Справа № 369/1848/14 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.
Провадження № 22-ц/780/2412/15 Доповідач у 2 інстанції Лащенко В. Д.
Категорія 19 16.04.2015
РІШЕННЯ
Іменем України
16 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Лащенка В.Д.,
суддів: Поліщука Л. П., Сушко Л.П.,
при секретарі Бобко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору публічне акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
У лютому 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору публічне акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позов мотивувала тим, що 22 червня 2012 року вони уклали з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0224 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та квартири, яка знаходиться на вищевказаній земельній ділянці. В п. 9 договору купівлі-продажу квартири вказано, що відчужувана квартира візуально оглянута покупцями до оформлення цього договору. Недоліки або дефекти, які перешкоджали б її використанню за призначенням, на момент продажу виявлені не були.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначали, що ОСОБА_2 приховав будівельні недоліки, які перешкоджають використанню за призначенням вищезазначеної квартири, а саме: виконані електромонтажні роботи по улаштуванню електричного вводу в житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, не відповідають вимогам п. 6.5. технічних умов № К09-14-0426 в частині необхідності установи додаткового автоматичного вимикача для захисту ліній освітлення в житловому будинку та вимогам проекту електропостачання вказаного будинку в частині відсутності контуру заземлення біля опори повітряної лінії, на якій встановлений електричний лічильник. Відсутність контуру заземлення та відсутність прокладки додаткового проводу захисного заземлення в будинок призвела до того, що проводи захисного заземлення електричних розеток в розподільчих пристроях на першому та другому поверхах у вказаному будинку взагалі не підключені навіть до нульового проводу електричного вводу.
Приводом до проведення вказаного електротехнічного дослідження стала поява електричного потенціалу на металевих частинах мийки в приміщенні кухні та металевих корпусах побутових пристроїв, яка проявляється у вигляді характерного подразнення місць дотику шкіри рук електричним струмом.
18 лютого 2013 року був укладений договір № 6 між ОСОБА_3 та ТОВ «Електробудпроект» на виконання електромонтажних робіт відповідно до висновку № 0406 Київської незалежної судово-експертної установи від 26 грудня 2012 року за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження, вартість робіт є твердою, визначається на підставі кошторису, що є невід'ємною частиною договору і складає 27 240 грн.
Посилались на те, що відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв»язку з вчиненням цього правочину.
Розмір шкоди визначено позивачами в розмірі: 54 480 грн. за проведені електромонтажні роботи, 4 800 грн. за проведення електротехнічного дослідження, 40 720 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали також, що були виявлені недоліки щодо забезпечення водопостачання, а саме: холодне постачання води не розподілене на квартири, проходить через їхню квартиру до сусідньої, і тому при перекритті водопостачання у квартирі ОСОБА_4 воно припиняється і у сусідній квартирі, через що виникають непорозуміння із сусідами.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово зверталися до ОСОБА_2 для вирішення питання з приводу прихованих недоліків та дефектів, які перешкоджають використанню квартири за призначенням, але він уникав зустрічей, що призвело до завдання ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд стягнути з ОСОБА_2 на їхню користь матеріальну і моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.,, та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, 54 480 грн. на відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 788 грн. 40 коп., 2400 грн. понесених витрат у зв'язку з проведенням електротехнічного дослідження, 2998 грн. 80 коп. понесених витрат у зв'язку з проведенням експертного дослідження.
Як вбачається з матеріалів справи рішення по справі було ухвалено 12 листопада 2014 року без участі відповідача ОСОБА_2 Відомості про вручення копії судового рішення відповідачу відповідно до вимог ст. 222 ЦПК України в матеріалах справи відсутні.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_5, та відповідач ОСОБА_2 24 листопада 2014 року подали апеляційні скарги, які не оплачені судовим збором.
05 грудня 2014 року ухвалою судді Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надала строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.
З наявних в матеріалах справи супровідних та зворотних повідомлень вбачається, що копію зазначеної ухвали ОСОБА_2 судом було надіслано на поштову адресу:: АДРЕСА_3., який відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в м. Києві - за вказаною адресою зареєстрованим не значиться (а.с. 76).
В зв'язку з тим, що вказана ухвала судді була надіслана на невірну адресу, недоліки усунуто не було. 29 грудня 2014 року ухвалою судді Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною і повернуто, про що повідомлено сторону за адресою, за якою та не проживає: АДРЕСА_3.
В повторно поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Скаргу обґрунтовує тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є, зокрема, неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачі придбали квартиру у відповідача з прихованими недоліками, які вони не виявили при візуальному огляді та які проявилися у процесі безпосереднього використання квартирою. Під час електротехнічного дослідження встановлено, що під'єднання спірного будинку до електропостачання відбулося з порушенням встановлених до такого підключення вимог, в результаті чого позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були змушені понести додаткові витрати по облаштуванню належного електропостачання в квартирі, проданої їм шляхом обману.
Окрім того, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи, облаштування водопроводу в квартирі проведено неналежно, про що ОСОБА_2 не повідомив покупців. Вказане свідчить про застосування обману ОСОБА_2 при укладанні договору купівлі-продажу.
Заподіяні таким чином збитки підлягають відшкодуванню в подвійному розмірі відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України.
З такими висновками колегія суддів не може погодитися, оскільки висновки суду не відповідають не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку.
Відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду від 31 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на самочинне будівництво встановлено, що на вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 самочинно побудував житловий будинок. Оскільки вказане будівництво було здійснено з дотриманням будівельних норм та правил, суд своїм рішенням визнав за ОСОБА_2 право власності на квартиру № 1 загальною площею 213,1 кв.м., житловою площею 117,8 кв.м., квартиру ¹ 2 загальною площею 227, 7 кв.м., житловою 132,8 кв.м., квартиру ¹ 3 загальною площею 229,5 кв.м., житловою 133,8 кв.м., квартиру ¹ 4 загальною площею 236,9 кв.м., житловою площею 141,1 кв.м., квартиру ¹ 5 загальною площею 229,2 кв.м., житловою площею 134,2 кв.м., квартиру ¹ 6 загальною площею 212,8 кв.м., житловою площею 117,5 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1, в інвентаризаційній справі № 258 зазначений під літерою «А».
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2
22 червня 2012 року між ОСОБА_2, як продавцем, та ОСОБА_3, ОСОБА_4, як покупцями, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 купили належну ОСОБА_2 на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0224 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в рівних частинах кожний.
В той же день між ОСОБА_2, як продавцем, та ОСОБА_3, ОСОБА_4, як покупцями, було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 купили належну ОСОБА_2 на праві власності квартиру АДРЕСА_2, в рівних частинах кожний.
Відповідно до Рішення К-14-09-0426 робочий проект по підключенню будинку до електропостачання виконаний відповідно до технічних умов ТУ № К-14-09-0426 від 24 червня 2009 року. З акту приймання виконаних робіт № 319 від 30 червня 2009 року вбачається, що ПП «Буденергопроект» виконав роботи по підключенню будинку АДРЕСА_2. Відповідно до протоколу № 43/06 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування встановлено, що опір розтікання пристрою заземлення в нормі - менше 10 Ом. Відповідно до протоколу № 44/06 перевірки ізоляції устаткування, кабелів та проводів вбачається, що опір ізоляції відповідає встановленим вимогам, лінія придатна до експлуатації. За даними акту допуску на підключення до електричної мережі електроустановки від 14 липня 2009 року, що належить ОСОБА_2, підключення до електричної мережі трьохфазного вводу, шафи обліку можливе.
Згідно ст.. 230 ЦК України, на яку посилалися позивачі, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдана у зв»язку з вчиненням цього правочину.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в постанові № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.
На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
В судовому засіданні не було доведено про наявність умислу в діях відповідача щодо введення позивачів в оману. Відповідач у своїх запереченнях спростовував доводи позивачів, яким вони обґрунтовували позов, пояснював, що роботи по підключенню будинку до електропостачання виконувала спеціалізована організація відповідно до проекту. Ніяких електромонтажних робіт по улаштуванню електричного вводу в житловий будинок він особисто не проводив.
Крім того на нього не може бути покладено обов'язок щодо дотримання вимог п. 6.5 технічних умов в частині необхідності установки додаткового автоматичного вимикача для захисту ліній освітлення в житловому будинку та вимогам проекту електропостачання вказаного будинку в частині відсутності контуру заземлення біля опори повітряної лінії, на якій встановлений електричний лічильник, оскільки не є власником електроопори і у власність позивачів не передавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин колегія суддів не вбачає, що одна сторона правочину, продавець, навмисно ввела другу сторону, покупця, в оману щодо обставин облаштування електропостачання в будинку.
Відсутні також підстави вважати, що облаштування водопроводу в спірній квартирі проведено неналежно з вини відповідача, а останній навмисного ввів іншу сторону в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 березня 2014 року, відрізок трубопроводу у системі холодного водопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 є сумісним в користуванні для мешканців вказаних квартир. Так, при відкритому положенні кулькового крану виток води з кранів поливу відбувався в бік двору прилягаючих як до квартири № 2 так і до квартири № 3 одночасно. При закритому положенні кулькового крану виток води з кранів поливу в бік територій дворів прилягаючих до квартири № 2 та до квартири № 3 одночасно призупинився.
Таке користування водопроводом на думку колегії суддів, не свідчить про введення іншої сторони правочину в оману і покладання на неї відповідальності, яка передбачена ч. 2 ст. 230 ЦК України.
Крім того позивачами хоч і заявлені позовні вимоги про відшкодування збитків в подвійному розмірі відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України, проте вимоги про визнання правочину недійсним у зв»язку з цим, не пред'явлені. Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків недійсності правочину, які передбачені ч. 2 ст. 230 ЦК України, без визнання правочину недійсним з підстав вчинення його під впливом обману.
З урахуванням зазначеного не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2014 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору публічне акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) судовий збір в сумі 394 грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді