УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 5558/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року у справі № 809/924/14 за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення податкового боргу в сумі 321 796,32 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2014 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" в якому просив визнати винести рішення, яким стягнути з ТзОВ «Машинобудівний завод Автоливмаш» податковий борг в розмірі - 321796,32 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод Автоливмаш", 76000, вул. Юності, 23 м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 30858384 в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 321 796,32 (триста двадцять одну тисячу сімсот дев`яносто шість) гривень 32 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року у справі № 809/924/14 і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що згідно з п. п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платником податків не виконуються умови, визначені пунктами 57.2 - 57.3 статті 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу, який стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

У розумінні положень статей 59. 95 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після настання двох подій: після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу; сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Натомість матеріали справи містять докази податкового боргу різних періодів, а доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу з податковим боргом в сумі 321796,32 та відповідними штрафними санкціями не надходило. Отже дана сума податкового боргу є неузгоджена, а поки вона є неузгоджена , вона не є податковим боргом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції було встановлено, що за товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" рахується податковий борг, який становить 321 796,32 грн. Податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум, згідно поданих декларацій № 9088302019 від 20.01.2014 року, № 900884150 від 20.09.2013 року, №90437785694 19.07.2013 року, №9050919611 від 16.08.2013 року, №9059097301 від 20.09.2013 року, №9066156606 від 18.10.2013 року, №9074471893 від 19.11.2013 року, №9082237003 від 19.12.2013 року, штрафних санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень №0020421501 від 09.10.2013 року, №0031421501 від 24.12.2013 року, штрафних санкцій та основного платежу, згідно податкового повідомлення-рішення №0022332302/0 від 25.11.2010 року, винесеного на підставі акту перевірки від 12.11.2010 року, розстрочених грошових зобов`язань, згідно рішення № 12 від 30.01.2013 року і розстроченого податкового боргу, згідно рішення № 11 від 30.01.2013 року.

Відповідно до п.1 та п.3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість суб`єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш".

За результатами перевірки складено акти № 2398/15-01/30858384 від 09.10.2013 року та № 5085/15-01/30858384 від 24.12.2013 року, якими встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

На підставі направлень від 24.09.2010 року № 00010998 та від 22.10.2010 року №00011211 податковими ревізорами-інспекторами ДПІ в м. Івано-Франківську проведено виїзну перевірку суб`єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 19093/23-2/3185838 від 12.11.2010 року (а.с. 15-44), яким встановлено порушення позивачем:

- підпунктів 1.22.2, 4.1.1, 4.1.3, 4.1.6, 5.2.1, 5.2.5, 5.3.9, 7.3.1, 11.2.1, 11.3.1 пунктів 1.22, 4.1, 5.1, 5.2, 5.3, 5.9, 7.3, 11.2, 11.3 статей 1,4, 5,7, 11 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями в результаті чого завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 112 грн., у тому числі за 2009 рік в сумі 112 грн.;

- підпунктів 1.22.2, 4.1.1, 4.1.3, 4.1.6, 5.2.1, 5.2.5, 5.3.9, 7.3.1, 11.2.1, 11.3.1 пунктів 1.22, 4.1, 5.1, 5.2, 5.3, 5.9, 7.3, 11.2, 11.3 статей 1, 4, 5, 7, 11 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 494 075 грн., у тому числі за 2009 рік в сумі 934 580 грн., півріччя 2010 року в сумі 559 495 грн.;

- підпунктів 7.2.1, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, 7.5.1 пунктів 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104 555 грн., у тому числі за жовтень 2009 року в сумі 29 965 грн., за листопад 2009 року в сумі 74 590 грн.;

- п. п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-VI "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 659 67 грн., нараховано пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 6212,04 грн..

На підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 09.10.2013 року № 2398/15-01/30858384 та від 24.12.2013 року № 5085/15-01/30858384 начальником ДПІ в м. Івано-Франківську 09.10.2013 року та 24.12.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш" №0020421501, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість на суму 4033,27 грн. та форми "Ш" №0020431501, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість на суму 6253,52 грн. та податкові повідомлення-рішення форми "Ш" №0031421501, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість на суму 1875,24 грн. та форми "Ш" №0031431501, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість на суму 19200,58 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано 09.10.2013 року та 24.12.2013 року, про що свідчать підписи у відповідних графах (а.с. 6, 7, 10, 11). Згадані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку, а тому сума податкового боргу є узгодженою.

Рішеннями ДПІ в м. Івано-Франківську № 11 та № 12 від 30.01.2013 року відповідачу надано розстрочення податкового боргу в сумі 18482,91 грн., та в сумі 51569,00 грн. Рішенням ДПІ в м. Івано-Франківську № 4 та № 5 від 18.10.2013 року скасовано розстрочення податкового боргу через порушення погашення розстрочених податкових зобов`язань.

Пунктом 16.4.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 5.4.1 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Позивачем направлялася податкова вимога форми "Р" від 25.11.2010 року, яку отримано відповідачем 25.11.2010 року, про що свідчить прізвище особи у відповідній графі та направлялася податкова вимога форми "Ю" від 14.08.2013 року, яку відповідачем отримано 22.08.2013 року, про що копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13, 99).

Заборгованість відповідача підтверджується актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 5085/15-01/30858384 від 24.12.2013 року (а.с. 8-9), актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 2398/15-01/30858384 від 09.10.2013 року, актом № 19093/23-2/3185838 від 12.11.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року (а.с. 15-44), копією корінця податкового повідомлення-рішення №0020421501 від 09.10.2013 року, копією корінця податкового повідомлення-рішення №0020431501 від 09.10.2013 року, копією корінця податкового повідомлення-рішення №0031421501 від 24.12.2013 року, копією корінця податкового повідомлення-рішення №0031411501 від 24.12.2013 року (а.с. 6,7,10,11), копією корінця податкової вимоги № 002332302/0 від 25.11.2010 року (а.с. 13), копією корінця податкової вимоги № 1124-19 від 14.08.2013 року (а.с. 99), копією довідок про борг (а.с. 106-107, 112).

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3. статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4. статті 95 даного Кодексу зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року у справі № 809/924/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 07 квітня 2015 року.