ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р.Справа № 916/2588/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.04.2015 року:

від позивача: Богонос В.А., за довіреністю;

від відповідача: Сакали М.Я., за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України

на рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2014 року

по справі № 916/2588/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром»

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національна академія аграрних наук України

про стягнення суми боргу у розмірі 10342451,98 грн., з яких 5014505,52 грн. - попередня оплата, 5014505,52 грн. - штраф, 57701,16 грн. - 3% річних, 255739,78 грн. - інфляційні збитки

В судовому засіданні 15.04.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства „Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" (далі - Відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 10039726,97 грн., з яких 5014505,52 грн. - сума неповернутої попередньої оплати за форвардним контрактом від 20.04.2011 № ФК 20/04-11-01, 5014505,52 грн. - штраф, 10 715,93 грн. - 3% річних.

21.10.2014 року позивач остаточно уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 10342451,98 грн., з яких 5014505,52 грн. - сума неповернутої попередньої оплати за форвардним контрактом від 20.04.2011 № ФК 20/04-11-01, 5014505,52 грн. - штраф, 57701,16 грн. - 3% річних та 255 739,78 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 175, 193 ГК України, ст. ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 625, 655, 693 ЦК України та умотивовані неналежним виконанням відповідачем умов форвардного контракту від 20.04.2011 року № ФК 20/04-11-01 щодо поставки товару, а також не виконанням обов'язку з повернення суми попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Одеської області 31.10.2014 року (головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Зайцев Ю.О., Погребна К.Ф.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства „Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Украгропром" заборгованість у розмірі 5014505,52 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства „Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Украгропром" витрати на сплату судового збору у розмірі 35436,50 грн.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 5014505,52 грн. умотивовано доведеністю заявлених позовних вимог. Відмовляючи в позовних вимогах про стягнення штрафу в сумі 5014505,52 грн., місцевий господарський суд застосував позовну давність. Відмовляючи в позовних вимогах про стягнення трьох процентів річних у розмірі 57701,16 грн. та інфляційних втрат у сумі 255739,78 грн., господарський суд Одеської області вказав, що сума попередньої оплати, перерахована за договором на поставку товару, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст.625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2014 року, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Національна академія аграрних наук України, в якій зазначила про підпорядкованість відповідача скаржнику, а тому останній вважає, що оскаржуване рішення суду стосується також прав та обов'язків Національної академії аграрних наук України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року Національну академію аграрних наук України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В апеляційній скарзі, з урахуванням уточнень, Національна академія аграрних наук України просить рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2014 року скасувати частково в частині стягнення з Державного Підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» 317682,63 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Торговий Дім "Украгропром" про стягнення з відповідача 317682,63 грн. відмовити, посилаючись на наступне: - судом не залучено Національну академію аграрних наук України до участі у справі в якості третьої особи, що є порушенням норми процесуального права; - рішення суду в частині стягнення 5014505,52 грн. боргу ґрунтується тільки на розрахунку позивача, який не підтверджено допустимими доказами; - судом першої інстанції не враховано, що відповідачем на погашення боргу було сплачено на користь позивача 317682,63 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника, вважає їх безпідставними, а рішення від 31.10.2014 року - законним та обґрунтованим, що підлягає залишенню без змін.

Національна академія аграрних наук України, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, не використала свого законного процесуального права прийняти участь у засіданні суду апеляційної інстанції, причини неявки представника не повідомила.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновків про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що 20.04.2011 року між ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» (покупець) та Державним підприємством «Дослідне господарство ім. Кутузова НААН України» (продавець), яке в подальшому було перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» було укладено форвардний контракт № ФК 20/04-11-01 від 20.04.2011 (далі Контракт).

01.09.2011 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту від 20.04.2011р.

10.09.2011 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Контракту від 20.04.2011.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.2, 4.1, 4.4, 5.1 Контракту від 20.04.2011 в редакціях, зі змінами і доповненнями, викладеними у Додаткових угодах від 01.09.2011 № 1 та від 10.09.2011 № 2, продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити базовий актив (товар), а саме:

- ріпак технічний власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4966-:2008 «Ріпак продовольчий», у кількості 400 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 3000,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- овес 3-й клас власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4963:2008 «Овес. Технічні умови», у кількості 134 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 750,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- горох фуражний власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 28674-90 «Горох. Вимоги при заготівлях та поставках», у кількості 600 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 1200,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- сорго власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4962:2008 «Сорго. Вимоги при заготівлях та поставках», у кількості 210 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 750,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- сориз власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4962:2008, у кількості 100 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 750,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- соняшник власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009, у кількості 901 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 2000,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- ячмінь озимий власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 «Ячмінь. Технічні умови», у кількості 1733 тони в заліковій вазі Елеватора, за ціною 1200,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- ячмінь яровий власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 «Ячмінь. Технічні умови», у кількості 932 тони в заліковій вазі Елеватора, за ціною 1200,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- жито групи «А» власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4522:2006 «Жито. Технічні умови», у кількості 20 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 750,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- просо 3-й клас власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший,не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 5026:2008, у кількості 114 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 700,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- кукурудза фуражна власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови», у кількості 1000 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 1150,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- еспарцет власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ у кількості 37 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 1500,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- віка (вівсяна суміш) власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ у кількості 10 тон в заліковій вазі Елеватора, за ціною 750,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- насіння ячменю озимого сорт «Достойний» РР-2 власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 «Ячмінь. Технічні умови» у кількості 10 тон, за ціною 4400,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- насіння пшениці озимої сорт «Антонівка» РР-2 власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ-П-3768:2009 у кількості 1 тона, за ціною 4400,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ;

- насіння пшениці озимої сорт «Косовиця» РР-2 власного уражаю 2011 року або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ-П-3768:2009 у кількості 7 тон, за ціною 4400,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.4 Контракту (в редакції додаткової угоди № 2 від 10.09.2011 року) загальна вартість цього Контракту складає 8640000,00 грн., є кінцевою і зміні не підлягає.

Згідно з пунктом 5.1 Контракту оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати траншами.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 року до Контракту та пункту 4 додаткової угоди № 2 від 10.09.2011 року до Контракту сторонами визначено, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості Контракту, оплату різниці загальної вартості Контракту, що виникла в результаті такої зміни, покупець здійснює траншами в розмірах, погоджених сторонами в строк до 31.12.2011 року.

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов Контракту позивачем здійснено попередню оплату відповідачу вартості товару, що підлягав поставці за Контрактом, на загальну суму 8640000, 00 грн. Вказані обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1 а.с. 26-70).

Згідно накладних від 30.08.2011 року № 4568, від 17.10.2011 року № 165, від 20.10.2011 року № 167с, від 23.11.2011 року № 172с, від 26.12.2011 року № 175с відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 3625497,48 грн. отже, як правильно встановлено судом, залишок суми попередньої оплати, на яку відповідачем не було поставлено товару, складає 5014505,52 грн. (8640000,00-3625497,00 =5014505,52).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 693 ЦК України Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2014 року ТОВ «Торговий дім «Украгропром» на адресу відповідача направлено вимогу про повернення суми попередньої оплати в розмірі 5014505,52 грн. протягом трьох календарних днів з моменту отримання, відповіді на вимогу відповідачем не надано, як і не надано суду доказів на підтвердження повернення позивачу залишку суми попередньої оплати.

Відтак, стягнення місцевим господарським судом з відповідача попередньої оплати в розмірі 5014505,52 грн. здійснено на законних підставах.

Твердження Національної академії аграрних наук України та представника відповідача про сплату позивачу 317682,63 грн. на погашення заборгованості є голомовними, оскільки на підтвердження такої оплати не надано жодного документу.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалось раніше, місцевим господарським судом відмовлено позивачу в позовних вимогах про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5014505,52 грн., трьох процентів річних у сумі 57701,16 грн. та втрат від інфляції у сумі 255739,78 грн.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 9.2 Контракту від 20.04.2011 за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 100% вартості непоставленого товару.

Господарський суд з урахуванням тих обставин, що для останніх партій товару Додатковою угодою від 10.09.2011 № 2 до Контракту від 20.04.2011 встановлено кінцевий строк поставки до 20.10.2011, правильно встановив, що перебіг спеціальної позовної давності для позовної вимоги про стягнення штрафу за невиконання умов щодо обсягів поставки товару, розпочався 21.10.2011 року та сплинув 21.10.2012 року.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності (т. 1 а.с. 158-159), господарський суд Одеської області дійшов правомірного висновку про відмову в позові про стягнення штрафу в розмірі 5014505,52 грн. з підстави спливу позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 82 ГПК України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012 зробив висновок про те, що стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, судом на законних підставах відмовлено позивачу в задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних у розмірі 57701,16 грн. та інфляційних втрат у сумі 255 739,78 грн., нарахованих позивачем відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України на суму попередньої оплати, про повернення якої заявлено позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів зауважує, що незалучення місцевим господарським судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національної академії аграрних наук України не призвело до прийняття неправильного рішення у справі, а тому не може бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги стосовно недоведеності допустимими доказами перерахування позивачем попередньої оплати спростовуються наявними в матеріалах справи належно засвідченими копіями платіжних доручень, які оформлені відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої Міністерством юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Клопотання Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» про призначення судової економічної експертизи не підлягають задоволенню, оскільки при вирішенні спору по даній справі не виникають питання, роз'яснення яких потребує спеціальних знань.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2014 року по справі № 916/2588/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 20.04.2015 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.О. Журавльов