Справа № 2-а-2030/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Савицька Л. Й., розглянувши у скороченому провадженні матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов’язати суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2011 року по теперішній час та виплачувати її в подальшому, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року позивач звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку пенсії) відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними; зобов’язати відповідача протягом 5 (п’яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01.01.2011 року теперішній час, що складає 1 190,60 грн., а також нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є дитиною війни, у зв’язку з чим йому на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Дана надбавка йому виплачувалась відповідачем не в повному розмірі, тому вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують його конституційні права.

В запереченні відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову у зв’язку із безпідставністю та необґрунтованістю.

Так як предметом позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, в силу п. 2 ч. 1 ст.183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.           

Ухвалою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача в частині зобов’язати відповідача протягом 5 (п’яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01.01.2011 року теперішній час, що складає 1 190,60 грн., а також нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому за період з 01.01.2011 року по 09.04.2011 року залишено без розгляду.

Вивчення матеріалів справи та оцінка повідомлених сторонами обставин, є підставою для висновку про наступне.   

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в УПФУ в м. Новоград-Волинський Житомирської області, має статус дитини війни у розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.       

Згідно із ст. 6 цього Закону в редакції від 18.11.2004 р. (далі - Закон № 2195-ІV), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  Таке підвищення до пенсії позивач отримувала щомісячно у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Розмір такого підвищення, визначений вищевказаною постановою не міг бути застосованим через суперечність положенням Закону №2195-ІV, норми якого мають вищу юридичну силу. Законодавча невизначеність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІV, наявність якої констатував в п. 3.2 ухвали № 27-у/2009 від 19.05.2009 р. Конституційний Суд України, не є перешкодою для вирішення спору, оскільки в силу ч. 4 ст. 8 КАС України заборонена відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності  законодавства, яке  регулює спірні відносини.

На підставі ч. 7 ст. 9 КАС  України до правовідносин сторін за аналогією закону слід застосувати загальні норми щодо мінімального розміру пенсії за віком, які в даному випадку містяться лише у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”( далі –Закон N1058-IV ), із змісту ч. 1 ст. 28 якого слідує, що мінімальна  пенсія за віком була встановлена на рівні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для такого розрахунку, через відсутність іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір. Таким чином, позивачу мав бути визначений розмір підвищення до пенсії виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону N1058-IV, а зворотне свідчить про порушення її права на державну соціальну підтримку дітей війни, гарантовану Законом №2195-ІV.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”за №3491-VI від 14.06.2011 року (Голос України 2011, №110 від 18.06.2011) встановлено: “Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Таким чином, протягом заявлених позовних вимог дія ст. 6 Закону № 2195-ІV (в редакції від 22.05.2008 р.) не зупинялась, її редакція змін не зазнавала, тому вона підлягала застосуванню при обчисленні пенсії позивачу до набрання чинності постанови КМУ “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” від 06.07.2011 року №745, тобто до 23.07.2011 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України,  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.  Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з метою повного захисту прав позивача та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача в частині не проведення нарахування та виплати йому підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України   №2195-ІV за період з 10.04.2011 року по 22.07.2011 року, оскільки положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”зазнали змін відповідно до постанови КМУ “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”від 06.07.2011 року №745, яка набрала чинності 23.07.2011 року.

В частині позовних вимог про встановлення обов’язку здійснення таких виплат в подальшому - відмовити, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання в сфері публічно-правових відносин та має завданням захист прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи від наявних порушень з боку суб’єкта владних повноважень, а не від їх припущення у  майбутньому.

Крім того, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоплачену суму підвищення пенсії в конкретно визначеному розмірі не підлягають задоволенню, оскільки питання про розрахунок розміру такого роду виплат відносяться до компетенції Управління Пенсійного фонду.

За правилами  ч. ч. 1, 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст.7 Прикінцевих  положень п. 4 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”, постановою КМУ “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”від 06.07.2011 року №745, ст.ст. 8-9, 183-2 КАС України, суддя, -  

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.   

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 10.04.2011 року по 22.07.2011 року.   

3. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Новоград-Волинському районі Житомирської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”і провести виплату недоплачених сум пенсії за період з 10.04.2011 року по 22.07.2011 року.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. в рахунок повернення судового збору.   

6. Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем –у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.                   

Постанова  суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної  сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча Л.Й. Савицька