УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 524/7487/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.02.2015р. по справі № 524/7487/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати в період його роботи з 07.12.2010 року по 27.09.2012 року компенсації за роботу у вихідні дні у грошовій формі у подвійному розмірі, а також в частині не оплати у подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити передбачені трудовим законодавством України компенсаційні виплати за роботу у вихідні, святкові й неробочі дні за період з 07.12.2010 року по 27.09.2012 року; зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення на протязі одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.02.2015 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 14.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07.12.2010 року працював у виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м Кременчука Полтавської області та 27.09.2012 року звільнений.

Як зазначає позивач, в період його з відповідачем трудових правовідносин з 07.12.2010 року по 27.09.2012 року на підставі розпоряджень керівника - голови районної ради, він неодноразово залучався до роботи у вихідні та святкові і неробочі дні, а саме 7 разів (7 днів) (14.05.2011 року, 03.09.2011 року, 04.09.2011 року, 01.10.2011 року, 02.10.2011 року, 20.01.2012 року та 02.06.2012 року), а відгул використав лише за 2 дні роботи у вихідні (за 01.10.2011 року та 02.10.2011 року), що підтверджується розпорядженнями від 14.05.2011 року, 03.09.2011 року, 04.09.2011 року, 01.10.2011 року, 02.10.2011, 20.01.2012 року та 02.06.2012 року.

В свою чергу, на думку позивача, під час звільнення та розрахунку, відповідач розрахувався з ним не в повному обсягу, оскільки ним так і не було виплачено компенсацію за роботу у вихідні дні у грошовій формі в подвійному розмірі, а також не було проведено оплату в подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не порушено прав позивача, оскільки підстави для виплати останньому компенсації за роботу у вихідні дні у грошовій формі у подвійному розмірі, а також оплати у подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В листі Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010 р. N 89/13/116-10 "Про чергування на підприємствах і в установах" зазначено, що залучення працівників до чергування регулюється Постановою Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 р. N 233 "Про чергування на підприємствах і в установах", яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР" від 12.09.91 р. N 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України.

Відповідно до цієї Постанови чергування працівників після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть запроваджуватись у виняткових випадках і лише за погодженням з профспілковим органом.

Чергування полягає в обов'язку працівника знаходитись на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов'язаних з трудовими обов'язками цього працівника, а також передачі інформації.

Відповідно до розпоряджень № 93-в від 29 жовтня 2010 року, № 45-р від 27 квітня 2011 року, № 64-р від 30 червня 2011 року, № 86-р від 02 вересня 2011 року, № 123-р від 20 грудня 2011 року, № 47-р від 18.05.2012 року у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м Кременчука Полтавської області затверджений графік прийому у вихідні дні на виконання вимог Закону України "Про звернення громадян", Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування", та керуючись ст.ст. 38, 41, 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", затверджено графік прийому громадян керівництвом районної ради у вихідні дні.

В свою чергу, в матеріалах справи міститься довідка за підписом керуючого у справах виконкому про те, що за спірний період у вихідні, святкові та неробочі дні до роботи (виконання своїх посадових обов'язків) позивач не залучався.

Доводи апелянта про те, що вказана довідка не є належним доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки зазначена довідка, як офіційний документ, підписана посадовою особою та містить інформацію про факти (їх відсутність), які підтверджують певні обставини по справі, а отже є належним та допустимим доказом відповідно до ст.ст. 69, 71 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що частиною 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Наказом Міністерства статистики України №253 від 9 жовтня 1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку» (чинного до 1 січня 2009 року) встановлено, що облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі, який відкривається щомісячно на працюючих цеху (відділу), дільниці тощо. Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо та ведеться окремо по категоріях, а в межах категорій працюючих - в порядку табельних номерів або алфавітному порядку. Табель складається (готується) за два - три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель на підставі належно оформлених документів по обліку особового складу: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення. Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Табелі обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати форми №№ П-12 та П-13 застосовуються для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці. Складаються в одному примірнику уповноваженою на те особою. Після відповідного оформлення передаються в бухгалтерію. Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).

З 1 січня 2010 року Наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» №489 від 5 грудня 2008 року запроваджена нова форма №П-5 табеля обліку використання робочого часу, яка передбачає відображення режиму роботи та відпочинку працівників.

З огляду на викладене, кількість годин, відпрацьованих у вихідні та святкові дні, відображається у табелі у відповідній графі і підлягають оплаті додатково.

Судом апеляційної інстанції ухвалою від 25.03.2015 р. від відповідача було витребувано табель обліку використання робочого часу щодо відпрацьованих позивачем у вихідні та святкові дні за вищевказаний період.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надано до матеріалів справи витяги з табелю робочого часу працівників Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, відповідно до яких дані у вказаних табелях щодо фактично відпрацьованого позивачем часу у святкові і неробочі дні відсутні, а отже позивач не залучався до виконання своїх посадових обов'язків у вищевказані дні

Окрім того, відповідачем зазначено про те, що залучення до чергувань відбувалось на час - до 3 (трьох) годин у вихідні дні для забезпечення виконання нормативних актів держави стосовно забезпечення громадянам права на звернення до органів влади у вихідні та святкові дні, а також для забезпечення належного проведення виборчого процесу (передання інформації та ін.)

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що, залучаючись до роботи у визначені вищевказаними розпорядженнями дні, він виконував свої посадові обов'язки, оскільки згадані розпорядження не містять відомостей про протилежне, колегія суддів зауважує на таке.

В преамбулі розпоряджень чітко визначені підстави залучення позивача (як і інших працівників). Цими підставами є Закони України «Про звернення громадян» та "Про місцеве самоврядування в Україні", Указ Президента "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування".

Посилання апелянта на те, що в розпорядженнях, відповідно до яких він залучався до чергувань, відсутнє посилання на вищевказану Постанову Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 р. N 233, не може свідчити про відсутність правовідносин саме чергувань.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині невиплати в період його роботи з 07.12.2010 року по 27.09.2012 року компенсації за роботу у вихідні дні у грошовій формі у подвійному розмірі, а також в частині не оплати у подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити передбачені трудовим законодавством України компенсаційні виплати за роботу у вихідні, святкові й неробочі дні за період з 07.12.2010 року по 27.09.2012 року

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.02.2015р. по справі № 524/7487/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П’янова Я.В.

Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.