ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 922/1728/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Логвін О.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Счасливої Я.О. (дов.№38-1867 від 28.05.2010р.),

відповідача - Аліманової А.О. (дов.№09 від 13.01.2015р.),

третіх осіб - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (вх.№1097Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №922/1728/14

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,

до Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м.Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Державна екологічна інспекція у Харківській області, м.Харків,

2. Управління Укртрансінспекції у Харківській області, м.Харків,

3.Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м.Харків,

про стягнення 12044536,64 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", заборгованості за Договором про постачання теплової енергії №286 від 01.02.2002р. в розмірі 12044536,64 грн., яка утворилась за період з березня 2010 року по 31.03.2014р.

05.06.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, а саме: у зв'язку із закінченням опалювального періоду 2013-2014 років та уточненням періоду заборгованості позивач просив стягнути з відповідача суму боргу, яка виникла за період з березня 2010 року по квітень 2014 року, у зв'язку з неналежним виконанням договірних обов'язків, у розмірі 12537479,12 грн., а також інфляційні витрати у розмірі 505401,23 грн., 3% річних у розмірі 230215,94 грн. та пеню у розмірі 192100,45 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2014р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог було прийнято судом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2014 р. у справі №922/1728/14 (головуючий суддя Кухар Н.М., судді Аюпова Р.М., Шатерніков М.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ОКВЕП "Держпром" на користь КП "Харківські теплові мережі" 10328000,00 грн. основного боргу, 505401,23 грн. інфляційних втрат, 230215,94 грн. 3% річних, 158204,28 грн. пені, 73080,00 грн. судового збору. В частині стягнення 2209479,12 грн. основного боргу провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору.

Відповідач - ОКВЕП "Держпром" з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване та незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що судом першої інстанції не досліджено питання щодо наявності прострочення оплати теплової енергії споживачем за договором №286 від 01.02.2002р. з урахуванням додаткової угоди від 17.04.2002р. На думку апелянта, прострочення відповідно до ст.253 ЦК України не настало, оскільки позивачем не направлялися ОКВЕП "Держпром" рахунки у порядку передбаченому договором №286 від 01.02.2002р.

03.03.2015р. від Державної екологічної інспекції у Харківській області до суду надійшло клопотання (вх.№3494), в якому зазначає, що Держекоінспекція не є стороною у додатковій угоді до договору №286 від 01.02.2002р. у зв'язку з чим у Держекоінспекції відсутні пояснення. Одночасно просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представників Держекоінспекції.

16.03.2015р. від Управління Укртрансінспекції у Харківській області надійшло клопотання, в якому зазначає, що підтримує апеляційну скаргу ОК ВЕП "Держпром", та просить розглянути справу №922/1728/14 без участі представника управління.

20.03.2015р. від позивача до суду надійшов відзив (вх.№4576) на апеляційну скаргу, в якій він просить рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014р. по справі №922/1728/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2015р. до 09:30 год.

09.04.2015р. від апелянта до суду надійшла заява (вх.№5849) про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій він просить суд змінити рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014р. по справі №922/1728/14 в частині задоволення позовних вимог, стягнувши з ОК ВЕП «Держпром» 7310689,18 грн. основного боргу, 314633,25 грн. інфляційних витрат, 121556,79 грн. 3% річних, 167417,56 грн. пені. В іншій частині - відмовити в задоволенні позову. В частині припинення провадження у справі через відсутність предмету позову - залишити без змін.

У судовому засіданні 15.04.2015р. апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги з врахуванням заяви про уточнення вимог апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014р. по справі №922/1728/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання не з'явилися представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р.

Як зазначалося вище, представники Державної екологічної інспекції у Харківській області та Управління Укртрансінспекції у Харківській області просили суд розглядати дану справу без участі їх представників.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи позивача та відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2002р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (правонаступником якого є Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром") було укладено Договір №286/16юр, відповідно до п.1.1 якого позивач (енергопостачальна організація зобов'язалась постачати відповідачу (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - получення теплової енергії.

Відповідно до додаткової угоди до договору №286 від 17.04.2002р.:

- Пункт 6.3. викладено в такій редакції: «споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

- Пункт 6.6. договору викладено і такій редакції: «При несплаті споживачем за отриману теплову енергію попередньої оплати в указаний в договорі термін, подальший відпуск теплової енергії здійснюється на умовах товарного кредиту. Відпуск теплової енергії на мовах товарного кредиту починається з першого дня наступного розрахункового періоду. Погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою. У разі несплати в указані терміни дія товарного кредиту продовжується на суму боргу, який залишився. Відсоток за товарний кредит встановлюється в розмірі 1,5% облікової ставки НБУ (а.с.49, том 1).

Даний Договір був укладений строком на 1 рік та в подальшому неодноразово продовжував свою дію, відповідно до п. 10.4. Договору.

На підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2009-2010p.p., 2010-2011p.p., 2011-2012р.р., 2012-2013p.p., 2013-2014p.p., позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача, перелік яких зазначений у Додатку 4 до Договору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прострочення з оплати теплової енергії настає після порушення терміну, зазначеного в пункті 6.3. договору №286 від 01.02.2002 року - 10 днів до початку розрахункового періоду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд не врахував внесені додатковою угодою від 17.04.2002 року зміни до договору, зокрема, до п.6.3 та 6.6. договору, а саме: відповідно до п.6.6. договору в редакції додаткової угоди від 17.04.2002 року у разі несплати споживачем попередньої оплати за теплову енергію споживачем за отриману теплову енергію попередньої оплати в указаний в договорі термін, подальший відпуск теплової енергії здійснюється на умовах товарного кредиту. Відпуск теплової енергії на мовах товарного кредиту починається з першого дня наступного розрахункового періоду. Погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу рахунків за теплову енергію в період з березня 2010 року по березень 2011 року включно, а також з квітня 2012 року по квітень 2013 року включно, а, відтак, у відповідності до п.6.6 договору строк оплати за надані послуги за вказані періоди не настав.

28.10.2014р. між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром", Приватним підприємством "Будагроспект" та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" було укладено Договір про переведення боргу за № 360674, за умовами якого відповідач (первісний боржник) перевів на ПП "Будагроспект" (нового боржника) основний борг (грошове зобов'язання за Договором №286 від 01.02.2002р.) у розмірі 1200000,00 грн., а новий боржник прийняв на себе зобов'язання виконати зазначене грошове зобов'язання протягом 12 місяців з моменту укладення цього договору (а.с.71, том 2).

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 28.04.2014р. по 31.10.2014р. відповідачем було частково погашено заборгованість за теплову енергію на загальну суму 1009479,12 грн.

Враховуючи викладені обставини, перевіривши наданий відповідачем контр розрахунок, колегія суддів зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію склав 7310689,18 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 7.2.3. Договору, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, а також наданий відповідачем контррозрахунок, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача 167417,56 грн. пені за період з 28.03.2014р. по 04.06.2014р., 121556,79 грн. - 3% річних за період з 16.02.2013р. по 04.06.2014р. та 314633,25 грн. інфляційних втрат за той же період.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3017310,82 грн., оскільки строк оплати за надані послуги на вказану суму ще не настав, відповідно відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за ці періоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині стягнення 2209479,12 грн. основного боргу.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №922/1728/14 прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому оскаржуваний судовий акт підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2014 року по справі №922/1728/14 скасувати в частині стягнення: 10328000,00 грн. основного боргу, 505401,23 грн. інфляційних втрат, 230215,94 грн. 3% річних, 158204,28 грн. пені.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, код ЄДРПОУ 04014097) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11; код ЄДРПОУ 31557119) - 7310689,18 грн. основного боргу; 314633,25 грн. інфляційних втрат; 121556,79 грн. - 3% річних; 167417,56 грн. пені.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В частині припинення провадження у справі рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11; код ЄДРПОУ 31557119) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5; код ЄДРПОУ 04014097) 36540,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Повний текст постанови складено 20.04.2015 року.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Тарасова І. В.