Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2006 р. Справа №АС-13/396-06
Судова колегія у складі:
головуючого судді Бондаренко В.П., суддів Лакізи В.В., Токара М.В.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Павловська-Кравчук В.А. (довіреність у справі)
відповідача –Марченко Г.А. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3476Х/1-11) на постанову господарського суду Харківської області від 30.08.06 р. по справі №АС-13/396-06
за позовом Районного комунального підприємства «Балакліянафтопродукт», м. Балаклія
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, м. Балаклія
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення –
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 30.08.2006 р. по справі № АС-13/396-06 (суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ Харківської області № 0001412301/0 від 23.06.2006 р.
Крім того, з державного бюджету України на користь позивача стягнено 3,40 грн. судового збору.
Відповідач не погодився з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи, просить постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006 року по справі № АС-13/396-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав.
Судова колегія розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала представників сторін і встановила наступне:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення 23.06.2006р. №0001412301/0 про застосування та стягнення податкового зобов’язання за порушення податкового законодавства до РКП «Балакліянафтопродукт»у вигляді донарахування податку на прибуток в 2005р в сумі 14697,25грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 7348,63грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 30.08.2006 р. по справі № АС-13/396-06 позовні вимоги позивача задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ Харківської області № 0001412301/0 від 23.06.2006 р.
Відповідач із постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають суттєве значення по справі, висновки суду не відповідають фактичними обставинами справи, та постанову прийнято з порушенням норм матеріального права.
Зокрема відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку щодо тривалості перевірки, зазначає, що позивачем всупереч п.п. 5.3.9, п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищені валові витрати шляхом віднесення до витрати виконаних робіт СПДФО Кравчуком О.В.
Крім того, позивачем завищені суми амортизаційних відрахувань автомобіля переданого Балаклійській райдержадміністрації, чим порушені вимоги підпункту 8.1.2, п.8.1 та підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та СПДФО Кравчуком Олександром Васильовичем було укладено договір №20-7 від 20.07.2005р. (а.с. 10, 11), згідно п.1.1 якого СПДФО Кравчуком О.В. зобов’язався провести в інтересах позивача дослідження ринку нафтопродуктів Північно-Східного регіону України, вивчення тенденції зміни попиту на нафтопродукти, аналізу основних фактів впливу на формування ціни та інше.
Як зазначено в п. 3.1 вищеназваного договору (а.с. 11) приймання і оцінка робіт оформляється актом приймання-передачі, а п. 3.2 договору визначена вартість робіт у сумі 40000грн.
Згідно акту №1 від 30.09.2005р. (а.с. 12) приймання-передачі робіт по договору №20-07 від 20.07.2005р. роботи виконані СПДФО Кравчуком О.В. були прийняти позивачем та підтверджена вартість виконаних робіт у сумі 40000грн.
В матеріалах справи наявне і технічне завдання до договору №20-07 від 20.07.2005р. (а.с. 13-15).
Відповідно до п.1.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Як вбачається з наданою позивачем договору №20-7 від 20.07.2005р. за своєю правовою природою даний договір є договором підряду, порядок укладання і виконання якого регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій страх і ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначено в статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як зазначено п. 3.1 в договорі №20-7 від 20.07.2005р. прийомка та оцінка всього обсягу робіт по даному договору проводиться відповідно до технічного завдання і оформляється актом приймання-здачі виконаних робіт.
Тобто, сторонами договору узгоджений порядок підтвердження виконання робіт по договору та порядок прийняття виконаних робіт, в підтвердження чого і є акт №1 від30.09.2005р. приймання-передачі робіт, а тому твердження відповідача про необхідність надання додаткових документів в підтвердження виконання робіт не приймаються до уваги.
Таким чином, віднесення до валових витрат вартості виконаних по договору №20-7 від 20.07.2005р., виконання яких підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2005р. проведено позивачем у відповідності з приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», оскільки відповідачем не спростований факт відсутності виконання робіт по вищезазначеному договору.
Також в акті перевірки зазначено, що при перевірці господарської діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства, виявлено порушення вимог підпунктів 8.1.2, 8.2.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв’язку із нарахуванням амортизаційних відрахувань на легковий автомобіль MITSUBISHI PAJERO, який був переданий Балаклійській районній державній адміністрації по договору позички б/з від 08.01.2004р.
Судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваної постанови обґрунтовано дійшов висновку, про відсутність порушень податкового законодавства позивачем по зазначеній операції виходячи з наступного.
Як зазначено в пункті 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних актів для власного виробничого ви користування.
Як вбачається з матеріалів справи позивач придбав автомобіль MITSUBISHI PAJERO WGN у ЗАО «АККО-ІНВЕСТ»19 грудня 2000р., що підтверджується приймально-передаточним актом №262 (а.с. 94).
Зазначений автомобіль був зареєстрований за позивачем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ХАС №408461 ТЗ №00060ХВ (а.с. 93) та автомобіль зареєстрований за позивачем на праві власності.
Відповідно не надав доказів, що вищевказаний автомобіль не використувався позивачем у господарській діяльності до 08.01.2004р., тобто до моменту укладення договору позички (а.с. 16-18).
Відповідно положенням п. 8.2.1 ст. 8 Закону під терміном „основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
З аналізу наведених норм, порушення яких було встановлено перевіряючими, випливає, що нарахування амортизаційних відрахувань Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не ставить у залежність від того, ким об'єкт нарахування використовується за господарським договором, а тільки пов'язує з фактом його придбання (введенням в експлуатацію), вартістю, строком експлуатації та використанням в господарській діяльності. Оскільки в акті перевірки відсутні відомості про дослідження перевіряючими вище перелічених обставин, то висновки про порушення позивачем приписів п. 8.2.1 ст. 8 Закону зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин, тобто на припущенні про наявність порушень.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 30.08.2006р. по справі №АС-13/396-06 прийнята при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до діючого матеріального та процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні, в зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, п. 1) статті 198, статтями 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 30.08.2006р. по справі №АС-13/396-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Справу передати до господарського суду Харківської області.
Ухвала складена у повному обсязі 04.12.2006р.
Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.
Суддя (підпис) Лакіза В.В.
(підпис) Токар М.В.