ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 904/1012/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К., Куровського С.В.,

суддів:Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу на постанову та на ухвалу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року

у справі№904/1012/14

господарського суду за заявою до Дніпропетровської області Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро"

провизнання банкрутом

За участю представників: ліквідатора ПАТ "Веста-Дніпро" арбітражного керуючого- Цімермана О.І., Целевича О.Ю.; ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Мороза Ю.В.; ПАТ "БТА Банк" - Коптіліна С.Ю.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року у даній справі (суддя Владимиренко І.В.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро", зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого вчинити певні дії, а також визначено дату проведення зборів кредиторів та підсумкового засідання господарського суду. Зокрема, відхилено грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську в сумі 390 874 283,43 грн. на підставі наданого розпорядником майна уточнюючого реєстру грошових вимог податкової інспекції, що ним були відхилені, з чим також погодився суд.

Не погодившись із ухвалою господарського суду в частині відхилення вимог податкового органу, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулась Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську із апеляційною скаргою, в якій, просила скасувати оскаржувану ухвалу та включити до реєстру вимог кредиторів суму в розмірі 390 363 241,30 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року (судді: Білецька Л.М. - головуючий, Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) в задоволенні вимог апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління доходів Міністерства доходів і зборів України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року відмовлено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року у справі №904/1012/14 залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням їх скасувати та включити кредиторські вимоги до загального реєстру кредиторів у розмірі 390 363 241,30 грн. посилаючись на порушення та невірне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявником зазначено, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи. Також, допущена неповнота судового розгляду, оскільки в матеріалах справи містяться рішення адміністративних судів, якими частково визнані суми податкових боргів банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Під час розгляду справи встановлені наступні її обставини.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро".

В серпні 2014 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулась Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську з заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 390 874 283,43 грн., що складається: з боргу по Єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 273 013,36 грн. за червень 2014 року; з висновків актів перевірок боржника, проведених податковою інспекцією, та разом становить 390 601 270,07 грн. (податки, штрафні (фінансові) санкції, пеня).

Розглянувши кредиторські вимоги податкової інспекції, арбітражний керуючий повідомив суд про визнання 52 185,77 грн., та відхилення 390 549 084,30 грн., оскільки дана сума є неузгодженою сумою заборгованості в розумінні статей 14, 56 Податкового кодексу України.

Розглянувши кредиторські вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську до боржника, господарський суд першої інстанції встановив, що суми 52 185,77 грн. та 273 013,36 грн. (заборгованість по Єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) погашені боржником повністю у серпні 2014 року, залишок суми в розмірі 390 276070,94 грн. є неузгодженим податковим зобов'язанням.

Погоджуючись із наведеними висновками, апеляційний господарський суд виходив з того, що заявлена податковим органом сума в розмірі 390 363 241,30 грн. не може вважатися узгодженою сумою заборгованості, ураховуючи приписи ст. ст. 14, 56 Податкового кодексу України, та такою що має документальне підтвердження, оскільки на час затвердження реєстру вимог кредиторів господарським судом першої інстанції, оспорювані вимоги не підтверджені жодним судовим рішенням, яке вступило в законну силу.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки попередніх інстанцій передчасним, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон, в редакції що діє з 19.01.2013 року).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частиною 4 статті 10 Закону про банкрутство передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Визначення податкового боргу міститься у нормі статті 14 Податкового кодексу - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення в даному випадку ліквідатором.

Як вбачається з тексту мотивувальній частини ухвали попереднього засідання, суд першої інстанції фактично ухилився, в порушення вимог ст.ст. 4-2, 4-7, 33, 34, 43, 84 ГПК України, від з'ясування та встановлення змісту вимог податкового органу, що викладені в заяві, а також, надання аналізу з посиланням на норми права, та докладного розгляду по суті вимог до банкрута, обмежившись лише посиланням на заперечення цих вимог ліквідатором боржника.

Під час апеляційного перегляду суд другої інстанції встановив, що 20 грудня 2013 року податковою інспекцією, на підставі акта перевірки від 05.12.2013 року №350/21.3-31950849, прийнято шість податкових повідомлень - рішень №0000482130, №0000562130, №0000522130, №0000502130, №0000492130 та №0000572130, які частково були скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі №804/7504/14.

На думку колегії суддів другої інстанції, наведені вимоги не є податковим боргом ПАТ "Веста-Дніпро", оскільки заява Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську про визнання кредиторських вимог до боржника розглядалась господарським судом першої інстанції 13.11.2014 року, а постанова адміністративного суду прийнята 18.11.2014 року, яка не вступила в законну силу і знаходиться на апеляційному оскаржені у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Щодо податкових повідомлень - рішень №00019008811, №0001928811, №0001938811, №0001888811 від 02.12.2011 року, прийнятих на підставі акта перевірки від 17.11.2011 року №1639/08-02/1-31950849, то постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі №2а/0470/17324/11 (залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанціями ці повідомлення - рішення визнані протиправними та сковані).

Податкові повідомлення - рішення №0000261410 від 04.04.2013 року (акт перевірки №202/14.1-31950849 від 21.03.213 року) та №0000342130 від 05.05.2014 року (акт перевірки №43/28-01-30-31950849 від 30.01.2014 року) грошові вимоги, на момент затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Веста-Дніпро", визнані протиправними та скасовані постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року у справі №804/5320/13-а (набрала законної сили на підставі частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України) та 13.11.3014 року у справі №804/10531/14, відповідно.

Відхилено посилання податкового органу про звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову від 13.11.3014 року у справі №804/10531/14, оскільки в матеріалах справи відсутні рішення апеляційної та касаційної адміністративних інстанції, які б набрали законної сили.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційним господарським судом не наведено доводів із посиланням на переконливі докази набрання законної сили рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій про перегляд оскаржуваної у даній справі кредиторської заборгованості податкового органу, на момент проведення попереднього засідання, а саме, 13.11.2014 року, в розумінні 33, 36 ГПК України, оскільки, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, такими доказами можуть бути або судові рішення зі штампами суду про набрання рішення законної сили або відповідні довідки судів про перебування справи на апеляційному чи касаційному перегляді.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

При цьому, згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Всупереч вимог чинного законодавства, суд апеляційної інстанції не розглянув в повному обсязі доводи, які були викладені в поданій апеляційній скарзі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та належним чином не перевірив висновки суду першої інстанції.

Вказане порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вказане порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від від 13.11.2014 року в частині розгляду кредиторських вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, винесені без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 року в частині відхилення грошових вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року у справі №904/1012/14 скасувати.

Справу №904/1012/14 у скасованій частині направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий: П. К. Міщенко

Судді: С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук