізингу.

За вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом стягнуто з ТОВ "УніКредит Лізинг" плату в розмірі 3 000 грн. 00 коп., що підтверджено відповідним виконавчим написом нотаріуса в договорі фінансового лізингу, угодою-рахунком № 329 від 29.07.2014 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 29.07.2014 р. та банківською випискою.

На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Днепргазсервиспромойл» с. Новоолександрівка залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. у справі № 904/7981/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2015 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді О.С. Євстигнеєв

І.М. Кощеєв