Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
судова палата з розгляду цивільних справ
________
Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Воробйов А.В. Суддя доповідач Бондар М.С
Є.у.№ 335/7091/14
21 квітня 2015 року Справа № 22ц/778/2053/15
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.
секретар - Мельник З.П.
при участі: прокурора - адвоката -
_________________________________________________________________________________________
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.02.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", третя особа - ОСОБА_2 про визнання угоди удаваною, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі-Банк) про визнання угоди удаваною посилаючись на те, що 20 травня 2013 року між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, був укладений кредитний договір за яким Банк надав останньому гроші в сумі 24 000 доларів США зі сплатою 15% річних й термін повернення 20.05.2016 року. Зазначену угоду вважає удаваною, оскільки сторони мали намір вчинити оспорювану угоду у національній валюті України.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.02.2015 року заявлені позовні вимоги відхилені.
В апеляційній скарзі заявник прохав скасувати судове рішення і відхилити позов, оскільки на його погляд суд невірно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального закону, а тому дійшов до помилкового висновку по суті справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що укладений між сторонами договір за своїм характером не є удаваним і тому в силу ст.235 ЦК такий договір не може бути визнаний удаваним.
З матеріалів справи видно, що за рамковою угодою № FW1602/406 від 20.05.2013 року Банк мав надати фізичній особі ОСОБА_3 (на той час ОСОБА_3) гроші у сумі 500 000 грн. ( свідоцтво про зміну ім'я а.с.4,6).
Окремою рамковою угодою укладеною між Банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (на той час ОСОБА_3) № FW1602/407 від 20.05.2013 року Банк зобов'язався видати кредитні кошти підприємцю у розмірі 500 000 грн. (а.с.13).
Відповідно до умов останньої угоди позивач як фізична особа-підприємець, за окремим договором № 1602.43677/ FW1602/407 від 20.05.2013 року отримав у фінансовій установі відповідача 24 000 доларів США й які були зараховані на поточний рахунок позичальника (а.с.20).
За заявою одержувача (позивача) зазначені кошти були конвертовані у національну валюту у сумі 189 540 грн. і які були отримані позичальником (а.с.25,26).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Свою позицію за заявленими вимогами позивач обстоював тим, що оспорюваний правочин прикривав реальний правочин, а саме кредитний договір про одержання коштів у гривневому еквіваленті.
За правилами ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Суд наголошує, що для визнання правочину удаваним слід мати на увазі, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди.
Наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди недостатньо.
Отже, позивач мав довести, що сторони правочину діяли з метою приховати інший правочин, й переслідували її.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення врахував викладене, а тому дійшов правильних висновків у справі, а отже рішення скасуванню не підлягає
Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04.02.2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: