КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2009 року                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира до Богунського відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції про визнання незаконними дії державного виконавця ОСОБА_1 та зобов'язати його вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

УПФ України в Богунському районі м. Житомира звернулось до суду з адміністративним позовом до Богунського відділу ДВС Житомирського районного управління юстиції про визнання незаконними дії державного виконавця ОСОБА_1 та зобов'язати його вчинити певні дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року  провадження по справі закрито.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач - УПФ України в Богунському районі м. Житомира звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що Житомирський окружний адміністративний суд прийшов хибного висновку, вирішивши, що позовну заяву УПФ України в Богунському районі м. Житомира згідно ч.1 ст.157 КАС України не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та просив скасувати оскаржувану ухвалу з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем ставляться вимоги до державного виконавця, щодо спонукання судом до вчинення ним певних дій по виконавчому листу №6/2069 від 17.08.2006 року, щодо стягнення страхових внесків з СПД - фізичної особи ОСОБА_2 на користь управління - 167,27 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції посилався на ч.1 ст.181 КАС України відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Також суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку має місце інший, передбачений ст.121-2 ГПК, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень господарських судів, а тому позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і провадження по справі підлягає закриттю.

Однак з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

З 01.09.2005 року набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України. Згідно із п.6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2006 року Господарський суд Житомирської області керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України виніс постанову по справі №6/2079 від 17.08.2006 року, якою позов управління задовольнив.

З вищезазначеного випливає, що постанова винесена господарським судом Житомирської області за правилами КАС України, а не за правилами ГПК України.

Крім цього, як вбачається з протоколу судового засідання по даній справі (а.с.17) суд провів судові дебати та видалився до нарадчої кімнати для винесення рішення, після чого, повернувшись головуючий оголосив ухвалу про закриття провадження по справі. Дана ухвала була постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема ст.157 КАС України.

Якщо питання про закриття провадження по справі виникло в нарадчій кімнаті при вирішенні питання про ухвалення іншого судового рішення, то суд обов'язково повинен був поновити судовий розгляд справи та заслухати думку учасників процесу щодо закриття провадження, після чого в нарадчій кімнаті вирішити питання про закриття провадження по справі.

Однак, суд судовий розгляд не поновив, питання про закриття провадження по справі на обговорення не поставив, думку осіб, що приймали участь у судовому засіданні, не з'ясував.

За таких умов, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувану ухвалу суду не можна визнати законною і обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому ухвалу суду слід скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 205, 206 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира задовольнити частково, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2007 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:

                            Судді: