ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" березня 2015 р. м. Київ К/9991/39295/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
на постанову Господарського суду Київської області від 02.02.2007
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011
у справі № 407/18-06 (22-а-1221/07)
за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
до Броварського комунального заводу алюмінієвих конструкцій (до ліквідаційної комісії БЗАБК)
третя особа: Державне казначейство України у м. Києві
про стягнення заборгованості за бюджетною позичкою -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва звернулась до суду із адміністративним позовом про стягнення з Броварського комунального заводу алюмінієвих конструкцій простроченої заборгованості перед Держбюджетом за бюджетними позичками в сумі 1 286 195,81 грн.
В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені та відсотків та просив стягнути 1 309 959,41 грн., з яких основний борг складає 149 940,00 грн., пеня - 499 055,13 грн., відсотки - 237 066,51 грн., пеня на відсотки - 417 897,77 грн.
Постановою Господарського суду Київської області від 02.02.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011, позов задоволено частково, стягнуто з Броварського комунального заводу алюмінієвих конструкцій в доход державного бюджету України 149 940,00 грн. заборгованості, в решті позову відмовлено.
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011, змінити постанову Господарського суду Київської області від 02.02.2007, позов ДПІ у Дарницькому районі м.Києва задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов про стягнення заборгованості за бюджетною позичкою в частині основного боргу, виходив з наявності такої заборгованості, яка є документально підтвердженою, та відмовив у задоволенні позову про стягнення пені, відсотків та пені на відсотки, мотивуючи відмову відсутністю правових підстав.
Суд касаційної інстанції вважає, що спір про стягнення бюджетної позички не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства виходячи з такого.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги такого суб'єкта владних повноважень.
Реалізація податковим органом своїх повноважень, визначених статтею 22 Законів України Про Державний бюджет України на 2007-2009 роки, відповідно до якої органи державної податкової служби України визнано органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, не змінює правову природу відносин, на підставі яких виникли майнові відносини сторін за договором бюджетної позички.
Так, предметом стягнення у позові є заявлена сума бюджетної позички, отримана відповідачем на підставі договору з Міністерством фінансів України від 14.02.1994 №5, предметом якого є зобов'язання останнього надати відповідачу бюджетну позичку у сумі 30 млрд. крб. з оплатою 25 % річних, якому кореспондує зобов'язання підприємства забезпечити повне повернення одержаних коштів та процентів до 01 липня 1996 року.
Зміст названої угоди про надання бюджетної позички свідчить про її належність до господарських угод, відтак спір, який виникає з приводу її виконання за своєю правовою природою не є публічно-правовим, у зв'язку з цим вирішення зазначеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, яка поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Отже, спір в частині стягнення заборгованості за бюджетною позичкою не є публічно-правовим, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, а підлягає розгляду господарським судом у порядку господарського судочинства.
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і закриває провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Київської області від 02.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун