ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 916/3885/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року;

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року

у справі № 916/3885/14 господарського суду Одеської області

за позовом заступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року заступник прокурора Суворовського району міста Одеси, виступаючи в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 15.12.2010 року, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Одеса, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.07.2011 року за № 511010004000054, яким Одеською міською радою передано відкритому акціонерному товариству "Третій автобусний парк" земельну ділянку площею 28 776 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул.7-а Пересипська, 2-а терміном на 50 років: - викласти п. 2.3 договору оренди земельної ділянки від 15.12.2010 року у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 28 766 кв.м становить 12 063 762,48грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 88/С від 07.10.2013 року, складеного управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області"; - викласти п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 15.12.2010 року у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 28 766 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул.7-а Пересипська, 2-а розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, складає 361 912,87 грн. на рік".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2014 року здійснено заміну відповідача - відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" на його правонаступника - товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк".

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.12.2014 року (суддя Зайцев Ю.О.) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просило оскаржений судовий акт скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року (головуючий Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В.) за клопотанням товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" зупинено провадження у справі № 916/3885/14 до закінчення розгляду справи № 815/1276/15 Одеським окружним адміністративним судом та набрання законної сили судовим рішенням у ній.

Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 916/3885/14 до перегляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 815/1276/15, апеляційний господарський суд виходив з того, що при розгляді справи адміністративної юрисдикції у разі задоволення позовних вимог можуть бути встановлені факти, які можуть мати преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Одеська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року скасувати та передати справу для розгляду до апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 року касаційну скаргу Одеської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.04.2015 року.

У судове засідання 16.04.2015 року представники позивача - Одеської міської ради, відповідача - товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк", третьої особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - Одеської міської ради, відповідача - товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк", третьої особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як зазначалось вище та встановлено апеляційною інстанцією, позовними вимогами у даній справи, зокрема, є внесення змін у договір шляхом викладення п. 2.3, 4.1 договору оренди земельної ділянки від 15.12.2010 року у нових редакціях.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в межах адміністративної справи № 815/1276/15 товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" оскаржує правомірність дії Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області щодо формування та видачі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.10.2013 року № 88/С, на підставі даних якого, зокрема, заступник прокурора Суворовського району м. Одеси у даній справі просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки.

Крім того, як встановлено апеляційною інстанцією, оскаржується також і сам Витяг № 88/С від 07.10.2013 року, тобто, основний доказ у спорі про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, на даних якого ґрунтується розмір орендної плати за спірними змінами до договору.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 815/1276/15 Одеського окружного адміністративного суду.

Проте, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Отже, апеляційний господарський суд зобов'язаний при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі, надати оцінку на предмет належності і допустимості наявних доказів у справі, зокрема, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.10.2013 року № 88/С.

Факт оспорювання відповідачем дій іншої юридичної особи та, безпосередньо, Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 07.10.2013 року № 88/С не є безспірною підставою для зупинення провадження у справі, оскільки зазначений Витяг сформовано у жовтні 2013 року на підставі раніше розробленої технічної документації, тоді як відповідач ініціював звернення з адміністративним позовом лише у лютому 2015 року, після прийняття рішення судом першої інстанції.

Крім того, за наявності набравшого чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/1276/15 товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" не позбавляється процесуальної можливості звернутись з відповідною заявою в порядку розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Отже, вирішення спору у адміністративній справі № 815/1276/15 не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового акту, останній слід скасувати, а справу передати до апеляційної інстанції для здійснення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 916/3885/14 скасувати.

Справу № 916/3885/14 передати для розгляду до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало