"06" квітня 2015 р. Справа № 363/3045/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Підкурганного В.В.

при секретарі Подшибякіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Головне управління юстиції у Київській області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2014 року позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла 9 травня 2003 року.

У квітні 2015 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони Вишгородській нотаріальній конторі здійснювати будь-які дії, щодо спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 до вирішення спору по суті.

В обґрунтуванні своєї заяви позивач посилається на те, що одним з предметів позову є ? частини земельної ділянки, яка оформлена на ім’я відповідача на підставі прийнятого ним одноосібного спадку. На даний час відповідач по справі ОСОБА_3 помер, а його спадкоємці подали до Вишгородської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Стверджує, що у разі не забезпечення позову у вигляді накладення заборони щодо оформлення спадщини може виникнути загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду.

Стаття 151 ЦПК України передбачає, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частина 3 статті 151 ЦПК України зазначає, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, які необхідні для забезпечення позову.

В силу частини 1 статті 153 ЦПК України суд вважає можливим розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 152 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Зважаючи на предмет і підстави названого позову, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки існує очевидна небезпека того, що для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та затрат; невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Головне управління юстиції у Київській області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Заборонити Вишгородській державній нотаріальній конторі здійснювати будь-які дії, щодо спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 до вирішення спору по суті.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в строки і в порядку, визначені статтями 294 та 296 ЦПК України.

Суддя