АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МОЇ - 01601,  м.  Київ - 601,  вул.  Володимирська,  15

справа № 22- 5320                                головуючий у 1-й інстанції: Буніна О.М.

доповідач: Гончар В.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

головуючого: Гончара В.П.

суддів: Корчевного Г.В.,  Слюсар Т.А.

при секретарі: Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,  який діє в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду м.  Києва від 22 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ЖБК «Пілот» про визнання недійним договору від 27 січня 2005 року,  п. 1 протоколу № 5 від 22 жовтня 2004 року ЖБК «Пілот»,  зобов'язання вчинити певні дії,  відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення прав споживачів,  -

встановила:

Позивачка звернулась до Солом'янського районного суду м.  Києва із вказаним позовом.

Рішенням Солом'янського районного суду м.  Києва від 22 березня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції,  апелянт подала апеляційну скаргу,  в якій просить рішення Солом'янського районного суду м.  Києва від 22 березня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення,  яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до ЖБК «Пілот» у повному обсязі.

Апелянт вказує на те,  що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим,  крім того ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції,  апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував,  просив її відхилити,  а рішення суду залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність ухваленого рішення,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Судом вірно встановлено,  що ОСОБА_2 є членом ЖБК «Пілот» та власницею квартири АДРЕСА_1 з 1979 року.

Як вбачається із матеріалів справи,  станом на 01 лютого 2001 року за апелянтом перед ЖБК «Пілот» було визнано борг по сплаті комунальних послуг,  включаючи за гаряче водопостачання (ГВП) та за холодне водопостачання (ХВП) у розмірі 636 грн. 46 коп.,  а за період з 01 січня 2004 по 01 січня 2005 року борг у розмірі 679 грн. 90 коп. У липні 2005 року позивачка погасила заборгованість перед ЖБК «Пілот» у розмірі 636 грн. 46 коп. та 679 грн. 90 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог,  щодо проведення перерахунку за період з 2001 по 2005 роки та надання послуг з опалення та постачання гарячої води з урахуванням реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунку норм та урахування обігів фактично наданих послуг,  суд вірно зробив висновок,  щодо прострочення строків позовної давності в частині перерахунку з 2001 по 2003 роки,  а також те,  що позивачка не вказує яку саме суму за опалення з неї було стягнуто.

Щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку витрат на утримання будинку та при будинкової території,  що входять за утримання житла,  то позивачка не надала суду жодних доказів,  які підтверджували не надання чи неналежного надання вище наведених послуг.

Судом вірно встановлено,  що нарахування по ГВП та ХВП за 2004 по 2005 роки є вірними,  оскільки апелянт не уклала із ЖБК договір про встановленню та використанню лічильника.

Крім того,  з матеріалів справ вбачається,  ОСОБА_2 проживала із сім'єю із 3-х осіб,  до перевірки правильності нарахувань по лічильнику по ХВП та ГВП представників ЖБК «Пілот» не допускала.

Підстав для визнання п. 1 протоколу № 5 засідання правління ЖБК «Пілот» від 22 жовтня 2004 року та договору укладеного між апелянтом та відповідачем від 27 січня 2005 року недійсним та не законним - немає,  а висновок суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Відповідно до  ст.  23 ЦК України,  моральна шкода,  завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовуються особою,  яка її завдала за наявності її вини.

У зв'язку із тим,  що апелянт не надала суду жодного доказу,  який би підтверджував вину відповідача,  а також причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками ЖБК «Пілот»,  тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Відповідно до  ст.  60 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

З огляду на викладене,  рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини по справі,  дав належну оцінку зібраним доказам і прийшов до правильного висновку. Доводи апеляційних скарг цих висновків не спростовують.

Керуючись  ст.  ст. 218.303,  307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України,  колегія суд/дів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  який діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м.  Києва від 22 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.