"15" лютого 2015 р. Справа № 363/72/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2015 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Підкурганний В.В., розглянувши у м. Вишгороді Київської області в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Вишгородської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року позивач звернувся до суду із названим адміністративним позовом в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними та зобов'язати відповідача виплатити на його користь недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в сумі 5970 грн.

Відповідач надіслав на адресу суду письмові заперечення щодо позову ОСОБА_1 та просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи , віднесених до 1 категорії (а.с. 6).

20 листопада 2014 року він звернувся листом до відповідача про виплату йому допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат (а.с.7).

Листом УПСЗН Вишгородської РДА від 20 грудня 2014 року йому було повідомлено, що така допомога йому була виплачена цу розмірах, визначених КМ України (а.с. 8).

З огляду на встановлені обставини, судом зазначається про наступне.

Частиною 1 статті 6 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленим Кодексом адміністративного судочинства, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права свободи або інтереси.

Згідно статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно статті 63 вказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відповідно до абзацу сьомого частини четвертої статті 48 зазначеного Закону в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно листа відповідача від 20 грудня 2014 року №58, щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік нарахована та виплачена позивачу року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у період, коли Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» містив порядок застосування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 03.08.2014 року № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

31 липня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено п. 67. Так, цим пунктом передбачено, що норми і положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, Верховна Рада України визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу.

Правове регулювання правовідносин щодо виплати допомоги на оздоровлення особам, які мають статус осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими законами, крім Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на час виникнення спору, здійснювалося актами КМ України.

Враховуючи, що Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік», прийнятий пізніше ніж Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неконституційним не визнавався, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними, суд, приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.

Також, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, фактичних обставин справи, законодавчих норм, що врегульовують правовідносини між сторонами по справі, позовні вимоги ОСОБА_1 є такими що не підлягають задоволенню, так як дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення позивачеві, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вчинені у відповідності до зазначених судом законодавчих приписів.

Керуючись статтями 160 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Вишгородської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана у порядку, і в строки, визначені статтею 186 КАС України.

Суддя