АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1809 / 08 Головуючий у 1-й інстанції:
Полянчук Б.І. Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Сапун О.А.
Суддів: Пільщик Л.В.
Давискиби Н.Ф.
При секретарі: Бурими В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за ^апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2008 року по справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
19 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Зазначала, що відповідно до ордеру від 07 серпня 1980 року її сім'ї, що складалася з неї, сина ОСОБА_5, дочки ОСОБА_2, була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1В 1990 році дочка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4. На теперішній час в спірній квартирі, яка не приватизована, зареєстровані вона та відповідачі, хоча фактично сім'яОСОБА_2 з 1992 року без поважних причин в жилому приміщенні не проживає. ОСОБА_4 має у
2
приватній власності земельну ділянку поАДРЕСА_2, а ОСОБА_2.- поАДРЕСА_3збудували жилий будинок, у якому фактично і проживають. За таких обставин, а також виходячи з положень статей 71, 72 ЖК України, просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартироюАДРЕСА_1 анулювавши їх реєстрацію за даною адресою.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_1просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення її позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Судом з'ясовано, що у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_2., зятьОСОБА_4 та онукаОСОБА_3У зазначеному приміщенні знаходяться майно та меблі відповідачів. Ці обставини доведені як поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8ОСОБА_9 так і іншими матеріалами справи ( а. с. 20, 21, 23, 43-47 ).
Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що сторони мають рівні права щодо подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 не надала доказів відсутності відповідачів без поважних причин за місцем реєстрації понад встановлені законом строки, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не витребував додаткових доказів не заслуговують на увагу, оскільки такі клопотанняОСОБА_1заявлені не були. Між тим, у статті 10 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах
3
змагальності сторін, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.