Судове рішення #41812930

Справа № 369/7660/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.

Провадження № 22-ц/780/2020/15 Доповідач у 2 інстанції Лащенко В. Д.

Категорія 20 16.04.2015



УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Поліщука М. А.,

при секретарі Бобко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним, визнання права власності на спадкове майно та витребування майна із чужого незаконного володіння,

встановила:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору дарування квартири недійсним, визнання права власності на спадкове майно та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позов мотивував тим, що він є сином та єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. Його мати останні роки свого життя страждала на хронічне психічне захворювання, у зв'язку з чим вона неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській обласній психіатричній лікарні.

У жовтні 2013 року йому стало відомо про те, що його покійна мати подарувала належну їй квартиру АДРЕСА_1 онуку ОСОБА_3 за договором дарування від 11 квітня 2008 року.

ОСОБА_2 вважає, що вказаний договір дарування має бути визнаний судом недійсним, так як на момент його підписання внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу здоров'я ОСОБА_5 не здатна була усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, позивач просив суд визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 11 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Стратілат П.І.

В подальшому позивач збільшив та уточнив свої позовні вимоги, так як в ході розгляду справи стало відомо, що спірна квартира на даний час належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, а тому остаточно просив суд: визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 11.квітня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3045; визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 27,7 кв.м, загальною площею 48,7 кв.м, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5; витребувати на його користь з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 зазначену квартиру.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2015 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків:

У відповідності до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача. Вказане підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 НОМЕР_1 від 05 жовтня 2013 року.

Родинний зв'язок померлої та позивача підтверджено його свідоцтвом про народження.

21 січня 2004 року ОСОБА_5 склала на ім'я відповідача ОСОБА_3 заповіт, яким заповіла все своє майно онуку, а 09 березня 2005 року ОСОБА_5 склала заповіт вже на ім'я позивача.

Також встановлено, що 11 квітня 2008 року ОСОБА_5 подарувала відповідачу ОСОБА_3 належну їй квартиру АДРЕСА_1. Даний договір було зареєстровано у БТІ 14 травня 2008 року.

10 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 735, продав квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_4 Як вбачається з інформаційної довідки № 27101028 від 22 вересня 2014 року, вказаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 378ц, складеного 25 грудня 2014 року, ОСОБА_5 під час складання і підписання договору дарування квартири 11 квітня 2008 року, страждала на хронічне психічне захворювання у формі органічного ураження головного мозку судинного ґенезу (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба) з деменцією. Ступінь виразності психічних розладів був такий, що ОСОБА_5 під час складання і підписання договору дарування квартири 11 квітня 2008 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не могла. Як вбачається з вказаного Акту, ОСОБА_5 28 вересня 2007 року була госпіталізована в КОПЛ № 1 з діагнозом «ЦАС з а/г 2. Хронічна недостатність мозкового кровообігу в ВБС. Пресенільний синдром, інтелектуально-мнестичне зниження, неадекватна поведінка. ІХС: а/кардіосклероз, миготлива аритмія, постійна форма. СН 2а ст.», виписана 01 жовтня 2007 року, повторно лікувалась в КОПЛ № 1 з 16 квіітня 2008 року по 17 червня 2008 року з діагнозом «Склероз судин головного мозку з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та тривожно-галюцинаторним синдромом».

Відповідно до вимог 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 01 квітня 2014 року позивач звертався до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті матері. Проте позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2014 року ОСОБА_2 в позові до Боярської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

У відповідності до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З огляду на рекомендації Верховного Суду України, вказані у Постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Судом на підставі зібраних по справі доказів встановлено, що позивач не прийняв спадщину після смерті матері.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та не врахування всіх наданих ним доказів по справі, не можуть бути враховані апеляційною інстанцією, оскільки факт неприйняття спадщини після смерті матері підтверджується матеріалами спадкової справи та рішенням суду, які додані до матеріалів цивільної справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація