Справа № 22 - ц - 353/2009р. Головуючий у 1 інст. -Харечко Л.К. Доповідач -Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2009 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - судді Позігуна М.І.
Суддів -Губар В.С., Шемець Н. В.
при секретарі - Рачовій І.І.
з участю - ОСОБА_1, та її представника ОСОБА_2,
ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення в квартиру, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житлом, зобов'язання видати ключі від квартири, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення в квартиру, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житлом, зобов'язання видати ключі від квартири. В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що вона є власником ј частини квартири АДРЕСА_1, а інших ѕ частин квартири співвласниками є ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 На підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 березня 2008 року вона зареєстрована в спірній квартирі, але відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні власністю, змінивши замки і не впускаючи її в квартиру. Факт протиправної поведінки відповідачів підтверджується постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 1.04.2008 року, де в усній формі відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що вона не впустить її до помешкання без відповідного рішення суду. В обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на ст. 321, 391 ЦК України. У листопаді 2008 року ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій в обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог посилалася також і на норми ЖК України.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 грудня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житлом, зобов'язанні видати ключі відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує порушенням судом норм матеріального і процесуального права, оскільки суд не дав належної оцінки всім зібраним доказам по справі, а саме: не звернув уваги на сам зміст уточнених вимог від 28.11.2008 року, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 1.04.2008 року, довідку з другої Чернігівської державної нотаріальної контори від 24.07.2008 року, що призвело до прийняття незаконного рішення, яке не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ж частин 2 та 3 ст. 212 ЦПК суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
В порушення зазначених вимог рішення суду не є обгрунтованим, а суд не дав належної оцінки всіх доказів в їх сукупності.
Так, судом відмовлено в задоволенні позову саме про усунення перешкод в користуванні житлом, але відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив не із відсутності порушень житлових прав позивачки, а із відсутності у позивачки правовстановлюючого документа на спірну квартиру, оскільки згідно довідки КП Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.11.2008 року саме відповідачі є її власниками, а тому її право власності не порушено.
Проте, такого висновку суд прийшов без належної оцінки доказів в їх сукупності та не дав жодної оцінки, наявним в матеріалах справи постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 1.04.2008 року, довідці з другої Чернігівської державної нотаріальної контори від 24.07.2008 року, постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 березня 2008 року та не звернув уваги на сам зміст уточнених вимог від 28.11.2008 року.
Так, згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 березня 2008 року зобов'язано відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського району м. Чернігова зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1.
Згідно довідки комунального підприємства „ЖЕК-6” ОСОБА_1 зареєстрована в спірній квартирі.
Згідно витягу про реєстрацію права власності від 11.02.2004 року підставою виникнення права власності на Ѕ частину спірної квартири у ОСОБА_3 було свідоцтво про право власності від 11 лютого 2004 року.
Проте, згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області від 19 січня 2007 року, залишеним без змін Верховним Судом України, визнано недійсними прилюдні торги по реалізації Ѕ частини спірної квартири, а також акт від 5 лютого 2004 року про проведення прилюдних торгів та свідоцтво НОМЕР_1 про право власності ОСОБА_3 на Ѕ частину зазначеної квартири, видане державним нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори 11 лютого 2004 року та зареєстроване в реєстрі за № 1-400. Згідно листа Другої Чернігівської державної нотаріальної контори від 24 липня 2008 року № 1432 Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою анулювано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів на квартиру АДРЕСА_1, виданого державним нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори 11 лютого 2004 року за № 1-400 на підставі рішення апеляційного суду Чернігівської області від 19 січня 2007 року. Раніше зазначена квартира належала ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних частинах кожному на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло.
Таким чином, судом не було дано належної оцінки тій обставини, що вимоги позивачки пов'язані з відновленням її права на користування житлом в зв'язку з відновленням судовими рішеннями її права власності на спірну квартиру.
Відповідно ж до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Оскільки відповідачі заперечують проти відновлення її права на користування житлом, то порушене право підлягає захисту судом.
За викладених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про усунення перешкод шляхом вселення в квартиру та зобов'язання відповідачів надати ключі від спірної квартири скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. Що ж стосується вимог про зобов'язання відповідачів в майбутньому не чинити перешкод в користуванні житлом, то рішення суду цій частині підлягає залишенню без змін, оскільки можливість в майбутньому вчинення відповідачами перешкод в користуванні житлом належним чином не підтверджено і ґрунтується на припущеннях позивачки в зв'язку з діями відповідачів на час вирішення даного спору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п.3 , 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 грудня 2008 року в частині відмови в задоволенні вимог про усунення перешкод шляхом вселення в квартиру та зобов'язання відповідачів надати ключі від спірної квартири скасувати.
Усунути перешкоди шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру
АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: