У Х В А Л А

21 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Демянчук С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу Рівненського міського суду від 04 березня 2015 року про відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" про захист прав споживачів та стягнення коштів (повернення банківського вкладу), -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду від 04 березня 2015 року відкрито провадження у даній справі.

Вважаючи дану ухвалу незаконною Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" (далі ПАТ „Дельта Банк") подало апеляційну скаргу.

Стверджує, що судом постановлено ухвалу про відкриття провадження з недотриманням правил підсудності.

Вказує, що спір між позивачами та банком виник з приводу Договорів банківських вкладів та Договорів на відкриття та обслуговування поточних рахунків, однак дані правовідносини, які випливають з депозитного договору, не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а врегульовані § 3 «Банківський вклад» глави 71 Цивільного кодексу України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Банк при позичанні коштів у вкладника, для їх розміщення у якості банківського вкладу, не отримує жодної винагороди за користування такими коштами, а навпаки, сплачує проценти (дохід вкладника) за період їх використання. Кошти вкладу(депозиту) аж ніяк не можуть розглядатися як «вартість робіт (послуг)» та/або «загальна вартість замовлення», а договір про банківський вклад (депозит) не містить понять «вартість робіт (послуг)» та/або «загальна вартість замовлення» у сенсі положень ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Те ж саме стосується і Договорів на відкриття та обслуговування банківських рахунків.

Стверджує, що даний позов не пов'язаний із відносинами щодо захисту прав споживачів, а тому встановлена ч. 5 ст. 110 ЦПК України альтернативна підсудність на дані правовідносини не поширюється.

Рівненське відділення АТ «Дельта Банк» не є юридичною особою, а лише структурною одиницею АТ «Дельта Банк». Рівненське відділення є безбалансовим відділенням АТ «Дельта Банк», якому присвоєний внутрішньобанківський реєстраційний код.

Зазначає, що оскільки юридична адреса АТ «Дельта Банк» є м. Київ, Печерський район, вул. Щорса, 36-Б, то відповідно справа підсудна Печерському районному суду міста Києва.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві у відповідності до ст. 115 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що подана ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовна заява оформлена в порядку встановленому ЦПК України та підсудна Рівненському міському суду Рівненської області.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися до Рівненського міського суду з позовом як споживачі банківських послуг, про захист порушеного права пов'язаного із поверненням депозитного вкладу.

Відповідно до положення ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" оформлення банківського вкладу (депозиту) відноситься до банківської (фінансової) послуги, і позивачі у спорах, які виникають із виконання таких договорів, є споживачами таких послуг.

Підсудність справ за вибором позивача визначається положеннями ст. 110 ЦПК України, відповідно до ч. 5 якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Крім того, згідно ч.7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Місцезнаходженням Рівненського відділення АТ „Дельта Банк" - м. Рівне, вул. Соборна, 156.

Отже, дана справа підсудна Рівненському міському суду Рівненської області, а тому позивач правомірно скористався своїм правом щодо вибору підсудності у відповідності до ст.110 ЦПК України.

Відповідачем не наведено в апеляційній скарзі доказів та обґрунтувань щодо необхідності направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві у відповідності до ст. 115 ЦПК України.

Зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, прийшов до правильного висновку про те, що даний позов підлягає розгляду Рівненським міським судом та постановив ухвалу з дотриманням правил підсудності.

Керуючись ст.ст. 303, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 04 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді: С.В. Демянчук

Н.М. Ковальчук