КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р. Справа№ 910/12706/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача: Мельник Т.М. - представник, дов. № 01/59-26 від 13.02.2015;

від відповідача: 1. Кучерявий Д.В. - представник, дов. № 08.42-186/84-400 від 23.02.2015;

2. Косован І.М. - представник, дов. б/н від 17.03.2015;

від третьої особи: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2014

у справі № 910/12706/13 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка

до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»,

Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Інвестбуд»

про визнання недійсним іпотечного договору від 04.08.2008 та визнання відсутніми майнових прав

за участю Прокуратури міста Києва

На підставі ст.ст. 69, 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015, 23.03.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12706/13 відкладався на 23.03.2015 та 08.04.2015, відповідно; ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12706/13 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі № 910/12706/13 позовні вимоги позивача про визнання недійсним іпотечного договору від 04.08.2008, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд», посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим номером 29, задоволено; визнано недійсним іпотечний договір від 04.08.2008, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд», посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим номером 29; підлягає стягненню з першого відповідача, другого відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 433,75 грн.

Рішення мотивовано тим, що, оцінюючи доводи позивача щодо порушення його прав землекористувача оспорюваним договором, суд визнає їх обгрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи; зважаючи на норми цивільного законодавства, діючого на час укладення іпотечного договору, другий відповідач неправомірно передав першому відповідачу в іпотеку майнові права на об'єкт будівництва, що визначені цим договором у якості предмета іпотеки; оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного іпотечного договору, вони підлягають задоволенню; в даному випадку, на переконання суду, позивачем не було пропущено загальний трирічний строк позовної давності; про реальну загрозу правам позивача він дізнався згідно із його поясненнями, після того, як за позовом першого відповідача Третейським судом при Асоціації українських банків було прийнято рішення від 27.02.2013 у справі № 62/13 про стягнення солідарно з ПрАТ «Побутрембуд» та ТОВ «Фінансова установа «Інвестбуд» заборгованості за договором кредиту в сумі 18 152 721,75 грн. та Господарським судом міста Києва винесено ухвалу від 18.04.2013 у справі № 910/58 про видачу судового наказу на виконання вказаного рішення третейського суду; оскільки позивачем не пропущено строки позовної давності, суд не вбачає за необхідне їх поновлювати.

В апеляційній скарзі перший відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі № 910/12706/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що судом задоволені позовні вимоги за відсутності будь-яких порушень відповідачами прав або охоронюваних законом інтересів позивача, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 у справі № 50/35, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2009, інвестиційний договір № 01/03 від 27.02.2003 із доповненнями до нього, було визнано недійсним, отже, позивач не був і не є замовником будівництва за недійсним інвестиційним договором, тому не може мати прав за таким правочином; також не може бути підставою виникнення прав у позивача на квартири в об'єкті будівництва і договір № 3ПО2 про спільну діяльність з продовженням проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по пр. Академіка Глушкова, 6 у м. Києві, укладений 11.12.2009 між ЗАТ «Побутрембуд» та позивачем, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 у справі № 5011-10/14199-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013, зазначений договір про спільну діяльність було розірвано.

Скаржник стверджує, що ПрАТ «Побутрембуд» до цього часу залишається забудовником, якому належать майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, у тому числі майнові права, передані в іпотеку першому відповідачу, що не передані установникам фонду фінансування будівництва, а позивач звернувся до суду за відсутності порушень власних прав та інтересів, що свідчить про відсутність предмета спору, тому суд зобов'язаний був відмовити в задоволенні позову.

Посилаючись на положення абз.8 п.38, п.98 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в редакції на дату укладення іпотечного договору, та ту обставину, що на дату укладення іпотечного договору інвестиційний договір № 01/03 від 27.02.2003 не був визнаний недійсним, не був розірваний або припинений, тобто в силу ст.204 ЦК України був правомірним, скаржник стверджує, що й іпотечний договір, укладений на його підставі, відповідав усім положенням законодавства.

Скаржник вказує на те, що квартири, майнові права за якими відходили до позивача, згідно із протоколами розподілу, в іпотеку банку за іпотечним договором не передавались.

Посилаючись на положення ст.190, ч.1 ст.575, ч.ч.1, 5 ст.576 ЦК України, абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору, скаржник стверджує, що судом протиправно визнано недійсним іпотечний договір за відсутності порушень вимог законодавства про заставу (іпотеку), чинного на момент його укладення.

Як зазначає скаржник, судом не враховано, що згідно із п.п.1.1, 1.6 оспорюваного іпотечного договору першій відповідач є іпотекодержателем за наступною іпотекою, таким чином, як вважає скаржник, укладення спірного іпотечного договору за правилами ст.13 Закону України «Про іпотеку» з наступною іпотекою майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва, як і укладання попередніх іпотечних договорів між забудовником та управителем, не може порушувати вимоги ст.5 Закону України «Про іпотеку», в редакції на момент його укладення, оскільки правове регулювання виникнення предмету попередньої іпотеки, частини якого потім передано в наступну іпотеку банку, у даному випадку здійснювалося спеціальним Законом «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (ч.1 ст.10), а не статтею 5 Закону України «Про іпотеку».

Також скаржник посилається на підтвердження Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 01.12.2008 № 406, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2008 за № 1206/15897, того, що майнові права на об'єкти незавершеного будівництва могли бути предметом застави (іпотеки) до набрання чинності змінами до ст.5 Закону України «Про іпотеку» щодо включення майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва в перелік об'єктів, що можуть бути предметом застави.

Скаржник стверджує, що саме 30.06.2009, коли рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 у справі № 50/35 набрало законної сили після перегляду рішення судом апеляційної інстанції, позивач, як учасник справи, знав про існування договору іпотеки а також про можливість визнання його недійсним з підстав невідповідності нормам чинного законодавства, станом на дату його укладення, також з цієї дати позивач знав/міг дізнатися про відсутність у ПрАТ «Побутрембуд» майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.

На думку скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено, є необґрунтованим; суд протиправно не застосував строки позовної давності.

Як зазначає скаржник, суд, визнаючи недійсним іпотечний договір, протизаконно не застосував наслідки недійсності правочину та не наклав арешт на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, за заявою кредитодавця.

Скаржником подано клопотання від 03.03.2015 про залучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2014 у справі № 5011-10/14199-2012 та листа № 08.42-186/84-3109 від 11.12.2014, надісланого на адресу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 12.12.2014.

Згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглянувши клопотання скаржника із доданими матеріалами, зважаючи на те, що зазначені документи були відсутніми на момент прийняття оскаржуваного рішення, отже, не є такими, які можуть бути подані у якості додаткових доказів відповідно до ст.101 ГПК України, колегія суддів залишає клопотання без задоволення.

Скаржником подано клопотання від 03.03.2015 про витребування доказів, яке задоволено судом апеляційної інстанції і судовий запит від 24.03.2015 за № 09-11/1282/15 було вручено Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

07.04.2015 скаржником подано клопотання про залучення додаткових доказів до справи, а саме, листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. від 24.03.2015 № 41/01-16 на судовий запит від 24.03.2015 № 09-11/12 разом із витребуваним судом документом: копією з копії протоколу розподілу квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках 1-ої черги будівництва, виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах соціально-побутової сфери на земельних ділянках загальним розміром 28,4134 га за адресою: вул. Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва до договору № 01/03 від 27.02.2003р. (далі - протокол розподілу квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках 1-ої черги будівництва до договору № 01/03).

Розглянувши подане клопотання, зважаючи на ту обставину, що зазначений документ надано на запит суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання скаржника.

08.04.2015 скаржником подано письмові додаткові пояснення щодо відсутності порушених прав позивача та про застосування строків позовної давності, у якому, зокрема, скаржник вказує на те, що, як вбачається із протоколу розподілу квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках 1-ої черги будівництва до договору № 01/03, майнові права на жодну із квартир, котрі згідно із протоколом повинні відійти позивачу, не є предметом іпотеки за іпотечним договором; за підсумками аналізу документів, наведено порівняльну таблицю; позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження виникнення речових прав саме на об'єкти нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці; трирічний строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом закінчився для позивача 01.07.2012, однак, звернувся позивач до суду лише 04.07.2013.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що всупереч твердженню скаржника, стаття 1 ГПК України надає право звернення юридичної особи не лише за наявності факту порушення права, але і для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; позивач є законним володільцем та користувачем земельними ділянками по пр. Академіка Глушкова, 6 у м. Києві, права на які посвідчені Державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 389538 від 08.10.2010, серії ЯЯ № 389539 від 08.10.2010, а відповідно до положення ч.3 ст.653 ЦК України майнові права позивача на об'єкт незавершеного будівництва залишилися у тому стані, в якому вони існували на момент розірвання договору № ЗП02, а саме: майнові права позивача на житлову площу в об'єкті незавершеного будівництва були визначені додатком № 4 до даного договору, отже, всупереч твердженням скаржника виконання іпотечного договору значно порушує як майнові права позивача так і його право як законного володільця та користувача земельними ділянками по пр. Академіка Глушкова, 6 у м. Києві; на момент укладення спірного договору статтею 5 Закону було передбачено лише три наступні види майна, які можуть бути предметом іпотечного договору: об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва та право оренди чи користування нерухомим майном, поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Закону були відсутні; якби навіть протокол розподілу квартир та нежитлових приміщень в житлових будинках 1-ої черги будівництва від 03.12.2007 й існував, то його, як і договір № 01/03 та інші похідні від нього правочини, було визнано недійсним рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 50/35 від 22.05.2009; оскільки позивач не був стороною іпотечного договору від 04.08.2008, то вказаний договір не породжував для нього жодних прав та обов'язків, а отже, відповідно, не порушував прав позивача, крім того, іпотечний договір укладено на підставі недійсного правочину - інвестиційного договору № 01/03 від 27.02.2003 (п.1.1.1 іпотечного договору), тому позивач обґрунтовано вважав, що він не підлягає виконанню, проте, з ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі № 910/58 про видачу судового наказу, інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач дізнався про винесене Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків рішення від 27.02.2013 у справі № 62/13 про стягнення солідарно з ПрАТ «Побутрембуд» та ТОВ «Фінансова установа «Інвестбуд» заборгованості за договором кредиту в сумі 181 527 214,75 грн., в забезпечення вказаного кредитного договору було укладено спірний іпотечний договір, яким, у якості часткового забезпечення своїх зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 24-12/169 другий відповідач передав першому відповідачу майнові права на квартири у об'єкті будівництва, що знаходиться на земельній ділянці університету, отже, іпотечним договором порушено права університету лише з моменту його реалізації, а саме: прийняття вищезгаданої ухвали від 18.04.2013 Господарським судом міста Києва, таким чином, відповідно до ст.ст.15, 261 ЦК України перебіг строку позовної давності для захисту університетом своїх прав розпочався з моменту їх порушення 18.04.2013, тому строк позовної давності при подачі позову в даній справі не пропущено.

Позивачем подано до матеріалів справи копію договору № 3ПО2 від 11.12.2009 з додатками із клопотанням від 08.04.2015, які є такими, що подані, у зв'язку із запереченнями на доводи апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, першого та другого відповідачів, враховуючи додаткові письмові пояснення скаржника, доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подана позовна заява до суду першої інстанції про визнання недійсним іпотечного договору від 04.08.2008 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 29; визнання такими, що відсутні у ПрАТ «Побутрембуд» майнові права на житлові квартири та нежитлові приміщення, визначені пунктом 1.1 іпотечного договору від 04.08.2008, керуючись ч.1 ст.203, ст.ст.215, 216 ЦК України, ст.20 ГК України.

11.11.2013 позивачем подано заяву від 07.11.2013 про доповнення позовних вимог у порядку ст.22 ГПК України, позовною вимогою про зобов'язання виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою майна, визначеного іпотечним договором від 04.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

12.08.2013, 02.09.2013, 12.11.2014 першим відповідачем подані до суду першої інстанції заяви та клопотання про застосування строку позовної давності.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2014 у справі № 910/12706/13 рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у справі № 910/12706/13 скасовано, в частині задоволення позовних вимог Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання недійсним іпотечного договору від 04.08.2008, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд», посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим номером 29, справу № 910/12706/13 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва, рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у справі № 910/12706/13 в частині відмови у задоволенні позову Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання такими, що відсутні, майнових прав на житлові квартири та нежитлові приміщення, визначені пунктом 1.1 іпотечного договору від 04.08.2008, залишено без змін.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається із матеріалі справи, 04.08.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд» укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 29.

Згідно із ст.1 іпотечного договору від 04.08.2008 Закрите акціонерне товариство «Побутрембуд», за договором іпотекодавець, передає в наступну іпотеку Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», за договором іпотекодержателю, в якості часткового забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 24-12/169, що укладений між сторонами 04.08.2008 (надалі як основне зобов'язання), майнові права на квартири та нежитлові приміщення, будівництво яких не завершено, що знаходяться за будівельними адресами: просп. Ак. Глушкова, 6, на ділянці №№ 3, 9 вул. Маршала Конєва, на ділянці № 4, вул. Касіяна, на ділянці № 3.

У подальшому іпотекодавець та іпотекодержатель були реорганізовані у Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд» та Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», відповідно.

Згідно із п.1.1.1 іпотечного договору від 04.08.2008 правомірність будівництва та підстави виникнення майнових прав на предмет іпотеки підтверджуються наступними документами: договір № 01/03 від 27.02.2003 про проектування та будівництво комплексу житлових будинків та інших споруд, укладений між іпотекодавцем, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Закритим акціонерним товариством «Інтернафтогазбуд» з усіма змінами та доповненнями до нього; рішення Київської міської ради УП сесії ХХІV скликання «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 15.07.2008 № 419-5/1829; договір оренди земельних ділянок, укладений 25.05.2005 між Київською міською радою та КНУ ім. Т.Г.Шевченка, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Щербаковим В.З. 25.05.2005 за реєстровим № 375, позитивний висновок комплексної державної експертизи Спеціалізованої державної організації «Київська міська служба Української інвестиційної експертизи від 27.04.2006; дозвіл на виконання будівельних робіт № 2578-Гл/С, виданий 30.05.2007 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва.

Відповідно до п.п.1.4 - 1.5 іпотечного договору від 04.08.2008 іпотекою за цим договором забезпечуються: виконання іпотекодавцем зобов'язань, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання, а також додатковими угодами/договорами про внесення змін (доповнень) до договору; сплати можливої неустойки (пені, штрафу), відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання, вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки.

В п.1.10 іпотечного договору від 04.08.2008 передбачено, що предмет іпотеки залишається в користуванні і володінні іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.

Згідно із п.1.14 іпотечного договору після завершення будівництва, прийняття в експлуатацію нерухомого майна, зазначеного в п.1.1 цього договору, а також після оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством України порядку права власності на нього за іпотекодавцем, сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів внести відповідні зміни до цього договору, при чому збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки.

13.10.2008 сторонами за іпотечним договором від 04.08.2008 внесені зміни договором про внесення змін до іпотечного договору. А саме, п.1.3.1 договору викладено у новій редакції та 15.02.2009 укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 04.08.2008, яким виключено із опису предмету іпотеки майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну житлову квартиру, зазначену в цій угоді та п.12 викладено у новій редакції.

Іпотечний договір від 04.08.2008 був укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 24-12/169, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», за договором кредитором, та Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд», за договором позичальником, за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах ліміту заборгованості до 14 500 000 дол.США, із сплатою 13 % річних, з кінцевим терміном повернення до 29.04.2011; кредит надавався позичальнику для фінансування робіт із завершення будівництва об'єктів у складі проекту на проспекті Академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва із найбільшим станом готовності, згідно із укладеними договорами із підрядниками. В подальшому до кредитного договору від 04.08.2008 сторонами були укладені додаткові угоди, якими змінювались розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом.

Як встановлено в ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV, в редакції, чинній станом на 04.08.2008, предметом іпотеки могли бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом; предметом іпотеки міг бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому; частина об'єкта нерухомого майна могла бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості чи приєднання її до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

У Законі України «Про іпотеку», в редакції, станом на 04.08.2008, були відсутніми поняття: «Іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмету іпотеки згідно із Законом України від 25.12.2008 № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

Як встановлено в ч.1 ст.203 ЦК України, в редакції, чинній станом на 04.08.2008, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, оскільки іпотечний договір від 04.08.2008 укладений з порушенням положення ст.5 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній станом на 04.08.2008, тому що майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки, позовна вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 04.08.2008 є обґрунтованою.

Згідно із ст.1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно із державними актами на право постійного користування земельною ділянкою від 08.10.2010 серія ЯЯ № 389538, серія ЯЯ № 389539, на підставі рішення Київської міської ради від 08.07.2010 № 1116/4554, позивач є постійним користувачем земельних ділянок площею 27.6010 га, та площею 0.8124 га, у межах згідно із планом, розташованих на просп. Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва, цільове призначення (використання) земельних ділянок: будівництво, експлуатація та обслуговування житлових будинків з об'єктами соціально-побутового, торговельно-розважального та готельно-офісного призначення.

Як встановлено статтею 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, іпотечний договір від 04.08.2008, укладений з порушенням Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній станом на 04.08.2008, є таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Оскільки, відповідно до п.1.10 іпотечного договору від 04.08.2008 сторонами цього договору передбачено, що предмет іпотеки залишається в користуванні і володінні іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей, то 04.08.2008 ще не почалося порушення права позивача.

Проте, 18.04.2013 було прийнято ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/58, згідно із якою видано накази на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 62/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Інвестбуд» про стягнення заборгованості, якими стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Інвестбуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 181 527 241,75 грн. заборгованості та 25 500.00 витрат, пов'язаних із розглядом третейського спору; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

З моменту прийняття зазначеної ухвали місцевим господарським судом у справі № 910/58, оскільки у позивача з'явилась підстава передбачати можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 04.08.2008, і почалося порушення прав позивача.

Таким чином, оскільки позов заявлений позивачем 04.07.2013, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу до спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки.

Доводи апеляційної скарги не є такими, що ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи, враховуючи викладене та наступні обставини справи.

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній станом на 04.08.2008, вказаний вичерпний перелік об'єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором, і до таких майнові права не віднесено. Підстави для розширеного та довільного тлумачення норми зазначеного Закону відсутні.

Враховуючи усі обставини справи, предмет позовної вимоги та підстави, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі № 910/12706/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» без задоволення.

2. Справу № 910/12706/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 17.04.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай