Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1877 / 2008 р. Головуючий у 1 інстанції ".Будинкова Н.П.
Суддя-доповідач : Пільщик Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„7 " травня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Сапун О.А
Суддів: Пільщик Л.В.
Давискиби Н.Ф.. При секретарі: Бурими В.В. За участю прокурора Гудименко Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
прокуратури Запорізької області
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «06» березня 2007р.
по справі за позовом ОСОБА_1до Держави України в особі Державного казначейства України , третя особа прокуратура Запорізької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди , завданої діями органів досудового слідства і прокуратури,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до відділу Державного казначейства України в Приморському районі, третьої особи прокуратури Запорізької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди , завданої діями органів досудового слідства і прокуратури.
У позовній заяві зазначав, що 22.04.1998 року прокуратурою Приморського району відносно ОСОБА_1була порушена кримінальна справа за ст. 166 КК України. З 23 квітня по 04 травня 1998 року він знаходився під вартою та йому було пред'явлено звинувачення у злочині за ст. 166 КК України. 27.12.2005 року постановою слідчого кримінальна справа була припинена на підставі ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. У зв'язку з незаконними діями органами досудового слідства і прокуратури йому була спричинена матеріальна шкода у розмірі 5983 грн. та моральна шкода 42900 грн. , яку він просив стягнути з відповідача на підставі Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури , суду"
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 листопада 2006 року змінено відповідача у справі. Відділ державного казначейства України в Приморському
2
районі Запорізької області замінено на Державне казначейство України, яке представляє Державу.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Держави України в особі Державного казначейства України на користь ОСОБА_1у відшкодування матеріальної шкоди 65 грн. та відшкодування моральної шкоди 33000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду прокуратура Запорізької області подала апеляційну
скаргу , в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення з Держави України в особі
. Державного казначейства України на користь позивача у відшкодування моральної шкоди,
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність
заподіяння ОСОБА_1моральної шкоди
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2007 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2007 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу його право « звернення до органів Генеральної прокуратури.
Ухвалою Верховного Суду України від 27 лютого 2008 року ухвала апеляційного суду від 22 травня 2007 року скасована та справу в частині заявлених ОСОБА_1позовних вимог про стягнення моральної шкоди , завданої діями органів досудового слідства і прокуратури направлено до апеляційного суду Запорізької області для розгляду в апеляційному порядку.
Державному казначейству повістка вручена 29.04.2008 p., проте право на участь свого представника у судовому засіданні не використало.
Представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав і в поясненнях посилався на викладені в скарзі обставини.
ОСОБА_1проти скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокуратури Запорізької області підлягає частковому задоволенню .
Відповідно до Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури , суду" відповідальність несе держава стосовно громадян щодо яких мали місце факти: незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного отсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України „Про оперативно-розшукову діяльність".
Визнавши за ОСОБА_1право на відшкодування моральної шкоди , заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності суд виходив з положень ст. . ст. 1-3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та ст. 1176 ЦК України..
Судом встановлено, що 22 квітня 1998 року прокуратурою Приморського району Запорізької області проти була порушена кримінальна справа за ст. 166 КК України 1960 p., йому було пред'явлено обвинувачення, яке неодноразово змінювалося , 9 серпня 2001 р. йому пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст. 167 КК .3 23 квітня 1998 р. по 4 травня 1998 р. ОСОБА_1утримувався під вартою, а в наступному відносно нього був обраний запобіжний захід підписка про невиїзд.
3
Кримінальна справа неодноразово, розглядалася судами і направлялася на додаткове розслідування. 27 грудня 2005 року постановою слідчого прокуратури Приморського району Запорізької області кримінальна справа закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діяхОСОБА_1складу злочину.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 2 Закону „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури , суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку , передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінальної справи за відсутності у діянні складу злочину .
Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що заявник має право на відшкодування моральної шкоди. Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права , недоведеність наявності підстав для відшкодування моральної шкоди і заподіяння моральної шкоди..
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури , суду" громадянину в зазначених у ст. 1 цього Закону випадках шкода відшкодовується моральна шкода за час перебування під слідством і судом, розмір якої не можу бути меншим одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом.
З врахуванням часу перебування ОСОБА_1під слідством і судом, обставин, за яких останній зазнав моральних втрат, суд визначив моральну шкоду, виходячи з щомісячного розміру -350 грн.- мінімальної заробітної плати , яка була встановлена на 1 січня 2006 р. ОСОБА_1перебував під слідством і судом з 22 квітня 1998 року по 27 грудня 2005 року, тобто 92 місяця , а не 94 місяця , як виходив суд. Таким чином , на відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 32200 грн.
В іншій частині рішення не оскаржується.
Керуючись ст. ст. 307 , 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокуратури Запорізької області задовольнити частково. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «06» березня 2007р. в частині відшкодування моральної шкоди змінити.
Визначити відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 в сумі 32200 грн. (тридцять дві тисячі двісті грн..00коп.).
Стягнення провести за рахунок коштів Державного бюджету України Державним казначейством України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_1встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, відкритого на ім'я Державного казначейства України.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржено
до Верховного Суду України протягом двох місяців..