УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Верховець Т.М.,
суддів Матієк Т.В., Бартащук Л.В.,
за участю прокурора Карпука Ю.А.,
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
засудженої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Гречанівської О.В., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляцією з доповненнями до неї потерпілої ОСОБА_1 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2007 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, українка, громадянка України, освіта середня-технічна, не одружена, не працює, зареєстрована та проживає в м. Києві по АДРЕСА_1, раніше не судима,
засуджена за ч. 1 ст. 119 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на неї покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
Справа № 11-а-2536 Категорія КК: ч.1 ст. 119
Головуючий у першій інстанції Зубець Ю.Г.
Доповідач Матієк Т.В.
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5844 грн. 53 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього 10844грн.53 коп.
Згідно з вироком,ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вчинила вбивство ОСОБА_5. через необережність при наступних обставинах.ІНФОРМАЦІЯ_2року приблизно о 8 годині ОСОБА_4 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_5 прийшла за місцем свого мешкання в квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві. Близько 10 год. 30 хв. до них в гості прийшов їх знайомий ОСОБА_6, якому вони запропонували разом пообідати. Сівши за стіл на кухні, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 випили по чарці горілки, а ОСОБА_4 - ковток вина. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_6. почалася сварка. Побачивши це, ОСОБА_4 попросила ОСОБА_5. принести капусту для випічки пиріжків. Вважаючи, що ОСОБА_4 хоче залишитися на одинці з ОСОБА_6, ОСОБА_5. почав ревнувати, у зв'язку з чим між ним та ОСОБА_6 розпочалася сварка. Розуміючи, що сварки не уникнути, ОСОБА_6 почав виходити в коридор квартири. ОСОБА_5. пішов за ним, а ОСОБА_4, вийшовши слідом, запропонувала ОСОБА_6 піти з квартири. ОСОБА_6 вийшов в коридор, вдягнув верхній одяг, а ОСОБА_4, яка опинилась між чоловіками, вибравши момент, коли ОСОБА_5. відійшов в сторону кухні, виштовхнула ОСОБА_6. з квартири. Після цього, близько 12 год. ОСОБА_4 побачила, що ОСОБА_5. вийшов з кухні з ножем у правій руці та сказав, що вб'є ОСОБА_6., після чого намагався вийти з квартири, щоб наздогнати ОСОБА_6.. В цей час ОСОБА_4 стала на його шляху та почала забирати у нього ніж. ОСОБА_4 схопила ОСОБА_5. за руку і намагалася її викрутити та, не передбачаючи тяжких наслідків свого діяння вигляді смерті ОСОБА_5., хоча повинна була і могла їх передбачити, навалилася на нього та завдала останньому удар ножем, який він тримав у своїй руці, у груди. Від отриманого поранення ОСОБА_5. присів на підлогу, а ОСОБА_4, побачивши ніж в його грудях, злякалася, витягла ніж, який кинула на підлогу, та допомогла ОСОБА_5 пересісти в крісло. Після чого ОСОБА_4 викликала швидку допомогу. Лікарі швидкої допомоги госпіталізували ОСОБА_5. до Київської міської клінічної лікарні №17, де останній ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 год. 20 хв. помер.
Згідно висновку експертизи при дослідженні трупа ОСОБА_5. й вивченні медичної карти виявлене ушкодження - колото-різана рана передньої поверхні грудей ліворуч (у проекції 2-го між ребер»я по середньо ключичній лінії, 150 см від підошов) з рановим каналом, спрямованим з
переду назад з ліва праворуч зверху вниз, яка проникає в грудну порожнину й ушкоджує верхню частку лівої легені, біля серцеву сумку, ліве передсердя й лівий шлуночок серця; довжина каналу близько 12 см.
Зазначене ушкодження має ознаки прижиттєвого й заподіяно незадовго до смерті гострим предметом, що володіє колото-ріжучими властивостями, можливо ножем. Це ушкодження є небезпечним для життя, знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті й має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.
Смерть потерпілого наступила від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням лівої легені й серця та розвитком крововтрати.
В апеляції прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженої, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України і призначити їй покарання 4 роки обмеження волі. Апелянт посилається на те, що враховуючи позитивну характеристику засудженої, те, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, суд призначив надто суворе покарання у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, на думку апелянта, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, у суду не було підстав для застосування до засудженої ст. 75 КК України.
В апеляції та доповненнях до неї потерпіла просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, посилаючись на неповноту та однобічність досудового та судового слідства. Так, потерпіла, вважає, що дії засудженої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто по більш тяжкому кримінальному закону.
На думку потерпілої, на досудовому та судовому слідстві не було встановлено час вчинення злочину та його мотив. Також, вказує, що на досудовому слідстві не було проведено очну ставку між засудженою та свідком ОСОБА_6, хоча в їх показаннях, існують суперечності, не допитана ОСОБА_7. з приводу подій ІНФОРМАЦІЯ_2, хоча вона фігурує в рапорті працівника міліції, не проведено експертизу ножа щодо наявності на ньому відбитків пальців, не проведено експертизу тіла потерпілого щодо наявності у нього інших тілесних ушкоджень, експертиза одягу потерпілого, не взято аналіз крові засудженої для встановлення факту її алкогольного сп'яніння, не було оглянуто засуджену з метою виявлення у неї тілесних ушкоджень. Також, вказує на те, що не були усунуті суперечності в показах засудженої, яка постійно їх змінювала в частині часу вчинення злочину та виклику нею швидкої допомоги.
Крім того, апелянт вказує на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про витребування оригіналів фотографій відтворення обстановки та обставин подій та виклик і допит бригади швидкої медичної
допомоги, яка госпіталізувала потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_2. Також, апелянт вважає, що у справі є обставини, що обтяжують покарання засудженої, а саме вчинення нею умисного вбивства, що призвело до страждань рідних померлого.
Також, потерпіла вважає, що при задоволенні цивільного позову в розмірі 10844 грн. 53 коп. органом досудового слідства та судом в порушення ст. 82 ЦК України не було встановлено та не надано належної оцінки обсягу страждань рідних померлого, те, що у померлого залишилась неповнолітня дитина-інвалід, яка потребує постійного матеріального забезпечення. У зв'язку з цим потерпіла додає до апеляційної скарги доповнення до цивільного позову і просить стягнути з засудженої на користь неповнолітньої дитини померлого моральну шкоду в розмірі 50000грн.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача та частково підтримав апеляцію потерпілої, вважає, що підстав для направлення справи на додаткове розслідування і кваліфікації дій засудженої за ст. 115 ч.1 КК України немає, пояснення потерпілої і її представника, які підтримали апеляцію потерпілої з доповненнями та частково підтримали апеляцію прокурора - в частині скасування вироку суду і призначення засудженій м»якого покарання, пояснення захисника і засудженої, які заперечували проти задоволення апеляцій прокурора і потерпілої та просили вирок суду залишити без змін; заслухавши виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово засудженої, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вирок суду слід залишити без змін, а апеляції прокурора та потерпілої - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вбивства ОСОБА_5 через необережність при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Зокрема показаннями ОСОБА_4 на досудовому та судовому слідстві про те, щоІНФОРМАЦІЯ_2 вона, ОСОБА_5. і ОСОБА_6 перебували в її квартирі. ОСОБА_5. приревнував її до ОСОБА_6 та між цими чоловіками розпочалася сварка. Біля 12.00 години ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 пішов на кухню, вона виштовхнула ОСОБА_6 за двері квартири. В цей момент ОСОБА_5 вийшов з кухні з ножем, який тримав у правій руці, та сказав, що вб»є ОСОБА_6, намагався вийти з квартири і догнати ОСОБА_6. Вона стала на його шляху, благала його зупинитися та намагалась забрати у нього ніж, який він тримав в руці, але в неї це не виходило. Потім вона схопила його за руку і намагалася викрутити її і в цей момент навалилася на нього. ОСОБА_5. нахилився і потягнув ніж до себе. Потім вони разом впали на підлогу.
ОСОБА_5 сказав, що йому боляче. Вона побачила ніж, який був в його грудях, витягла його, перемістила його на крісло, викликала швидку допомогу і намагалася зупинити кров.
Показання ОСОБА_4 на досудовому і судовому слідстві є послідовними, не містять істотних суперечностей, як про це безпідставно вказує потерпіла в апеляції.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду про те, щоІНФОРМАЦІЯ_2 біля 10 години за запрошенням ОСОБА_5. прийшов до квартири АДРЕСА_1 в м. Києві, де знаходились ОСОБА_4, і ОСОБА_5. Останній запропонував йому випити. ОСОБА_5 приревнував до нього ОСОБА_4, в результаті чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почалася сварка. Він одягнувся і пішов додому і більше нічого не бачив.
Не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування у зв»язку з не проведенням слідчим очної ставки між засудженою і свідком ОСОБА_6, як про це вказує потерпіла в апеляції, оскільки ці особи були допитані в судовому засіданні, тому дана неповнота усунута судом в ході судового розгляду справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок, працівник міліції, ОСОБА_8, пояснив про те, що за викликом він прибув до квартири АДРЕСА_1 в м. Києві у зв'язку з повідомленням про ножове поранення людини. В квартирі знаходилися ОСОБА_4, ОСОБА_5. і бабуся ОСОБА_4 ОСОБА_9, а також працівники міліції з підрозділу «Беркут». ОСОБА_5 сидів у кріслі, перебував у свідомості. ОСОБА_5 повідомив працівникам міліції про те, що він приревнував свою співмешканку ОСОБА_4 до знайомого ОСОБА_6., в результаті чого схопив ніж та намагався вдарити Олександра. Проте ОСОБА_4 намагалася йому перешкодити і під час боротьби з нею, він наштрикнувся на ніж, який тримав у своїй руці. Крім того, потерпілий говорив їм про те, що жодних претензій до ОСОБА_4 він не має.
Аналогічні показання дав в суді свідок, працівник міліції з підрозділу «Беркут», ОСОБА_10. Підстав для обмови свідками, працівниками міліції різних підрозділів, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, ОСОБА_5. не встановлено і такі підстави не навела потерпіла в своїй апеляції і доповненнях до неї.
Згідно висновку експертизи №59\514 від 23.03.2007 року при дослідженні трупа ОСОБА_5. й вивченні медичної карти виявлене ушкодження - колото-різана рана передньої поверхні грудей ліворуч (у проекції 2-го між ребер»я по середньо ключичній лінії, 150 см від підошов) з рановим каналом, спрямованим з переду назад з ліва праворуч зверху вниз, яка проникає в грудну порожнину й ушкоджує верхню частку лівої легені, біля серцеву сумку, ліве передсердя й лівий шлуночок серця; довжина
каналу близько 12 см. Зазначене ушкодження має ознаки прижиттєвого й заподіяно незадовго до смерті гострим предметом, що володіє колото-ріжучими властивостями, можливо ножем. Це ушкодження є небезпечним для життя, знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті й має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Смерть потерпілого наступила від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням лівої легені й серця та розвитком крововтрати.
Враховуючи локалізацію колото-різаної рани і напрямок поранення каналу, не виключається можливість спричинення вказаного колото-різаного поранення ножем, який утримувався власною рукою, при обставинах, на які посилається ОСОБА_4 (а.с.93-99).
Крім наведеного вище, вина засудженої підтверджується даними протоколу огляду місця події відІНФОРМАЦІЯ_2, даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16.03.2007 року і фототаблицею до нього з участю ОСОБА_4, речовим доказом.
Проаналізувавши наведені докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вбивства Королевського через необережність. Дії ОСОБА_4. за ч.2 ст.119 КК України кваліфіковані правильно. Підстав для скасування вироку з направлення справи на додаткове розслідування з метою інкримінувати більш тяжкий злочин, колегія суддів не вбачає. Суд першої інстанції повно, всебічно і об»єктивно розглянув справу, прийняв обґрунтоване і законне рішення. Апеляція потерпілої з доповненнями до неї в цій частині задоволенню не підлягає.
Твердження потерпілої про те, що суд не встановив час та мотив вчинення злочину, не підтверджуються матеріалами справи. Так, згідно з показів засудженої, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, висновку судово-медичної експертизи злочин було вчиненоІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12 год. Мотивом злочину стало те, що потерпілий приревнував ОСОБА_4 до ОСОБА_6., внаслідок чого у ОСОБА_5. виник умисел нанести удар ножем ОСОБА_6. Вказаному намагалася перешкодити засуджена ОСОБА_4
Посилання потерпілої на те, що суд безпідставно відмовив їй у задоволенні клопотань про допит працівників швидкої допомоги, які приїхали на виклик, та про необхідність дослідження оригіналів фотографій долучених до протоколу про відтворення обстановки та обставин події від 16.03.2007 року, є необгрунтованими.
Згідно з матеріалами справи, суд у відповідності до вимог закону на власний розсуд, об'єктивно розв'язав заявлені потерпілою клопотання та прийшов до обґрунтованого висновку, відмовивши у їх задоволенні. Більш того, судом були допитані в якості свідків, вищевказані працівники міліції,
які розказали суду про відомі їм події 2.02.2007 року саме з вуст ОСОБА_5.
Доводи потерпілої про необхідність встановити наявність на трупі Королевського інших тілесних ушкоджень, є безпідставними. Згідно з висновком експерта №59\514 від 23.03.2007 року інших тілесних ушкоджень, крім вказаного в експертизі колото-різаного поранення грудей, при дослідженні трупа не встановлено.
ОСОБА_7. згідно з матеріалами справи не була очевидцем події злочину, тому відсутність її показань із врахуванням наведених у вироку доказів, не свідчить про неповноту досудового і судового слідства та висновку суду щодо доведеності вини засудженої, як про це вказує потерпіла в апеляції.
Те, що по справі не було проведено експертизу ножа щодо наявності на ньому відбитків пальців рук, експертизи одягу потерпілого, не спростовує наведені у вироку докази щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні вбивства через необережність, зокрема показання працівників міліції різних підрозділів міліції про відомі їм обставини злочину саме з вуст ОСОБА_5. і які суд визнав достовірними.
При призначенні покарання суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, настання особливо тяжких наслідків - смерті людини, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, позитивно характеризується по .місцю проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнала свою вину у вчиненні злочину, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і правильно призначив ОСОБА_4 вид та строк покарання. Вважати призначене покарання у вигляді позбавлення волі надто суворим, колегія суддів не вбачає. Тому апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
Посилання потерпілої на наявність обставини, що обтяжує покарання, як настання смерті іншої людини, є безпідставним, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою складу злочину за ч. 1 ст. 119 КК України, і тому згідно з вимогами ч. 4 ст. 67 КК України не може бути врахована ще раз при призначенні покарання як така, що його обтяжує.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існують підстави для застосування до ОСОБА_4 статті 75 КК України.
ОСОБА_4 раніше не судима, ні в чому негативному помічена не була, за місцем проживання характеризується позитивно, частково
відшкодувала потерпілій шкоду, на даний час працює, щиро кається у скоєному, вчинила злочин середньої тяжкості, з суб»єктивної сторони злочин характеризується необережністю. Із врахуванням вищевказаних обставин, молодості ОСОБА_4, існують підстави для звільнення її від відбування покарання з випробуванням на максимальний термін - 3 роки. Таке покарання відповідно до вимог ст.65 КК України є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів. Доводи прокурора в цій частині є безпідставними.
Позовні вимоги потерпілої в сумі 50 000 грн. моральної шкоди на користь малолітнього ОСОБА_12., викладені в апеляції, не підлягають розгляду апеляційною інстанцією.
Згідно з вимогами ст. 28 КПК України, цивільний позов у кримінальній справі може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_1 до початку судового слідства заявила позов, в якому просила стягнути з підсудної ОСОБА_4 на свою користь 6704 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди. Дані позовні вимоги були задоволені повністю за виключенням суми, яку ОСОБА_4 добровільно відшкодувала потерпілій під час судового розгляду справи. Інших позовних вимог потерпіла в суді першої інстанції не заявляла, а тому додаткові позовні вимоги потерпілої слід залишити без розгляду, при цьому особа потерпіла від злочину, не позбавлена права пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Істотних порушень вимог КПК України колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування, як про це ставиться питання в апеляціях прокурора та потерпілої, немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляції прокурора Гречанівської О.В., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_1 з доповненнями до неї - без задоволення.
Доповнення до цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 на користь малолітнього ОСОБА_12 моральної шкоди в розмірі 50000грн. залишити без розгляду.