ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 8545/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Пліша М.А.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. у справі № 809/2546/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

30.07.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем безпідставно, в порушення вимог статей 11, 17, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження", відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.05.2014 року за № 809/1259/14, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Позивач вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанову від 17.07.2014 року ВП №44048462 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.05.2014 року за № 809/1259/14 такою, що підлягає скасуванню, оскільки остання, що не містить передбачених законом обставин, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження. У зв'язку з наведеним, податковий орган просив зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 14.05.2014 року за № 809/1259/14, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, та вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управлінння юстиції Бордуланюк Г.Ю. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкриттті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.05.2014 року №809/1259/14 про стягнення з Аудиторської фірми "Аудит і допомога ЛТД" 6082 (шість тисяч вісімдесят дві) гривні 65 коп. податкового боргу.

Скасовано постанову заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управлінння юстиції Бордуланюк Г.Ю. від 17.07.2014 року ВП №44048462 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.05.2014 року №809/1259/14.

В задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна виконавча служба Коломийського міськрайонного управління юстиції оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року за № 809/1259/14 стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Аудиторську фірму "Аудит і допомога ЛТД" та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 6 082, 65 грн. Вказана постанова набрала законної сили 06.06.2014 року.

На виконання даного судового рішення 25.06.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист за № 809/1259/14.

Судом встановлено, що вищевказаний виконавчий лист направлено до Відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції.

02.05.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Бурдуланюк Г.Ю., винесено постанову (ВП №44048462) про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.05.2014 року за № 809/1259/14.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999р. №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606).

Відповідно до статті 1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Проте частиною 1 ст.3 Закону № 606 встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

До набрання чинності Податковим кодексом України, примусове виконання рішень по стягненню податкового боргу покладалось на державну виконавчу службу, а з 01.01.2011р. порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Так, абзацом 1 п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 95.5 ст. 95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника.

Порядком стягнення готівки які належить платникові податку, у рахунок погашення його податкового богу, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.10.2010р. №1244 «Про деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» визначено механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з п. 2 Порядку, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 ст. 95 ПК України.

Крім цього, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22.

Відповідно до пункту 12.4 Інструкції, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається. Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, в розумінні Податкового кодексу України органами стягнення за судовими рішеннями про стягнення з юридичних осіб податкового боргу, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи, визначені цим Кодексом. Процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження, відтак органи державної виконавчої служби до неї не залучаються.

Оскільки в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про погашення податкового боргу в порядку ст.257 та ст.258 КАС України, а тому колегія суддів вважає, що одержання виконавчого листа виданого судом першої інстанції в даній категорії справи не є безспірною підставою звернення його до примусового виконання, за наявності законодавчо визначеної самостійної процедури виконання ДПІ рішень про погашення податкового боргу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.26 Закону №606, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з апелянтом, що при прийнятті оскаржуваної постанови посадова особа ВДВС дотримуючись вимог Закону України «Про виконавче провадження» та ПК України дійшла правомірного висновку про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо стягнення коштів в сумі 6082 грн.85 коп. податкового боргу.

Звернення ж виданого судом першої інстанції виконавчого листа до примусового виконання в даній категорії справ розцінюється колегією суддів не інакше як ухилення від виконання завдань покладених законодавцем на податкові органи.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. у справі № 809/2546/14 скасувати та ухвалити нову постанову, якою в позові Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

М.А. Пліш