ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.06 Справа № 149/4-06
Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В, розглянувши справу
За позовом | Київського обласного комунального підприємства “Регіональний фонд”, м. Київ |
до | Дочірнього підприємства “Кліринг-Агро”, с. Кривошинці Сквирського р-ну |
про | стягнення 70096,08 грн. |
за участю представників:
від позивача | Іваненко Т.В., за дов. від 06.02.06р. |
від відповідача | не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно |
Обставини справи:
Київським обласним комунальним підприємством “Регіональний фонд” (далі позивач) заявлено позов до Дочірнього підприємства “Кліринг-Агро” (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за невиконання умов договору від 30.03.04р. № 141 в розмірі 56992,08 грн. та договору від 29.03.04р. № 109 в розмірі 13104,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за договорами поставки від 30.03.04р. № 141 та від 29.03.04р. № 109, а саме: не оплатив вартість поставлених йому 20,00 тон дизельного палива, вартість поставлених йому 7,00 тон пшениці ярої та вартість поставлених йому 7,00 тон кукурудзи Титан 220 СВ.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.06р. було порушено провадження у справі.
Враховуючи, що представник відповідача в судове засідання 04.07.06р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду. Тому справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,
встановив:
29 березня 2004 року між Київським обласним комунальним підприємством “Регіональний фонд” та Дочірнім підприємством “Кліринг-Агро” було укладено договір на поставку матеріально-технічних ресурсів № 109 (далі –Договір №1), відповідно до якого, позивач (постачальник), зобов’язується відпустити відповідачу (підприємству) матеріально-технічні ресурси, а саме пшеницю яру в кількості 7 (сім) тон, а відповідач (підприємство) отримує матеріально-технічні ресурси та оплачує їх вартість. Також 30 березня 2004 року між сторонами було укладено аналогічний договір на поставку матеріально-технічних ресурсів № 141 (далі –Договір №2), відповідно до якого, позивач (постачальник), зобов’язується відпустити відповідачу (підприємству) матеріально-технічні ресурси, а саме насіння кукурудзи в кількості 7 (сім) тон та дизельне паливо в кількості 20 (двадцять) тон, а відповідач (підприємство) отримує матеріально-технічні ресурси та оплачує їх вартість.
Відповідно до п.п 2.1.1, 2.2.2 Договору№1 та Договору №2 загальна сума договорів складає 70096,08 грн. Відповідач зобов’язується сплатити постачальнику в термін до 1 жовтня 2004р. вартість отриманих матеріально-технічні ресурсів.
На виконання зазначених Договорів №1 та №2 позивачем була проведена поставка відповідачу матеріально-технічних ресурсів - дизельного палива в кількості 20 (двадцять) тон, насіння кукурудзи в кількості 7 (сім) тон та пшениці ярої в кількості 7 (сім) тон, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: видаткової накладної від 29.03.04р. № РТ-0000180 на суму 13104,00 грн., від 30.03.04р. № РТ-0000216 на суму 39520,08 грн. та від 30.03.04р. № РТ-0000217 на суму 17472,00 грн. Факт отримання відповідачем - Дочірнім підприємством “Кліринг-Агро” дизельного палива в кількості 20 (двадцять) тон, насіння кукурудзи в кількості 7 (сім) тон та пшениці ярої в кількості 7 (сім) тон підтверджується належним чином оформленою довіреністю від 29.03.04р. №913110 серія ЯЕЯ та довіреністю 30.03.04р. № 913111 серія ЯЕЯ, копії яких міститься в матеріалах справи.
Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань (п. 2.2.2 договору №1, №2) відповідач не оплатив вартість отриманих матеріально-технічних ресурсів в строк до 01 жовтня 2004р.
Відповідно до вимог статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.
З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт невиконання Дочірнім підприємством “Кліринг-Агро” своїх зобов’язань за договором від 30.03.04р. № 141 та від 29.03.04р. № 109 за умови поставки Київським обласним комунальним підприємством “Регіональний фонд” дизельного палива в кількості 20 (двадцять) тон, насіння кукурудзи в кількості 7 (сім) тон та пшениці ярої в кількості 7 (сім) тон на загальну суму 70096,08 грн.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства “Кліринг-Агро” заборгованості за поставлені матеріально-технічні ресурси (дизельного палива в кількості 20 тон, насіння кукурудзи в кількості 7 тон та пшениці ярої в кількості 7 тон) в розмірі 70096,08 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Кліринг-Агро” (Київська обл., Сквирський р-н, с. Кривошинці, код ЄДРПОУ 32452824) на користь Київського обласного комунального підприємства “Регіональний фонд” (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, р/р № 26008000991001 в філії ВАТ КБ “Надра” КРУ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 32412281) –70096 (сімдесят тисяч дев’яносто шість гривень) 08 коп. основного боргу, 700 (сімсот гривень) 96 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Попікова О. В.