Справа № 331/2504/15-ц
Провадження 2а/331/53/15
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Жуковій О.Є.
при секретарі - Пакуло В.С.
за участю позивача- ОСОБА_3.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів -Халецької Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України , заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Дем»янова Володимира Федоровича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову № 42 від 01.04.2015 року по справі про адміністративне правопорушення , винесену заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Дем»яновим Володимиром Федоровичем , якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.12 ст. 96 КУпАП України та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою на нього було накладене адміністративне стягнення за ч.12 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень. Однак, він вважає дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними, оскільки : 1) здійснення перевірки було здійснено незаконно; 2)законодавством не передбачено складання акту відносно фізичної особи, яка не є підприємцем та не здійснює містобудівної діяльності; 3)протокол про адміністративне правопорушення був складений поза межами здійснення перевірки ; 4) в його діях відсутня об»єктивна сторона правопорушення, так як надана ним декларація підлягала поверненню на доопрацювання ; 5) стягнення на позивача було накладене поза межами строків притягнення до адміністративної відповідальності; 6) складений відповідачами протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП ; 7) при розгляді справи про адміністративне правопорушення було проігнороване його клопотання про одночасний розгляд справ щодо нього .
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, зазначивши зокрема, що проведення перевірки представником відповідача було здійснено на підставі підроблено запита депутату ОСОБА_5, крім того, об»єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію 08.07.2013 року , і будь-яких порушень при цьому виявлено не було.
Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі. Суду пояснила, що за зверненням прокуратури було здійснено перевірку дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства , будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва. В ході здійснення перевірки було виявлено, що позивач у Декларації про готовність об»єкта до експлуатації не зазначив відомостей щодо наявності сервітуту. У зв»язку з виявленням порушення, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.12 ст.96 КУпАП України. Вважає, що при прийнятті вказаного рішення відповідач діяв в межах наданих повноважень та вимог чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до наступних висновків.
Так при розгляді позову судом встановлені наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що постановою, винесеною заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Дем»яновим Володимиром Федоровичем від 01 квітня 2015 року № 42 , ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст. 96 КУпАП України та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Згідно зазначеної постанови , при проведенні позапланової перевірки в період з 06 по 13 березня 2015 року , відповідно до копії звернення народного депутата України ОСОБА_5, надісланого прокуратурою Запорізької області, на об»єкті будівництва газопостачання садового будинку АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_3.( замовником будівництва) надано до Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт «Газопостачання садового будинку АДРЕСА_1 від 04.12.2012 року № ЗП 08212237896 та декларацію про готовність зазначеного об»єкта до експлуатації від 11.02.2013 року № ЗП 142113030061. Перевіркою встановлено факт наведення недостовірних даних у декларації про готовність зазначеного об»єкта до експлуатації, а саме : будівництво газогону виконано за межами вказаної у деклараціях земельної ділянки та за відсутністю документа , що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою в межах будівництва газогону (а.с.12) .
По справі складено протокол про адміністративне правопорушення від 26.03.2015 року , який в порушення вимог ч.2. , ч.3 ст. 256 КУпАП не підписаний ОСОБА_3, а відомості про те, що він від підпису відмовився в протоколі відсутні. Зазначена обставина є грубим порушенням прав позивача при здійсненні провадженні по справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки надання копії протоколу про адміністративне правопорушення захиснику відповідно до ст. 256 КУпАП , не звільняє посадову особу від обов»язку під підпис роз»яснити особі її права та обов»язки, відібрати пояснення, а у випадку відмови від підпису , зазначити у протоколі, що особа від підпису відмовилася.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що дійсно ОСОБА_3 11.02.2013 року було надано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області декларацію про готовність об»єкта до експлуатації, в п. 11-1 якої зазначив, що документом, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію є Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 26.10.2007 року.
Згідно наданих позивачем до судового засідання актів готовності об»єкта до експлуатації від 08.07.2013 року та акту прийомки газовода в експлуатацію від 13.09.2013 року, складених відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів , затверджених постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 923 , об»єкт будівництва, замовником якого є позивач , було прийнято до експлуатації та видано сертифікат, наявність якого у позивача сторонами не оспорювалося.
За змістом п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Тобто, за змістом цієї норми закону, ОСОБА_3, закінчивши будівництво, як це встановлено у судовому засіданні , втрачає статус замовника, а тому не є суб»єтом адміністративного правопорушення , передбаченого ч.12 ст. 96 КУпА , яка передбачає адміністративну відповідальність лише за порушення вимог законодавства , будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, а не після його закінчення та введення об»єкта в експлуатацію.
Крім того, згідно вимог ч.2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п.2 ч. 7 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з підстав зокрема виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Оскільки , суб»єктом владних повноважень суду не надано доказів відмови позивачу у видачі сертифікату з підстав виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, і позивач отримав зазначений сертифікат, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 і об»єктивної сторони правопорушення , передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не можу бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що оцінені у їх сукупності надані сторонами докази дають суду прийти до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутня як об»єктивний так і суб»єктивний склад правопорушення , передбачений ч.12 ст. 96 КУпАП, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 247, 277, 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст. ст. 159-163, 171-2 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України , заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Дем»янова Володимира Федоровича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову № 42 від 01 квітня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення , винесену заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Дем»яновим Володимиром Федоровичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення , а справу провадженням закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:
16.04.2015 .