СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
01 лютого 2007 року | Справа № 2-22/14796-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився; Сільськогосподарський виробничий кооператив "Таврія";
відповідача: Грязнової Галини Михайлівни, довіреність № 55/8/10-0 від 09.01.07, Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 24.11.2006 по справі № 2-22/14796-2006А
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" (вул. Центральна, 58,Чкалове, Нижньогірський р-н,97112)
до державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16,Нижньогірський,97100)
про спонукання до списання безнадійного податкового боргу в сумі 577255,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, сільськогосподарський виробничий кооператив "Таврія", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про спонукання останнього списати безнадійний податковий борг по сплаті до бюджету фіксованого сільгоспподатку в сумі 577255,75 грн. за період до 31.12.2003 у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2006 у справі № 2-22/14796-2006 А позов задоволено частково.
Державну податкову інспекцію в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим зобов'язано списати безнадійний податковий борг Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 63942,95 грн.
В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.
Не погодившись з вказаним судовим актом, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати прийняту у справі постанову, в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
Апелянт вказує також на те, що у 2005 році дія підпункту "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік".
З причин хвороби судді Фенько Т.П., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007, здійснено її заміну на суддю Голика В.С.
У судове засідання представник позивача не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомленний належним чином, однак, при цьому на адресу суду апеляційної інстанції надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що постанова господарського суду прийнята при повному та об'єктивному дослідженні обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившегося представника позивача.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Таврія" зареєстрований Нижньогірською райдержадміністрацією 28.03.2000 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим та є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Як вбачається з матеріалів справи, в період 2002 - 2003 мали місце форс-мажорні обставини внаслідок несприятливих погодних умов у вигляді сильних морозів, різних перепадів температури, внаслідок чого постраждали посіви озимого ячменя на 55%, посіви озимої пшениці, озимого та ярового ячменя на площах сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія", що підтверджується висновками Торговельно-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 10.04.2003 № 2881/05-4, від 06.10.2003 № 12927/05-4.
Також, внаслідок вказаних несприятливих погодних умов, що призвели до пошкодження сільськогосподарських культур впродовж зими 2002 та 2003 позивач відповідно до протоколів Постійної комісії Ради Міністрів АРК з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 11 від 07.03.2003 та № 30 від 23.10.2003 включений до переліку сільськогосподарських виробників, які постраждали від надзвичайних ситуацій.
Відсутність можливості отримати дохід від здійснення господарської діяльності, привело до неможливості сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" сплатити податки.
Рішенням Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим за № 42/24-0 від 19.11.2003 та за № 20/24-0 від 27.05.2003 безнадійна заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку була частково списана в сумі 25551,20 грн. та 44870,34 грн. відповідно. При цьому, Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим керувалась пунктом 18.2 статті 18 Закону України № 2181 -III від 21.12.2000 з наступними змінами і доповненнями.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що підстави для задоволення скарги відповідача відсутні, виходячи з наступного.
19.07.2005 позивач на підставі п. 18.2.1. та п. 18.2.3 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернувся до відповідача з заявою про списання безнадійного податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку, однак, відповідач листом № 2121/10-24-0 від 01.08.2005 відмовив позивачу з посиланням на те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" зупинена дія п.п. „г” п.п. 18.2.1 п.18.2. статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .
Відповідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Підпунктом "г" цього підпункту визначено, що під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Списання безнадійного податкового боргу підпунктом 18.2.3 пункту 18.2 цієї статті покладено на податкові органи.
Пунктом 4.3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 №103, під терміном "безнадійний податковій борг" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто, не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджуються, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельних та портових звичаїв, які прийняті в Україні.
Окрім того, згідно підпункту 1.1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платником податку визнається особа, яка згідно з законодавством зобов'язана утримувати та/або сплачувати податки і збори.
В пункті 1.3 статті 1 вищеназваного Закону, податковим боргом визнається податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або встановлене судом та не сплачене у встановлений строк.
Під податковим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2 статті 1 вищеназваного Закону).
Настання обставин непереборної сили у позивача підтверджується висновками Торговельно-промислової палати України № 2881/05-4 від 10.04.2003 та № 12927/05-4 від 06.10.2003, крім того, позивачем надані копії надісланих на адресу відділу статистики у Нижньогірському районі звітів про фінансові результати за 2003 р. -2005 р., в яких зафіксовані його збитки з реалізації сільськогосподарської продукції впродовж вказаного періоду часу.
Матеріали справи підтверджують, що обставини непереборної сили виникли у позивача у грудні 2002 - січні 2003 , а також у червні 2003.
Приймаючи до уваги викладене, виходячи з наданого позивачем уточненого розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за грудень 2002р.-2003р., відповідно до якого сума фіксованого сільськогосподарського податку за вказаний період часу складає 63942,95 грн., господарський суд Автономної Республіки Крим обґрунтовано дійшов висновку про те, що податковий борг в сумі 63942,95 грн. підлягає списанню, оскільки борг виник у зв'язку з форс-мажорними обставинами та є безнадійним відповідно до підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв’язку з чим підлягає списанню.
Посилання відповідача на те, що у 2005 році дія підпункту "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" зупинена, судом до уваги не приймається, тому, що право позивача на списання податкового боргу виникло у 2002-2003, коли положення Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині списання безнадійного податкового боргу були чинні і на цей час він мав право на списання такого боргу.
Доводи позивача про те, що позивачу на звернення у 2003 році про списання безнадійного податкового боргу було відмовлено правомірно з підстав відсутності Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки факт відсутності Порядку, який регулює певні дії державного органу, не позбавляє особу права, яке передбачено Законом, у даному випадку підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Судова колегія погоджується з висновками суду про те, що право позивача було порушено у 2002-2003 роках, а саме в період дії пункту 2 підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 та підлягає захисту.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2006 у справі № 2-25/14796-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова