Справа № 2-225/2007 рік

РІШЕННЯ

іменем України

22 січня 2007 року Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Нестерцової Н.В.

секретаря Онацької В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У позові вона вказала, що з відповідачем у шлюбі з 7 травня 1993 року.

Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження.

Сумісне життя не склалося по причині того, що постійно виникають сварки з різних причин і це привело до втрати почуття любові та поваги.

Шлюбні відносини припинено рік тому.

Позивач ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у ньому, просила розірвати шлюб.

Вона пояснила, що не має наміру зберегти сім'ю за причин неможливості сумісного проживання з відповідачем, який вчиняє сварки через ревнощі.

ОСОБА_1 просила розглянути справу у попередньому судовому засіданні.

Відповідач позов визнав, однак вказав, що причиною розірвання шлюбу є поведінка його дружини, яка без поважних причин не розмовляє з ним, згоден на розірвання шлюбу, просив розглянути справу у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони з 7 травня 1993 року знаходяться в шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, /а.с.4/

Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження./а.с.6,7/

Шлюбні відносини сторони припинили рік тому.

Причини припинення шлюбу, на які вказали сторони, визнаються такими, що є підставою для розірвання шлюбу. Сторони не мають бажання примиритися.

Суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечить інтересам кожного з них та інтересам їх дітей.

Спору про розподіл майна сторони не мають.

Згода між сторонами про місце проживання дітей досягнута, вони залишаються проживати з позивачем.

Керуючись ст.ст.110,111,112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130,174, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2та ОСОБА_1/дошлюбне прізвище ОСОБА_1, зареєстрований 7 травня 1993 року відділом РАГСу Первомайсьуого міськвиконкому Харківської області, актовий запис № НОМЕР_1 -розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави у розмірі 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_1 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржене судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.