ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 915/220/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Запорощенка М. - доповідач

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"

на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 18.12.2014

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015

у справі№ 915/220/14 господарського суду Миколаївської області

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредитора:ОСОБА_6, за довіреністю

від боржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 (суддя Ткаченко О.В.) припинено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, припинено повноваження ліквідатора Тетерич Наталії Вікторівни на підставі п.9 ч.1 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 та ухали господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 у справі № 915/220/14.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої інстанції п.9 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та апеляційною інстанцією п.11 ч.1 ст.83 означеного Закону. На думку скаржника, скасування рішень судів про припинення іпотеки є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду ухвали від 26.03.2014 за нововиявленими обставинами.

В призначене судове засіданні представник боржника не з'явився , поважних причин не з'явлення суду не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2014 заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 порушено провадження у справі № 915/220/14 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.04.2014 по справі № 915/220/14 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, ліквідатором призначено Тетеретич Наталію Вікторівну.

ФОП ОСОБА_5 11.11.2014 подано клопотання до господарського суду Миколаївської області про припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що вимоги кредитора ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у сумі 708 351, 89 грн. в повному обсязі забезпечені іпотекою, вартість якої становить 1 691 977,00 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 (суддя Ткаченко О.В.) припинено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, припинено повноваження ліквідатора Тетерич Наталії Вікторівни на підставі п.9 ч.1 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи Постанову Вищого господарського суду України від 03.04.2014, яким скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі №915/1722/13, а за результатами нового розгляду та апеляційного перегляду даної справи відмовлено в задоволенні позову про визнання припиненим договору іпотеки №356 від 25.02.2008, станом на день розгляду справи про банкрутство означений договір іпотеки не є припиненим, а заявлені кредитором вимоги - повністю забезпечені майном боржника. За висновками суду першої інстанції, провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає припиненню на підставі п.9 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком господарського суду Миколаївської області в частині припинення провадження у справі про банкрутство, проте з інших підстав , а саме на підставі п.11 ч.1 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника), оскільки підстави вважати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 неплатоспроможним відсутні.

Судова колегія не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Згідно ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Розділом VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності. Відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом (ст. 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Статтею 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням фізичної особи - підприємця банкрутом. Підставою для визнання фізичної особи - підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою - підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

В ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" закріплено, що у разі відсутності підстав для відмови у прийняття або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначаються: дата проведення підготовчого засідання суду.

Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.

Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Перелік підстав для відмови в порушенні провадження у справі, зазначений у частині сьомій статті 16 Закону, є вичерпним.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч. 3 ст. 16 Закону).

За приписами ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури абз.2 ч.1 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В свою чергу, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент звернення Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (19.02.14) та порушення провадження у справі № 915/220/14 (26.03.2014), в силу чинності рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013р. у справі № 915/1722/13 ( залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2014р.), яким визнано припиненим договір іпотеки від 25.02.2008 р. № 356, вимоги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №010/01-04/08-108 не забезпечені заставою.

Питання забезпеченості заявлених Банком грошових вимог було предметом розгляду під час прийняття ухвали про порушення провадження у справі № 915/220/14 від 26.03.2014 та Постанови про визнання боржника банкрутом від 10.04.2014. Означені судові акти не оскаржені у встановленому законом порядку та є чинними на даний час.

При цьому, як також було встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2014 скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 зі справи № 915/1722/13 та передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області (Т.1, а.с.228-229).

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.05.2014 у справі № 915/1722/13, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014, відмовлено в повному обсязі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання припиненим договору іпотеки від 25.02.2008 № 356 (Т.1, а.с.230-232).

Враховуючи означені обставини, суд першої інстанції припинив провадження у справі на підставі п.9 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.9. ч.1 ст.83 названого Закону, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України. При цьому, посилаючись на припис ст.ст.14, 16 Закону про банкрутство та ст.62 ГПК України , суд першої інстанції вказує на те, що не приймаються до розгляду заяви і по ним не порушуються провадження у справах , якщо вони не підлягають розгляду в господарських судах, у тому числі по яким вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

Проте, означені положення є підставою для відмови у прийнятті заяви, а не підставою припинення провадження, у відповідності до обставин, що були чинними на момент такого порушення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що припинення провадження, в даному випадку, на підставі положень п.9 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є незаконним.

В той час, апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції про необхідність припинення провадження у даній справі, проте, в якості підстави припинення визначив положення п.11 ч.1 ст. 83 означеного Закону.

Відповідно п.11 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

При цьому, апеляційний суд не звернув уваги на приписи ч.2 вказаної статті Закону, яка встановлює, що провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадку, передбаченого пунктом 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом.

Враховуючи, що Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.04.2014 по справі № 915/220/14 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, та дана постанова не оскаржена у встановленому законом порядку та є чинною на момент прийняття оскаржених судових актів, означені підстави припинення провадження у даній справі застосовані апеляційним судом неправомірно.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним звернути увагу на те, що обставини, визначені у постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2014 та рішенні господарського суду Миколаївської області від 21.05.2014 у справі № 915/1722/13, залишеному без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014, можуть бути підставою перегляду судових актів у даній справі за нововиявленими обставинами.

Внаслідок цього, суд касаційної інстанції вважає , що при прийнятті оскаржених судових актів, судами попередніх інстанцій порушені норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до прийняття по суті неправильних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 110-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" задовольнити .

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 915/220/14 скасувати.

Справу № 915/220/14 передати до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду на стадію ліквідації.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова

Судді: О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко