233 Справа № 233/2003/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Білик О. В.

при секретарі                                     Кліменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка  справу за поданням відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного  управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

                                                              В С Т А Н О В И В:                                  

            21 квітня 2015 року до суду   надійшло подання відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має невиконані зобов’язання, покладені на неї судовим рішенням.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист, виданий 13 березня 2014 року Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача – Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування у розмірі 4969 гривень 53 копійки. 30 квітня 2014 року за виконавчим листом відкрито виконавче провадження. Зобов’язання за судовим рішенням боржником не виконані.

В судове засідання державний виконавець не з*явився, в поданні просив розглядати справу у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного висновку.

З матеріалів подання вбачається, що постановою державного виконавця Калініною Ю.О. від 30.04.2014, відкрито виконавче провадження № 18589-90 з виконання виконавчого листа № 805/2726/14.

Обгрунтовуючи подання державний виконавець посилається на те, що боржник рішення не виконує, жодних дій щодо виконання не здійснює.

За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника  боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. З ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за  межі  України порушується за наявності доказів ухилення від  виконання  зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Такі докази суду не надані.

Державним виконавцем не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.

У доданих матеріалах виконавчого провадження відсутні докази вжиття державним виконавцем заходів щодо направлення на адресу боржника повідомлень про сплату коштів, не перевірено наявність коштів боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, тощо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 208, 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного   управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відносно фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо хвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

                    Суддя: