АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11кп/791/163/ 15 р. Головуючий в 1 інстанції -Ковальчук О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач -Післєгіна Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді Післегіної Л.М.

Суддів Слюсаренко О.В., Вороненко Т.В.,

З участю секретаря судового засідання Козлової Т.С.

Прокурора Легкого О.Р.,

Захисника Остапенка А.В.

Обвинуваченого ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження №12013230180000715 за апеляційними скаргами прокурора, адвоката Остапенка А.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 05.12.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Каланчак Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня – спеціальна, не працюючого, має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено:

за ч.1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбуття основного покарання у виді обмеження волі, з іспитовим строк з випробуванням на 1 рік.

Згідно зі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Початок іспитового строку обчислюється з дня проголошення вироку.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 02.10.2013 року біля 12 год. 30 хв. в смт. Каланчак Херсонської області, на перехресті вулиць Леніна -Української, керуючи автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в сторону виїзду із смт. Каланчак, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених становою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка скалась, не обрав безпечну дистанцію та безпечний інтервал до велосипедиста під керуванням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який рухався біля правого краю проїзної частини в попутному напрямку, не застосував заходи для безпечного об'їзду велосипедиста, в наслідок чого вчинив на нього наїзд. В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_3, спричинив пошкодження, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, по критерію тривалості розладу здоров'я.

В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію дій засудженого, вважає вирок суду незаконним з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 місяців арешту з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців. Запобіжний захід не обирати.

В апеляційній скарзі адвокат Остапенко А.В., вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Просить вирок суду скасувати, і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, думку адвоката Остапенка А.В. та обвинуваченого ОСОБА_2, які наполягали на задоволенні їх апеляційних скарг та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, у судових дебатах сторони підтримали свої позиції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до слідуючого.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. ст. 93, 94 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними у матеріалах провадження доказами.

Так, згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_3, 02.10.2013 року біля 12 год.30 хв. він їхав по вул. Леніна в смт. Каланчак, десь за 20 метрів, до перехрестя, хотів перелаштуватись для здійснення повороту на ліво. З перехрестя автомобіль, він його пропустив і в цей час відчув удар автомобіля та почув звук гальм. Коли приїхала швидка допомога його забрали та відвезли в лікарню. 'Обвинувачений ніякої допомоги на лікування не надавав, навіть не вибачився.

Показами свідка ОСОБА_4, який пояснив, що того дня, число він не пам'ятає, він перевозив меблі з квартири до будинку. Коли були біля під'їзду будинку, почули писк гальм та удар, це було неподалік від перехрестя вул. Леніна та вул. З.Космодем»янської, коли вони прийшли на місце ДТП, побачили, що стояв автомобіль і біля нього лежав велосипед, біля велосипеда був потерпілий, який намагався встати але йому не дозволили. Підійшовши до ОСОБА_2, останній був у шоковому стані, він сказав, що ОСОБА_3 збив йому праве дзеркало на автомобілі, бо різко вискочив велосипедом вліво. Велосипед лежав попереду автомобіля, автомобіль стояв на гальмівному шляху. Коли приїхали працівники ДАІ, він поїхав.

Експерт ОСОБА_5 також переглянувши протокол допиту водія та інші матеріали, засвідчив що пояснення водія не відповідають іншим матеріалам справи. Водій п. 13.1 Правил дорожнього руху не виконав, а саме не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу при русі автомобіля.

Показання потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, експерта ОСОБА_5 перевірялися з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону під час досудового та судового слідства що підтверджено відповідними протоколами слідчих дій.

Відповідно до висновку експерта № 220/К-к від 15.10.2013 року, заподіянні ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин на які вказували потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, а саме які виникли від дії тупих предметів, можливо виступаючих частин рухомого автомобіля.

Згідно висновку експерта № 65 від 17.03.2014 року, відповідно до якого в умовах аналізованої події автомобіль ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_1 передньою частиною первинно контактував із задньою частиною велосипеда, під кутом близько 5-15 градусів.

Пояснення свідка ОСОБА_4 щодо обставин заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3 об'єктивно збігаються з рештою фактичних даних у справі, а тому вірно розцінені судом як достовірні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України.

Доводи апеляційної скарги захисника Остапенко А.В. про незаконність вироку та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними. Суд детально допитав обвинуваченого, потерпілого, свідків та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, оскільки ОСОБА_2 проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, не обрав безпечну дистанцію та безпечний інтервал до велосипедиста та вчинив на нього наїзд.

Доводи адвоката про недопустимість доказів колегія суддів вважає, що вони не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення через м'якість є безпідставними.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд врахував обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, батьків похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Порушень кримінального процесуального закону під час досудового та судового розгляду, які б ставили під сумнів висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та які б тягнули за собою скасування вироку не встановлено.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду Херсонської області, вважає що вирок суду є законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційні скарги прокурора, адвоката Остапенка А.В. залишити - без задоволення, а вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 05.12.2014 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення апеляційною інстанцією, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді (три підписи)

З оригіналом згідно

Суддя: Л.М. Післєгіна