11-кп/775/158/2015(м)

263/2057/13-к

Головуючий у першій інстанції Кулик С.В.

доповідач Шапар Ю.І.

Категорія: ч.2 ст.190, ст.357, ч.1 ст.353ч.1 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Шапара Ю.І.,

суддів - Рибака В.Й., Шигірта Ф.С.

при секретарі - Cтарченко А.І.

за участю прокурора - Саєнко М.М.

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя Єфімцева О.А. та прокурора прокуратури Жовтневого району міста Маріуполя Балджи О.М. на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 лютого 2015 року, яким ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, громадянина України, не працюючого, не одружений, раніше засудженого 04.04.2011 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст.190 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень та 15.06.2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст..190 ч.2 КК України до обмеження волі на строк 1 рік та 6 місяців але в силу ст..75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік, мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Засуджено за ст. ст. 191 ч.2, 353 ч.1, 357 ч.1, КК України і призначено йому покарання за ст. 191 ч.2 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ст. 357 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, за ст. 353 ч.1 КК Укаїни до 1 року обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Задоволено цивільні позови на користь потерпілої ОСОБА_6 18300 грн., на користь потерпілого ОСОБА_7 3200 грн., та на користь потерпілої ОСОБА_8 23900 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, з середини жовтня 2011 року до середини вересня 2012 року, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи на території Жовтневого району м. Маріуполя, під різноманітними приводами, займав грошові кошти у ОСОБА_8, на загальну суму 19400 грн.

22.09.2012 року в денний час ОСОБА_2, під приводом повернення потерпілій ОСОБА_8, вище вказаних грошових коштів, запропонував останній оформити депозитний рахунок у відділені ПАТ КБ «ПриватБанк», на які в подальшому зможе перерахувати грошові кошти з метою погашення заборгованості. Після відкриття депозитного рахунка у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» розташованого по вул. Енгельса в Жовтневому районі м. Маріуполя, потерпілою ОСОБА_8, співробітниками банку були видані дві пластикові картки на її ім'я. ОСОБА_2 під приводом активізації кредитних карт, заволодів пластиковою карткою, переслідуючи мету заволодіння офіційним документом, з метою подальшого використання їх в своїх корисних цілях, а саме кредитними пластиковими картками ПАТ КБ «Приватбанку» в кількості двох штук, на ім'я ОСОБА_8 16.10.2012 року в денний час на банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк»,що розташований по пр. Металургів б. 100 в Жовтневому районі м. Маріуполя, знаяв з вищевказаної кредитної картки гроші у сумі 210 грн. 17.10.2012 року в денний час на банкоматі що розташований по пр.. Металургів б. 112, у Жовтневому районі м. Маріуполя, зняв з вищевказаної кредитної картки грошові кошти в сумі 4160 грн. 21.10.2012 року в денний час на банкоматі що розташований по вул. Артема б. 56 у Жовтневому районі м. Маріуполя , зняв грошові кошти в сумі 130 грн. Загалом завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_8 у сумі 23900 грн., вкраденим майном розпорядився на свій розсуд.

25.10.2013 року ОСОБА_2 приблизно о 15.00, знаходячись на торгівельних рядах «Браш», що розташовані за адресою :м. Маріуполь, бул. Шевченко б. 262 в Жовтневому районі м. Маріуполя, підійшов до ОСОБА_7, який є контролером на вказаних торгівельних рядах,та представився що він є працівником міліції та прийшов з метою проведення перевірки та заявив що у ОСОБА_7 є порушення, та запропонував вирішити усі проблеми на місті, за що отримав від ОСОБА_7 гроші в сумі 200 грн, чим спричинив ОСОБА_7, матеріальний збиток на вказану суму. Після цього ОСОБА_7 у ході розмови наголосив на скрутному матеріальному становище а саме на низьку пенсію на що ОСОБА_2 відповів, що у нього є знайомі в Управлінні Пенсійного Фонду України, та він може посприяти отриманню йому перерахунку пенсії в сумі 3970 грн., за ці послуги , 28.10.2013 року приблизно о 09.00, біля будинку №94 по вул. Урицького в Жовтневому районі м. Маріуполя, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 3000 грн., для нібито оформлення необхідних документів, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 3000 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

24.08.2013 року , приблизно об 11.00 годині, ОСОБА_2 знаходячись в салоні автомобілю припаркованому біля будинку №175 по пр. Металургів у Іллічівському районі м. Маріуполя, під приводом продажу побутової техніки за низькою ціною, у раніше незнайомої ОСОБА_6 заволодів грошима на суму 18300 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Не погодившись з вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.02.2015 року старший прокурор прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя Єфімцева О.А. та прокурор прокуратури Жовтневого району міста Маріуполя Балджи О.М. подали апеляційні скарги яки надійшли 09.02.2015 року разом зі справою.

В апеляційних скаргах прокурори просять вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.02.2015 року скасувати та постановити новий вирок яким призначити йому покарання за ст..190 ч.2 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ст..353 ч.1 КК України у виді1 року обмеження волі, за ст..357 ч.1 у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст..70 ч.1, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворо покарання менш суворим остаточно призначити покарання 3 роки позбавлення волі. Також просять у вступний та мотивувальній частині вказати, що «ОСОБА_2 раніше судимий 04.04.2011 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст..190 ч.1 КК України, до штрафу у розмірі 850 грн. та 15.06.2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст..190 ч.2, 75 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з випробувальним строком 1 рік». Посилаються на те, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню, вважають що були допущені суттєві порушення кримінального процесуального закону та вважають що призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. А саме, не врахував що ОСОБА_2 ніде не працює, будучи під слідством у Жовтневому РВ не прийняв заходи для виправлення а навпаки продовжував кримінальну діяльність, довгий час переховався від суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, не визнає провину у повному обсязі та не прийняв жодних заходів для відшкодування грошових коштів потерпілим. Посилались на те що, ОСОБА_2 не в повній мірі визнавав свою вину тому не було підстав для застосування ст..66 КК України, та не враховано обставину яка обтяжує злочин згідно зі ст..67 КК України це рецидив злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційних скарг, обвинуваченого, який наполягав на відхиленні апеляційних скарг та вважає вирок суду законним та обґрунтованим , потерпілого та його захисника які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191 ч.2, 353 ч.1, 357 ч.1 КК України, дав належну юридичну оцінку його діям та особі обвинуваченого відповідно вимогам КК України правильно кваліфікував його дії та згідно ст..191 ч.2 КК України виніс вирок у межах санкції передбаченої цієї статті а саме позбавлення волі на 1 рік 6 місяців.

При призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції в достатній мірі врахував ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставин, що обтяжують покарання не має. При цьому судом першої інстанції взято до уваги, що ОСОБА_2 не працює, характеризується посередньо, має постійне місце мешкання,скоїв злочини середньої та невеликої ступені тяжкості. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про призначення йому за ст..191 ч.2 КК України покарання у вигляді 1 року 6 місяців.

Таким чином колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів приходить до висновку що у вступній та мотивувальній частині необхідно вказати, що «ОСОБА_2 раніше судимий 04.04.2011 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст..190 ч.1 КК України, до штрафу у розмірі 850 грн. та 15.06.2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст..190 ч.2, 75 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з випробувальним строком 1 рік»

Керуючись ст.ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя Єфімцева О.А та прокурора прокуратури Жовтневого району міста Маріуполя Балджи О.М - частково задовольнити .

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 лютого 2015 року відносно ОСОБА_2 - змінити, у вступній та мотивувальній частині вироку вказати що «ОСОБА_2 раніше судимий 04.04.2011 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст..190 ч.1 КК України, до штрафу у розмірі 850 грн. та 15.06.2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст..190 ч.2, 75 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з випробувальним строком 1 рік», в решті вирок залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді: