УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 876/6421/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Левицької Н.Г., Кухтея Р.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Техінфо» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року позивач - Приватне підприємство «Техінфо» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 року № 0000011504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 39 540,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 26 360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 180,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 09.01.2013 року № 0000011504.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що між ПП «Техінфо» (Покупець) та ТзОВ «Санна Прим» (Постачальник) було укладено договір № 030512 поставки. Реальність здійснення господарських операцій ПП «Техінфо» з його контрагентом - ТзОВ «Санна Прим» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами, видатковими та податковими накладними, які зареєстровані продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних. З накладних видно, що предметом поставки були засувки фл.ст., вентелі, бак розширювальний, з'єднання під ключ, кран кульковий, ніпель чавунний, редуктор тиску, болти, відвід кований, гайки тощо, тобто сантехнічне обладнання. Найменування позицій товарів, маркування співпадає з тими, які були отримані від ТзОВ «Санна Прим». Податковий орган протилежного не довів, не з'ясовував в межах розгляду справи умови поставки на предмет їх реальності. Натомість, відсутні підстави, що викликають сумнів в достовірності наданих первинних бухгалтерських документів. Зауважень щодо оформлення первинних документів немає в податкового органу. Докази про його купівлю, поставку та оплату товару надано, надано і докази про його реалізацію іншим суб'єктам господарювання. ПП «Техінфо» має усі достатні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Суд першої інстанції вказує на те, що транспортування товару з складу ТзОВ «Санна Прим» у м. Києві здійснювало ТзОВ «Поляріс», з яким ПП «Техінфо» уклало договір про транспортне обслуговування. Товар поставлявся або на склад ПП «Техінфо» у м. Львові по вул. Городоцька, 174, яке ним орендується на підставі договору в ПП «Альфа-Тех», зокрема в нього взято в оренду і офісне приміщення, або до іншого підприємства, яке перебувало в

Отриманий від ТзОВ «Санна Прим» товар ПП «Техінфо» був необхідний для поставки своїм контрагентам - ЛМКП «Львівтеплоенерго», ТзОВ НВП «Західбудсервіс», ПП ОСОБА_1, ТзОВ «Роста Україна» з яким він перебував в договірних відносина, що підтверджується наданими документами. Таким чином, ПП «Техінфо» з метою отримання прибутку придбано та використано товар, придбаний в ТзОВ «Санна Прим».

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що доводи податкового органу за яких було встановлено порушення, викладені в акті перевірки від 19.12.2012 року, в основному ґрунтуються на акті зустрічної перевірки ТзОВ «Санна Прим» від 27.09.2012 р. № 3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Санна Прим». Згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду (№2а-10029/12/1370) ТзОВ «Санна Прим» були оскаржені дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо проведення зустрічної перевірки, оформленої вищезазначеним актом. Однак судове рішення не набрало законної сили, а тому воно не може мати преюдиціального значення в цій справі. Проте на час розгляду даноїсправи, ДПІ у Залізничному районі м. Львова було відомо про оскарження дій податкового органу, пов'язаних із зазначеним актом від 27.09.2012 р. № 3967/22-9/33927607. Відповідно використання його як належного та допустимого доказу є необгрунованим, однак жодних інших фактичних доказів, які б підтверджували висновки про порушення ПП «Техінфо» податкового законодавства не надав. Крім того, як вбачається зустрічна перевірка ТзОВ «Санна Прим» фактично не відбулась через відсутність цього платника за місцезнаходженням.

Крім того, на письмовий запит ПП «Техінфо» надало документи, що підтверджують його господарські відносини з ТзОВ «Санна Прим». Однак ці документи не взято до уваги, вони взагалі не згадані в акті перевірки, не оцінювались ревізорами.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ПП «Техінфо» на укладення договорів з контрагентом ТзОВ «Санна Прим» (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають Закону.

Фактично, висновки перевірки податкового органу ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів підприємства до виконання робіт. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що при винесенні оскаржуваної постанови адміністративним судом не враховано тієї обставини, що в підтвердження реальності фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сана Прим» позивач надав лише договір поставки, видаткові накладні на отримання ТМЦ та податкові накладні від вказаного суб'єкта господарювання. Долучена до матеріалів справи копія товарно-транспортної накладної від 02.07.2012 р. №020702, згідно якої автопідприємство ТзОВ «Поляріс» здійснювало перевезення засувок в кількості 23 шт. та вентелів в кількості 41 шт. по замовленню ПП «Техінфо» від вантажовідправника - ТзОВ «Сана Прим» до вантажоодержувача - ЛМКП «Львівтеплоенерго», складена з порушенням наказу Мінтрансу. Мінстату України від 29.12.1995 р. №488/346, оскільки у ній не вказано адреси ні пункту навантаження, окрім - м. Київ, ні пункту розвантаження, окрім - м. Львів, водія-експедитора, який прийняв товар, особи, яка одержала даний товар. Крім того, зазначений у вказаній товарно-транспортній накладній товар стосується лише періоду за 02.07.2012 р., а на переміщення решти продукції від ТзОВ «Сана Прим» згідно видаткових та податкових накладних за період з 20.07.2012 р. по 23.07.2012 р. ПП «Техінфо» жодних доказів не надало.

Також, позивачем не надано доказів перебування керівника чи інших уповноважених працівників при отриманні та завантаженні товару від ТзОВ «Сана Прим» в м. Києві на автотранспорт підприємства-перевізника. Крім того, в обґрунтування реальності господарських операцій з ТзОВ «Сана Прим» позивачем не надано доказів оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі (книг складського обліку запасів тощо), довіреностей на отримання товару, актів приймання-передачі товару, сертифікати відповідності, що чітко передбачено умовами договору поставки. Вищезазначене підтверджує відсутність фактичного отримання ПП «Техінфо» товару від ТзОВ «Сана Прим».

Апелянт, звертає увагу на те, що під час проведення перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27.09.2012 р. №3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р.». скерований на адресу ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС. В процесі перевірки ТзОВ «Сана Прим» встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торговельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, операції ТзОВ «Сана Прим» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТзОВ «Сана Прим» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, апелянт стверджує, що в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТзОВ «Сана Прим» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства. У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Апелянт вважає, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Сана Прим» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТзОВ «Сана Прим», фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ «Сана Прим» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Посилається на те, що сам факт надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання, коли податковим органом встановлено, що відомості, які містяться в цих документах є недостовірні та є наслідком здійснення безтоварних операцій. Тому, відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Таким чином, господарські операції, які відображені ПП «Техінфо» в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПП «Техінфо» зареєстровано як юридична особа 07.09.1995 р., основним видом діяльності якого є оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням.

У період з 12.12.2012 року по 12.12.2012 року працівниками Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Техінфо» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на доданну вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Санна Прим» за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.12.2012 року №4560/15-40/23273723, згідно висновків якого перевіркою встановлено: не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТзОВ «Санна Прим» у період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, у зв'язку із порушенням п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88; завищення суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2012 р. на суму 26 359,95 грн., що призвело до заниження ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 26 359,95 грн.

При перевірці ПП «Техінфо» використано його облікову справу, лист ДПІ Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 02.11.2012р. № 21014/10/22-50/3 «Про надання інформації», копії податкових накладних № 5,6,7 від 02.07.2012 р., № 432 від 20.07.2012 р., № 467 від 23.07.2012 р., перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, електронні копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

В основу виявлених порушень ДПІ покладено ту обставину, що актом зустрічної перевірки ТзОВ «Санна Прим» від 27.09.2012 р. № 3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Санна Прим» встановлено порушення ч.1, 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р.; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р., які підпадають під визначення п.14.1.27 ст. 14, ст.. 185, 198 ПКУ.

ПП «Техінфо» подало заперечення на акт перевірки, які були відхилені листом від 29.12.2012р. № 25788/10/15-40, оскільки аргументи, наведені в запереченні не спростовують фактів порушення.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 року № 0000011504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 39 540,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 26 360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 180,00 грн.

Встановлено, що 03.05.2012 року між ПП «Техінфо» (Покупець) та ТзОВ «Санна Прим» (Постачальник) було укладено договір № 030512, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості, за номенклатурою, ціною, в строк і на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього. Постачальник зобов'язується поставити товар (п.2.2); якість товару має відповідати технічним умовам та державним стандартам (п.3.1.); постачальник забезпечує покупця сертифікатом відповідності на товар, (п.3.2).

На виконання даного договору ТзОВ «Санна Прим» згідно видаткових накладних (від 02.07.2012 р. № РН-7-02016 на суму 50 894,40 грн., від 02.07.2012 р. № РН-7-02015 на суму 35 185,20 грн., від 02.07.2012 р. № РН-7-02014 на суму 40 809,60 грн., від 20.07.2012 р. № РН-7-20015 на суму 12 899,28 грн., від 23.07.2012 р. № РН-7-2307 на суму 18 371,22 грн.) та податкових накладних (від 02.07.2012 р. № 5 на суму 50 894,40 грн., від 02.07.2012 р. № 6 на суму 35185,20 грн., від 02.07.2012 р. № 7 на суму 40809,60 грн., від 02.07.2012 р. № 432 на суму 12 899,28 грн., від 23.07.2012 р. № 467 на суму 18 371,22 грн.) поставило товар. Вказані накладні зареєстровані продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно накладних предметом поставки були засувки фл.ст., вентелі, бак розширювальний, з»єднання під ключ, кран кульковий, ніпель чавунний, редуктор тиску, болти, відвід кований, гайки тощо, тобто сантехнічне обладнання.

ПП «Техінфо» оплатило вартість придбаного товару всього на суму 158 159,70 грн., заборгованість відсутня.

Як слідує з матеріалів справи, транспортування товару з складу ТзОВ «Санна Прим» у м. Києві здійснювало ТзОВ «Поляріс», з яким ПП «Техінфо" уклало договір № 6 від 01.05.2012 р. про транспортне обслуговування. Товар поставлявся або на склад ПП «Техінфо» у м. Львові по вул. Городоцька, 174, яке ним орендується на підставі договору № 02/01-12 від 01.01.2012 р. в ПП «Альфа-Тех», зокрема в нього взято в оренду і офісне приміщення, або до іншого підприємства, яке перебувало в договірних відносинах з ПП «Техінфо». Так, 02.07.2012 р. доставку товару здійснював водій ОСОБА_2 від автоперевізника ТзОВ «Поляріс», автомобілем ІВЕКО н/з НОМЕР_1, що було оформлено товарно-транспортною накладною. Частину товару (засувки 23 шт., вентелі 41 шт.) були поставлені ЛМКП «Львівтеплоенерго». Решту товару було завантажено з складу ТзОВ «Санна Прим» 20 та 23 липня 2012 р. та доставлено до ПП «Техінфо». Довіреність на отримання від ТзОВ «Санна Прим» товару мав директор ПП "Техінфо" Лебідко Валентин Євгенович (довіреність № 129 від 02.07.2012 р.).

Встановлено, що отриманий від ТзОВ «Санна Прим» товар ПП «Техінфо» був необхідний для поставки своїм контрагентам - ЛМКП «Львівтеплоенерго», ТзОВ НВП «Західбудсервіс», ПП ОСОБА_1, ТзОВ «Роста Україна» з яким він перебував в договірних відносина, що підтверджується наданими документами. Таким чином, ПП «Техінфо» з метою отримання прибутку придбано та використано товар, придбаний в ТзОВ «Санна Прим».

Зокрема, ПП «Техінфо» вигравши тендер, уклало з ЛМКП «Львівтеплоенерго» договір поставки товарів від 06.06.2012 р. № 06/12-372, від 27.06.2012 р. № 06/12-415, від 10.07.2012 р. № 07/12-446. Предметом поставки по зазначених договорах була запірна арматура, сантехнічне обладнання. Відповідно, частина такого виду товару, придбана у ТзОВ «Санна Прим» зразу поставлялась ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Поставка товару оформлена видатковими та податковими накладними (№ РН-0000317 від 03.07.2012 р. та № 2 від 03.07.2012 р. на суму 42080,00 грн.; № РН-0000318 від 03.07.2012 р. та від 03.07.2012 р. № 3 на суму 47 965.40 грн.; № РН-0000319 від 03.07.2012 р. та від 03.07.2012 р. № 4 на суму 45 790,00 грн.; № РН-0000321 від 03.07.2012 р. та від 03.07.2012 р. №6 на суму 10410 грн.; № РН-0000358 від 23.07.2012 р. та від 23.07.2012 р. №50 на суму 7080,00 грн.; №РН-0000360 від 23.07.2012 р. та від 23.07.2012 р. №52 на суму 2182,20 грн.; № РН-0000359 від 23.07.2012 р. та від 23.07.2012 р. № 51 на суму 1056 грн.). Товар від ПП «"Техінфо» для ЛМКП «Львівтеплоенерго» отримував товарознавець Сметана В.М. (довіреність від № 938 та № 939, від 03.07.2012 р. № 949, від 20.07.2012 р. № 1073).

Крім того, з ТзОВ НВП «Західбудсервіс» було укладено договір № 030105 від 03.01.2012 р. На виконання цього договору ПП «Техінфо» поставило товар на підставі таких видаткових та податкових накладних (№ РН-0000378 від 30.07.2012 р. та № 68 від 30.07.2012 р. на суму 1560 грн.; № РН-0000375 від 27.07.2012 р. та № 65 від 27.07.2012 р. на суму 2026 грн.; № РН- 0000374 від 26.07.2012 р. та № 64 від 26.07.2012 р. на суму 255 грн.; № РН-0000373 від 26.07.2012 року та № 63 від 26.07.2012 р. на суму 1 670,04 грн.).

На підставі договору від 01.02.2012 р. ПП «Техінфо» поставило ПП ОСОБА_1 товар, про що було видано видаткові та податкові накладні (№ РН-0000364 від 24.07.2012 року та № 56 від 24.07.2012 р. на суму 19060, 56 грн.), який отримував на підставі довіреності від 24.07.2012 р. № 33 сам ОСОБА_1

Також, між ТзОВ «Роста Україна» та ПП «Техінфо» укладено договір № 010701 від 01.07.2011 р. Зокрема, 23.07.2012 р. на підставі видаткової накладної № РН-0000363 отримано товар на суму 720 грн., виписано на цю суму поставки податкову накладну № 55. Товар отримано за довіреністю № 233 від 23.07.2012 р. від ТзОВ «Роста Україна» ОСОБА_5

Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи податкового органу за яких було встановлено порушення, викладені в акті перевірки від 19.12.2012 року, в основному ґрунтуються на акті зустрічної перевірки ТзОВ «Санна Прим» від 27.09.2012 р. № 3967/22-9/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Санна Прим».

Згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду (№2а-10029/12/1370) ТзОВ «Санна Прим» були оскаржені дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо проведення зустрічної перевірки, оформленої вищезазначеним актом. Однак судове рішення не набрало законної сили, а тому воно не може мати преюдиціального значення в цій справі. Проте на час розгляду даноїсправи, ДПІ у Залізничному районі м. Львова було відомо про оскарження дій податкового органу, пов'язаних із зазначеним актом від 27.09.2012 р. № 3967/22-9/33927607. Відповідно використання його як належного та допустимого доказу є необгрунованим, однак жодних інших фактичних доказів, які б підтверджували висновки про порушення ПП «Техінфо» податкового законодавства не надав. Крім того, як вбачається зустрічна перевірка ТзОВ «Санна Прим» фактично не відбулась через відсутність цього платника за місцезнаходженням.

Крім того, на письмовий запит ПП «Техінфо» надало документи, що підтверджують його господарські відносини з ТзОВ «Санна Прим». Однак ці документи не взято до уваги, вони взагалі не згадані в акті перевірки, не оцінювались ревізорами.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього кодексу.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Тобто, підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ним податкових накладних, є правомірною.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо. При цьому посилання податкового органу чи суду на нікчемність правочину не є обов'язковою необхідною передумовою для розгляду господарських операцій як таких, що вчинені з порушенням вимог податкового законодавства.

Що стосується доводів ОДПІ про фіктивність та недійсність договорів, слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано жодного рішення суду, прийнятого в порядку ст.234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст.228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст.207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б відповідно до норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції не надано вироку або іншого рішення суду, прийнятого в рамках кримінального провадження, відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі №813/952/13-а за позовом Приватного підприємства «Техінфо» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Н.Г. Левицька

Р.В. Кухтей