Справа № 22-95-2007р.                            Головуючий в 1 інстанції: Сидоренко З.С.

Доповідач: Демянчук СВ.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 січня 2007 року                                                                                          м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Василевича B.C. суддів: Демянчук СВ., Гордійчук CO. при секретарі: Колесовій Л.В. з участю сторін, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про   захист   честі,   гідності   та   ділової   репутації   та відшкодування завданої моральної шкоди.

Заслухавши    суддю-доповідача,    пояснення    сторін,    перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2006 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди за безпідставністю.

Не погодившись з рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Рішення суду вважає необгрунтованим і незаконним.

Вказує, що відмова суду в задоволенні позову мотивується тим, що кожен громадянин вправі критикувати дії чи бездіяльність іншого.

Однак, критикувати, не означає обливати людину брудом, критика має бути об'єктивною та відповідати дійсності, інакше вона є наклепом.

Крім того, судом не розглянуто всі докази по справі. Зокрема не зачитано характеристики про його роботу, підписані ОСОБА_2, не зазначено в рішенні суду які докази взяті до уваги, а які відхилено, відсутні назви статті, її частини, абзацу, пункту закону на якому грунтується вирішення справи.

На підставі викладеного просив рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 20.10.2006 року скасувати і ухвалити нове рішення по суту позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач апеляційну скаргу не визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Рішення суду відповідно до ст.213 ЦПК України має бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. З оскаржуваного рішення вбачається, що воно постановлене без застосування матеріального права, таким чином має місце порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в зв"язку з чим рішення не може залишатися чинним і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення по справі.

Ст.ст.297, 299 ЦК України гарантується кожному право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації.

Разом з тим, законом не забороняється висловлювати свою критичну оцінку певних фактів і недоліків, думки та судження.

Ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено апеляційним судом, відповідач ОСОБА_2 31.03. 2006 року звернувся до начальника відділу освіти Дубровицької райдержадміністрації з листом в якому висловив свої власні критичні судження щодо роботи позивача як вчителя, в зв"язку з чим просив провести перевірку.

Відповідач вправі відповідно до Закону України "Про звернення громадян" /ст.ст. 1,4,5/ звертатися з відповідними заявами скаргами до установ, організацій до сфери яких входить перевірка та контроль за діяльністю навчальних закладів.

Разом з тим, доказів, які б стверджували, що вказана в скарзі інформація набула розповсюдження, і ця інформація є підставою для відновлення особистих немайнових прав позивача, - ОСОБА_1 суду не надав, судом таких доказів не здобуто.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в зазначеному листі відповідач висловив критичну оцінку певних фактів і недоліків, думки та судження, які не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України, як того просив позивач.

При встановлених обставинах вимоги ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314 ЦПК України, ст.34 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 5 Закону України "Про звернення громадян", ст.ст.23,269-272, 1167 ЦК України, колегія суддів,

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 20 жовтня 2006 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.

Головуючий:

Судді: