ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 908/5954/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Комаровій М.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Божко В.В. (директор), Антоненко Ю.С., за довіреністю б/н від 14.04.2015 р., Мінько І.В. за довіреністю б/н від 14.04.2015 р.

відповідача - Андрусенко В.В., за довіреністю №104-2015 від 30.03.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1414 З/1-42) на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.15 у справі № 908/5954/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт», Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14,

до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 25,

про стягнення 1517769,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.02.2015 року (суддя Давиденко І. В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Групп" в особі Бердянської філії (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 25, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14, код ЄДРПОУ 30082229) 1450548 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп. - страхового відшкодування, 26447 (двадцять шість тисяч чотириста сорок сім) грн. 66 коп. - пені, 5961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 16 коп. - 3 % річних, 34813 (тридцять чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 15 коп. - збитків від інфляції, 30355 (тридцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп. - судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

01 квітня 2015 року від відповідача надійшли пояснення по справі (вх.№5097).

Під час судового засідання, яке відбулось 01 квітня 2015 року, колегія суддів дійшла висновку стосовно необхідності надання позивачем додаткових письмових пояснень щодо реалізації Програми поліпшення продукції №ОА6 (Інструкції з виправлення браку).

Ухвалою суду 01 квітня 2015 року колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду було відкладено розгляд справи.

10 квітня 2015 року від позивача надійшов відзив (вх.№5883).

14 квітня 2015 року від позивача разом з супровідним листом надійшли додаткові письмові документи (вх.№5945).

14 квітня 2015 року від відповідача надійшли пояснення по справі (вх.№5946).

У судове засідання, яке відбулось 14 квітня 2015 року з'явились належні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступні обставини справи.

На підставі заяви на страхування транспортного засобу від 12.12.2013 року між Приватним акціонерним товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Групп" в особі Бердянської філії (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" (Страховик) та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (Вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (сільсько-господарської техніки) К-0007295 від 12.12.13. (Договір).

Відповідно до вказаного вище Договору, об'єктом страхування є трактор колісний "New Holland" Т.8390, номер кузова (шасі) ZBRC05812, реєстраційний номер 12769АР, рік випуску 2011, об'єм двигуна 8700 см3 (п. 5 Договору).

Згідно з п. 3 Договору встановлено, що Вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", в сумі заборгованості за Кредитним договором № 187/07/04-2012/к від 18.12.12. (далі - Кредитний договір) в забезпеченні якого надано в заставу застрахований транспортний засіб по договору застави № 187/07/04-2012/к/2з від 18.12.12.

Пунктом 9 Договору передбачено, що сума страхового відшкодування складає 1465200,00 грн.

Згідно з п. 11 Договору встановлено, що страховий платіж складає 20512,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку № К-0007294-97 від 12.12.13. позивач перерахував відповідачу страховий платіж в сумі 76867,20 грн., в т.ч. 20512,80 грн. по даному Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 806 від 13.12.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 13.4 Договору встановлено, що франшиза при пожежі (вибуху) складає 1 % від страхової суми.

Позивач посилається на те, що 07.09.14. під час польових робіт поблизу с. Нововасилівка, Вільнянського району Запорізької області сталась пожежа, внаслідок якої майно позивача було знищено.

В зв'язку з чим 08.09.14. позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Посилається на той факт, що пожежа трактору марки "New Holland" Т8.390 Д.Н. 12769 АР виникла внаслідок ненавмисного самозаймання та без зовнішнього втручання в роботу паливної системи транспортного засобу, в зв'язку з чим, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт", у відповідача відсутні причини та підстави для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - пожежі застрахованого трактору марки "New Holland" Т8.390 Д.Н. 12769 АР, що є предметом страхування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не оплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" суму страхового відшкодування з врахуванням франшизи в розмірі 1 %, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" до суду з даним позовом склав 1450548,00 грн.

Погоджуючись з зазначеною правовою позицією позивача суд першої інстанції задовольнив в повному обсязі позовні вимоги.

Вказуючи про хибність висновку суду першої інстанції, відповідач в обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що причина пожежі полягає саме у незастосуванні позивачем додаткового захисту передбаченого програмою "Поліпшення продукції фірми "New Holland", що підкреслює брак агрегату застрахованого транспортного засобу та виключає в свою чергу страховий випадок та відповідну сплату коштів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача враховуючи наступні обставини.

З матеріалів справи слідує, що 07.09.14. під час польових робіт поблизу с. Нововасилівка, Вільнянського району Запорізької області стався випадок, а саме: пожежа, внаслідок якої, знищено транспортний засіб позивача - трактор марки "New Holland" Т8.390 Д.Н. 12769 АР, про що зазначено в акті про пожежу Вільнянського районного сектору Головного управління ДСНС України в Запорізькій області від 07.09.14 року.

Разом з тим, зазначений транспортний засіб позивача був предметом страхування між позивачем та відповідачем за Договором добровільного страхування транспортного засобу (сільсько-господарської техніки) К-0007295 (Договір).

Так на підставі заяви на страхування транспортного засобу від 12.12.13 року, між Приватним акціонерним товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Групп" в особі Бердянської філії (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" (Страховик) та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (Вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (сільсько-господарської техніки) К-0007295 від 12.12.13. (Договір).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 352 Господарського кодексу України, страхування це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" зазначено, що добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вказаного вище Договору, об'єктом страхування є трактор колісний "New Holland" Т.8390, номер кузова (шасі) ZBRC05812, реєстраційний номер 12769АР, рік випуску 2011, об'єм двигуна 8700 см3 (п. 5 Договору).

Пунктом 9 Договору передбачено, що сума страхового відшкодування складає 1465200,00 грн.

Відповідно до п. 22.5 Договору сторонами узгоджено, що за страховими ризиками, зазначеними в п.п. 13.1-13.5 цього Договору, Страховик протягом 30 робочих днів після одержання всіх необхідних документів приймає рішення про виплату страхового відшкодування, складає страховий акт та здійснює виплату страхового відшкодування, або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і письмово повідомляє Страхувальника з обґрунтуванням причини відмови.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що знищення внаслідок пожежі транспортного засобу позивача є страховим випадком в розумінні пункту 18.1.4 Договору добровільного страхування транспортного засобу (сільсько-господарської техніки) К-0007295 від 12.12.13 року.

Втім дана позиція суду не розділяється судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України встановлено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Пунктом 18.2. Договору встановлено, що страховим випадком за цим Договором є знищення, пошкодження, втрата ТЗ та/або ДО внаслідок настання подій, перелічених у пунктах 18.1.1-18.1.6 договору, що відбулась під час терміну дії договору.

Відповідно до пункту 18.1.4 договору до страхового ризику відносяться пожежа вибух - пошкодження чи знищення ТЗ та/або ДО внаслідок пожежі вибуху (незалежно від місця їх виникнення, як у застрахованому ТЗ, так і поза ним, за винятком вибухів, що відбуваються під час робочого процесу в двигунах внутрішнього згорання та внаслідок протиправних дій третіх осіб) чи самозаймання.

Втім суд першої інстанції роблячи висновок, що пожежа, наслідком якої є повне згорання застрахованого транспортного засобу трактору марки "New Holland" Т8.390 Д.Н. 12769 АР є страховим випадком, і як наслідок потребує відшкодуванню, не дослідив належним чином обставини та матеріали справи.

Положенням пункту 20.1.17 визначено, що до страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв'язку з поломкою, відмовою в роботі, виходу з ладу, вузлів та агрегатів транспортного засобу в результаті їх фізичного зносу або браку (Том 1 а.с.13).

Так в даному випадку потребує детального дослідження з боку суду причина самої пожежі, чи є вона страховим випадком в розумінні пунктів 18.1.1-18.1.6 та 20.1.17 договору.

Слід зазначити, що на сьогоднішній час законодавство України не містить чітко визначеного поняття "виробничого браку". В той же час, аналіз положень господарського та цивільного законодавства дають підстави суду визначити його як існування виробів, зовсім непридатних для користування за своїм призначенням (повний виробничий брак) або тих, що не задовольняють за якістю встановлених вимог (частковий виробничий брак). Між тим, за характером виявлених недоліків брак поділяють на виправний та остаточний. Виправним вважається такий брак, який можна усунути після відповідної доробки. Остаточний брак - це такий брак, який технічно неможливо або економічно недоцільно виправити.

Таким чином, поняття браку являє собою існування виробничих недоліків (вад) товарів, наявність яких позбавляє особу використовувати товар за функціональним призначенням, враховуючи низьку якість, або взагалі унеможливлює таке використання.

А отже, підставою для задоволення позовних вимог, є доведеність позивачем того факту, що причина пожежі полягала не в існуванні виробничих недоліків (вад) товару.

В той же час, технічним висновком Вільнянського районного сектору Головного управління ДСНС у Запорізькій області з причини пожежі, що сталась 07.09.14. у тракторі марки "New Holland" Т8.390 Д.Н. 12769 АР (Том 1 а.с.123-124) встановлено, що найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі у тракторі є несправність паливної системи.

У листі від 15 вересня 2014 року Головним управлінням Державної служби України у надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (Том 1 а. с. 122) було визначено причину пожежі як несправність паливної системи.

Поряд з цим, відповідно до висновку № 2 експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькі області від 30.10.14 року (Том 1 а. с.116-121) встановлено, що причиною пожежі трактора послужило займання парів дизельного палива від теплової енергії розжареної вихлопної системи через відсутність додаткової захисної ізоляції передбаченою програмою поліпшення продукції фірми "New Holland", також зазначено, що осередок пожежі знаходився з правої сторони трактору в районі паливного баку та вихлопної системи. Належним чином завірена копія даного висновку міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що причинність пожежі трактора марки "New Holland" Т8.390 Д.Н. 12769 АР полягає у несправності вихлопної системи трактору.

Разом з тим, погоджуючись з доводами апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає про необхідність проведення з боку позивача додаткової захисної ізоляції передбаченою програмою поліпшення продукції фірми "New Holland".

Відповідно до пояснень спеціаліста по ремонту техніки "New Holland" Явтушенко О.М., викладених в експертному дослідженні Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькі області від 30.10.14 року, внаслідок низької якості палива та підвищення через це температури вихлопних газів, здійснюється нагрівання вихлопної системи. Внаслідок чого, в програмі поліпшення продукції фірми "New Holland" був передбачений додатковий захист. Вказана програма Поліпшення продукції фірми розсилалась офіційним сервісним центрам "New Holland".

Колегія суддів особливу увагу звертає на зміст Програми поліпшення продукції фірми "New Holland" (Том 1 а.с.53-70).

Так виробником, фірмою "New Holland", було визначено тип (характер) зазначеної Програми як обов'язковий. При цьому, тема (причина) розроблення Програми полягала у існуванні надлишкового виділення тепла на вхідному з'єднанні глушника. Тобто виробником, в результаті проведених досліджень, було встановлено факт існування в їх продукції, моделей тракторів Т8.275, Т8.300. Т8.330, Т8.360,Т8.390, вади - надлишкового виділення тепла на вхідному з'єднанні глушника.

В рівні 1 Програми визначено її ціль, яка полягає у наданні захисної ізоляції з метою забезпечення нормальної роботи глушника.

Крім того, в Інструкції (Том 1 а.с.61) до даної Програми захисна ізоляція визначена як спеціально розроблена деталь спрямована на забезпечення сталого та продуктивного функціонування глушника.

Виробником в Інструкції щодо процедури установки захисної ізоляції було відзначено, що верхній край ізоляційного кожуху маючи з'єднувальні наладки з нержавіючої сталі, повинні захистити верхню частину глушника. Внутрішня його сторона має захисні ділянки, для того, щоб запобігти пошкодженню при затиску дозувальної трубки.

А відтак, виробник наголошуючи на обов'язковому характері даної програми, визначив останню не в якості програми з модернізації продукції, а як обов'язкову складову забезпечення процесу належного функціонування зазначеної продукції. Тим самим виробником було підкреслено імовірність факту існування недоліку агрегату трактору фірми "New Holland", у вигляді існування надлишкового виділення тепла на вхідному з'єднанні глушника, спосіб виправлення якого полягає у реалізації Програми поліпшення продукції фірми "New Holland".

З наведеного слідує, що виробником, фірмою "New Holland", було визнано недолік моделей тракторів Т8.275, Т8.300, Т8.330, Т8.360, Т8.390, - надлишкове виділення тепла на вхідному з'єднанні глушника, що свідчить про існування виробничого браку даного товару.

Між тим, під час апеляційного розгляду справи, позивачем у відзиві до апеляційної скарги від 14 квітня 2015 року було наголошено, що Інструкція до даної Програми, яка закріплює визначений комплекс ремонтних дій, спрямованих на проведення захисної ізоляції, в своїй назві не містить поняття "усунення браку" а є лише "Інструкцією з ремонту".

Стосовно даного твердження колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що саме лише формулювання назви такої Інструкції, не є суттєвим для розгляду даної справи

Судом апеляційної інстанції зазначається про обов'язкову належність доказів, яка визначається наявністю зв'язку між змістом фактичних даних, відомостей про факти і самими фактами, які підлягають встановленню і мають значення для правильного вирішення спору. Ось чому, беручи до уваги дослідження судом необхідності застосування позивачем Програми поліпшення продукції фірми "New Holland", наданий до суду документ повинен оцінюватись судом з точки зору наявності в ньому обставин та фактів, які підтверджують обов'язковість реалізації такої процедури. Оцінюючи належність поданого доказу, суд повинен виходити не з назви документу, а з фактичної інформації, яка в ньому міститься.

Таким чином, безпосередня назва Інструкції не є визначальною обставиною при дослідженні правової природи самої Програми, та не виключає її обов'язковий характер.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла до висновку, що програма поліпшення продукції фірми "New Holland" являє собою цілеспрямовану програму виробника, метою якої є подолання імовірної часткової несправності на вхідній ділянці глушника трактору моделі Т8.390, внаслідок існування надлишкового виділення тепла на вхідному з'єднанні глушника. А відтак, позивач маючі на меті належне використання трактору моделі Т8.390 фірми "New Holland" повинен був провести додаткову захисну ізоляцію передбачену відповідною Програмою виробника.

Однак, позивачем проведення відповідної ізоляції реалізовано не було.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до висновку № 2 експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області від 30.10.14 року, встановлено відсутність додаткової захисної ізоляції, передбаченою програмою Поліпшення продукції фірми "New Holland".

В спростування даного висновку, позивачем було надано Акт прийому здачі послуг від 12 липня 2014 року, яким останній підтверджує установку ізоляційного кожуху. Дослідивши його зміст, колегія суддів зазначає про неможливість прийняття його в якості належного доказу здійснення установки ізоляційного кожуха глушника трактору фірми "New Holland"оскільки, наданий позивачем Акт не містить детальних відомостей стосовно установленої деталі; не вбачається зі змісту останнього й місця установки такої деталі, враховуючи що програма Полішення, передбачала ізоляційні роботи виключно на глушнику трактора. Не визначає даний Акт установку позивачем ізоляційного кожуху саме на виконання програми Поліпшення продукції фірми "New Holland".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки (Том 1 а.с.134-135) з ПП "Сервісний Центр Полетехніка-Сервіс", натомість як відповідно до наданого позивачем Акту, установка ізоляційного кожуху була проведена ТОВ "Донснаб". При цьому, зі змісту останнього, в графі представника ТОВ "Донснаб" вбачається відсутність печатки товариства.

Більш того, колегія суддів зазначає, що надана позивачем копія Акту прийому здачі послуг від 12 липня 2014 року не засвідчена у відповідності до вимог законодавства.

Так відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Втім, пред'явлена відповідачем копія Акту не містить зазначених обов'язкових елементів, а тому не може бути розцінена судом, в контексті статті 36 Господарського процесуального кодексу України, в якості письмового доказу.

Дослідивши його зміст, колегія суддів зазначає про неможливість прийняття його в якості належного доказу здійснення установки ізоляційного кожуха глушника трактору фірми "New Holland" оскільки зі змісту даного акту не вбачається установка ізоляційного кожуха саме на глушнику трактора.

З наведеного вбачається, що причина пожежі полягала у займанні парів дизельного палива від теплової енергії розжареної вихлопної системи трактору фірми "New Holland", внаслідок недоліку на вхідному з'єднанні глушника трактора, у вигляді надлишкового виділення тепла, усунення якого було б можливе за умови застосування позивачем Програми поліпшення продукції фірми "New Holland".

У зв'язку з чим, існування надлишкового виділення тепла на вхідному з'єднанні глушника трактора, в контексті пункту 20.1.17 договору є браком продукції та виключає страховий випадок і як наслідок - можливість виплати страхового відшкодування.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з твердженням позивача щодо неналежності в якості доказу висновку експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькі області від 30.10.14 року.

Слід зауважити, що дане дослідження проведено начальником сектору пошуку, еспертного огляду, розряджання, транспортування та знешкодження вибухових пристроїв і речовин відділу вибухотехнічної і пожежотехнічної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області підполковником міліції Гончаренко А.М., відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2004 року, та містить обгрунтований технічний висновок стосовно питань, які є предметом судового розгляду.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, виходячи із змісту наведених імперативних норм процесуального права, саме сторони, які беруть участь у справі, зобов'язані доводити наявність обставин, покладених в основу їх правової позиції, з метою обґрунтування та/або спростування відповідних вимог шляхом подання відповідних доказів.

В той же час позивач не обґрунтував та не спростував вказані результати досліджень, не скористався останній й безпосередньо правом на проведення експертизи ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження по справі.

Одночасно суд звертає увагу на той факт, що однією з обставин, що підлягає доказуванню є причина та механізм пожежі з технічної точки зору. При цьому, такі обставини та факти можуть бути встановлені виключно із застосуванням спеціальних знань у відповідній галузі. Тому, за відсутністю у справі проведеної позивачем експертизи, висновок експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області від 30.10.14 року є належним та допустимим доказом на підтвердження механізму та причини пожежі від 07 вересня 2014 року.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасування рішення суду першої інстанції, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.2, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.15 року у справі № 908/5954/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14, код ЄДРПОУ 30082229) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 25, код ЄДРПОУ 24175269) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 15177,70 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.