Справа № 308/1216/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2015року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Дроботі В.В.

суддів: Власова С.О., Бисаги Т.Ю.

при секретарі: Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача виконкому Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеним рішенням виконавчий комітет Ужгородської міської ради зобов'язано надати ОСОБА_1 благоустроєне житло у вигляді окремої ізольованої квартири в АДРЕСА_1 на сім'ю у складі трьох осіб.

З відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, ухваливши нове, яким у позові ОСОБА_1 відмовити. Вказує на те, що суд неправильно обрав спосіб захисту порушеного права позивачки. Оскільки місцевий орган виконавчої влади протягом 6 місяців з дня обрання позивачки на посаду судді місцевого суду не забезпечив її житлом, то суд повинен був прийняти рішення про придбання судді житла за рахунок коштів державного бюджету з наступною передачею його у користуванні судді.

Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі факти та обставини.

Указом Президента України № 856/2009 від 23 жовтня 2009 року позивачку було призначено на посаду судді Закарпатського окружного адміністративного суду строком на п'ять років.

Наказом голови цього суду № 77/06-04 від 25 листопада 2009 року ОСОБА_1 на підставі зазначеного вище Указу була зарахована до штату Закарпатського окружного адміністративного суду за переведенням її з Воловецького районного суду.

26 серпня 2010 року відповідач прийняв сім'ю позивачки у відповідності до вимог ст. 44 ЗУ «Про статус суддів» на квартирний облік, включивши її в список громадян, які мають право на позачергове одержання житла.

Є доведеним, що на час звернення позивачки до суду з даним позовом, тобто 20 листопада 2014 року, вона виконкомом Ужгородської міської ради житлом забезпечена не була.

Також є доведеним, що вона житлом за рахунок коштів Державного бюджету згідно Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 707 не забезпечувалась.

Відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх судів України та для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить дану норму права.

В постанові від 12 листопада 2014 року у справі про перегляд ухвали ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2013 року Верховний Суд України зазначив, що питання про забезпечення судді житлом повинно вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, які були чинними на час обрання його суддею.

На час обрання позивачки суддею та прийняття її відповідачем на квартирний облік діяли ч. 7 ст. 44 ЗУ «Про статус суддів» (втратила чинність 1 січня 2011 року) та Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 707.

Згідно цих норм суддя не пізніше як через шість місяців після обрання його на посаду (в даному випадку судді місцевого суду), який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Забезпечення житлом здійснюють місцеві органи виконавчої влади за умови перебування вказаних осіб на квартирному обліку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обгрунтованно задовольнив позов ОСОБА_1 про зобов'язання Ужгородського міськвиконкому надати їй та членам її сім'ї благоустроєне житло у вигляді окремої ізольованої квартири.

Доводи скарги відповідача до уваги прийняті бути не можуть.

Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України право вибору способу захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу належить саме позивачу.

При цьому спосіб захисту права передбачає визначення позивачем відповідача за його вимогами.

Оскільки позивачка способом захисту її порушеного права обрала зобов'язання державного органу надати житло, то відповідачем, тобто особою, яка повинна вчинити певні дії на користь позивачки, є саме виконком Ужгородської міської ради.

Інший спосіб захисту права позивачки - придбання для судді житла за рахунок коштів державного бюджету, передбачений постановою КМУ № 707, але, як зазначено вище, позивачка його не обирала, тому всупереч її волевиявленню цей спосіб суд нав'язувати ОСОБА_1 не вправі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області В.В. Дроботя