15.04.2015 Справа № 363/217/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Підкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у січні 2015 року позивач звернувся до суду із позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Заявою-Анкетою на отримання кредиту № 16-060335/13-00938-вкл-к від 7 травня 2013 року у розмірі 7413 грн. 97 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 7 травня 2013 року ОСОБА_1 було акцептовано публічну пропозицію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про укладення кредитного договору шляхом підписання заяви анкети № 016-060335/13-00938-вкл-к.

Відповідачем було прийнято пропозицію Банку і підписано Анкету-Заяву № 006-Z/060867 від 7 травня 2013 року та бюлетень про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість по продукту «Кредитна картка». Відповідно до укладеної Анкети-Заяви відповідачу було надано в користування кредитну картку Visa Classic з встановленим кредитним лімітом у сумі 3900 грн. 00 коп. строком 12 місяців.

Відповідачу було доведено в письмовій формі інформацію щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту та переваги і недоліки кредитного продукту.

Позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Анкетою-Заявою, натомість відповідач не виконував належним чином зобов'язання за Анкетою-Заявою, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 8 жовтня 2014 року складає 7 413 грн. 97 коп. з яких заборгованість за кредитним договором - 3 620 грн. 66 коп.; нараховані відсотки по заборгованості - 3 793 грн. 31 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про день, час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заперечення (пояснення) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до статті 224 ЦПК України, зокрема, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло зави про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 7 травня 2013 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і підписав Анкету-Заяву № 006-Z/060867 та бюлетень про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість по продукту «Кредитна картка» згідно яких відповідачу було надано в користування кредитну картку Visa Classic з встановленим кредитним лімітом у сумі 3900 грн. 00 коп. строком на 12 місяців (а.с. 8-9).

Позивач виконав свої зобов'язання надавши ОСОБА_1 кредитну картку Visa Classic з встановленим кредитним лімітом у сумі 3900 грн. 00 коп. строком на 12 місяців.

Однак, відповідач умови договору не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 8 жовтня 2014 року становить 7 413 грн. 97 коп. та складається з:

· заборгованість за кредитним договором - 3 620 грн. 66 коп.;

· нараховані відсотки по заборгованості - 3 793 грн. 31 коп.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України жодних доказів щодо недостовірних даних у розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Також статтею 642 цього Кодексу врегульовано, що Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною . Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позивальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки з усіма умовами банку щодо надання коштів відповідач ознайомлений, що підтверджується його підписом на відповідних документах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а порушене право позивача - захисту.

Згідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача по справі на користь позивача підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Заявою-Анкетою на отримання кредиту № 16-060335/13-00938-вкл-к від 7 травня 2013 року у розмірі 7413 грн. 97 коп., яка складається з: заборгованість за кредитним договором - 3 620 грн. 66 коп.; нараховані відсотки по заборгованості - 3 793 грн. 31 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього стягнути - 7 657 (сім тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 57 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя