УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 5555/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О. Глушка І.В..

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 809/182/13-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, ДП "Укрдержбудекспертиза", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТзОВ "Радіоремсервіс" про визнання рішень нечинними,-

В С Т А Н О В И В:

01.08.2008 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 (н звернулися у Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, ДП "Укрдержбудекспертиза", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (надалі - відповідачі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТзОВ "Радіоремсервіс" про визнання рішень нечинними.

Ухвалами суду від 09.04.2013 року та від 26.06.2013 року за клопотаннями представника позивачів залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Позивачі свої позовні вимоги мотивували тим, що відповідачами при здійсненні своїх повноважень щодо прийняття оскаржуваних рішень допущено порушення вимог чинного законодавства. Зокрема позивачі просили визнати нечинним експертний висновок Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області за № 2993/2278 від 07.06.2007 року, висновок комплексної державної експертизи Івано-Франківської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи за № 74.84.0-356 від 14.06.2007 року та дозвіл на виконання будівельних робіт за № 37 від 21.05.2007 року виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, як такі, що прийняті без врахування встановлених законом обмежень щодо дотримання необхідних відстаней між запроектованим будинком та спорудами належними позивачам на праві власності .

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р.,у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянти оскаржили її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволенні позовних вимог. Апелянти свої вимоги мотивують тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Представники Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, ДП "Укрдержбудекспертиза", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТзОВ "Радіоремсервіс" в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, що Головним управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області видано експертний висновок за № 2993/2278 від 07.06.2007 року, Державним підприємством Івано-Франківська обласна служба Української державної інвестиційної експертизи видано висновок за № 74.84.0-356 від 14.06.2007 року та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області виданий дозвіл на виконання будівельних робіт за № 37 від 21.05.2007 року для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1

Загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України визначає Закон України "Про пожежну безпеку" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону стандарти, технічні умови, інші нормативно-технічні документи на пожежонебезпечні технологічні процеси та продукцію повинні включати вимоги пожежної безпеки і погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. Погодженню підлягають також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила. Вимоги пожежної безпеки, що містяться у відомчих нормативних актах, не повинні суперечити державним стандартам, нормам і правилам.

Статтею 10 Закону встановлено, що експертиза проектів щодо пожежної безпеки та видача дозволів проводиться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Органи державного пожежного нагляду також беруть участь у прийнятті об'єктів в експлуатацію.

Згідно ст. 37 вищевказаного Закону спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування та органами державної пожежної охорони згідно з їх компетенцією, судом.

Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів, норм і правил вирішуються органами, що затвердили ці стандарти, норми і правила, разом з органами державної пожежної охорони.

Згідно дослідженого в якості письмового доказу по справі експертного висновку Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області за № 2993/2278 від 07.06.2007 року, проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог нормативно правових-правових актів у проектно-кошторисній документації на багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки проектних матеріалів, згідно висновку комплексної державної експертизи Івано-Франківської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи за № 74.84.0-356 від 14.06.2007 року, проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження.

Відносно забезпечення дотримання протипожежного розриву від багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 до існуючих господарських будівель, належних позивачам, по вулиці Вишневського, 1 в місті Івано-Франківську колегія суддів зазначає наступне.

Як вказують апелянти відстань між об'єктом будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 до сараю по вулиці Вишневського, 1 в місті Івано-Франківську складає менше шести метрів та менше двадцять метрів від двоповерхового житлового будинку, які належать позивачам.

Обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень вимоги до протипожежних відстаней між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств встановлені ДБН 360-92, згідно додатку 3.1.

Згідно норм вказаного додатку ДБН 360-92 протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств треба приймати за таблицею 1 цього, додатку, якою нормовано відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств в залежності від ступеня вогнестійкості будинку, класифікація будинків, за ступенем якої, згідно примітки 1 до вказаної таблиці, приймається відповідно до чинних нормативів. Так, протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств складають 6 метрів для будинків І і ІІ ступеня вогнестійкості, 8 метрів для будинків ІІІ ступеня вогнестійкості та 10 метрів для будинків IIIа, IIIб, IV, IVа, V ступенів вогнестійкості.

Встановлення ступеня вогнестійкості будинку регулюють Державні будівельні норми "Пожежна безпека об'єктів будівництва" ДБН В.1.1.7- 2002, затверджені наказом Державної будівельної інспекції України за №88 від 03.12.2002 року (далі - ДБН В.1.1.7- 2002).

Як з'ясовано та встановлено судом першої інстанції, що житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 відноситься до ІІ (другої) категорії вогнестійкості.

Ступінь вогнестійкості будинку та господарських споруд, належних позивачам не визначено.

З письмових пояснень третьої особи наявних в матеріалах справи видно, що з метою додержання вимог положень ДБН 360-92 внесено до проекту організації будівлі здійснення конструктивних заходів щодо обмеження поширення можливої пожежі між будинками, згідно пунктів 3.5 ДБН В.1.1.7- 2002, якими встановлено загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, обладнання будинків, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі, та які поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення.

Коригуванням проекту організації будівлі передбачено на фасаді зі сторони існуючих споруд монтаж двопільних засклених сертифікованих дверей і вікон та засклених перегородок (до 90% площі полотна) з каркасом із стального профілю з межею вогнестійкості ЕІ-60 згідно вимог п.3.1 Змін №1 до ДБН В.1.1.7- 2002.

Також передбачено влаштування протипожежної стіни І-го типу (REI 150), яка влаштовується на всю висоту існуючої будівлі і являється протипожежною перешкодою.

Відповідно до примітки 6 таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92 допускається передбачати відстані між будинками I і II ступенів вогнестійкості менше 6 метрів за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною.

Проектом передбачені й інші конструктивні заходи щодо обмеження поширення можливої пожежі.

За умови виконання третьою особою конструктивних заходів щодо обмеження поширення можливої пожежі при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 право позивачів на пожежну безпеки належних їм будівель є забезпеченим, а тому експертний висновок Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області за № 2993/2278 від 07.06.2007 року, висновок комплексної державної експертизи Івано-Франківської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи за № 74.84.0-356 від 14.06.2007 року не порушує права позивачів.

Судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 37 від 21.05.2007 року з будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1.

Ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Згідно вищевказаного Закону затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт за № N 273 від 05.12.2000 року (чинне на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до п 2.1 якого для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до Інспекції держархбудконтролю відповідний перелік документів.

Відповідно до п 3.2 вищевказаного Положення Інспекція держархбудконтролю зобов'язана у термін, що не перевищує одного місяця, розглянути подані забудовником (замовником) документи і прийняти рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт та видати його або надати обгрунтовану відмову.

Як видно з пояснень представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, даних суду першої інстанції, що уповноваженою особою ТзОВ "Радіоремсервіс" були подані всі належним чином оформлені вищезазначені документи, тому жодних правових підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області при видачі оскаржуваного дозволу діяла правомірно, в межах, в спосіб і у відповідності до вимог законодавства, а тому підстав для визнання дозволу нечинним немає.

Також матеріалами справи стверджується та підтверджується поясненнями представників відповідачів даними суду першої інстанції що, на час розгляду справи у суді першої інстанції будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 здійснювалось на підставі нової проектно-кошторисної документації, а тому оскаржувані рішення втратили свою юридичну значимість та відповідно до згаданих обставин не можуть порушувати жодних прав чи інтересів позивачів по справі.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 809/182/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: О.О.Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 07 квітня 2015 року.