ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року м. Київ К/800/35877/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову та ухвалуОдеського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року

у справі№ 815/5136/13-а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

провизнання нечииним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі № 815/5136/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області № 0000802250 від 26.05.2012 року, яким зменшено підприємству розмір від'ємного значення ПДВ на суму 870 148,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 159, 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної виїзної перевірки ТОВ «Житлопромбуд» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року складено акт № 119/22-5/32696339, яким зафіксовано порушення п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.2, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення з ПДВ за грудень 2011 року на суму 870 148,28 грн.

Відповідач стверджує, що позивачем сформовано податковий кредит за грудень 2011 року на підставі податкових накладних, виписаних в листопаді 2011 року, а дві податкові накладні за грудень 2011 року складено з порушенням чинного законодавства.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802250 від 26.05.2012 року, яким зменшено товариству розмір від'ємного значення ПДВ на суму 870 148.00 грн.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

З аналізу вказаних положень випливає, що право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, у яких фактично відбулись операції; суми ПДВ, вказані у таких податкових періодах можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для зменшення відповідачем підприємству від'ємного значення ПДВ на суму 870023,32 грн. був висновок про неправомірне формування ним податкового кредиту за грудень 2011 року за рахунок податкових накладних, які виписано у листопаді 2011 року.

У зв'язку із невчасним отриманням даних документів від постачальника податкові накладні фактично отримано підприємством у грудні 2011 року, що підтверджено відповідними датами у реєстрі виданих та отриманих накладних.

Податковим органом не вказано про наявність будь-яких порушень у заповненні податкових накладних за листопад 2011 року та в акті перевірки не заперечується товарність проведених операцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначено, що чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної, оскільки саме за даним документом платник податків має право на формування свого податкового кредиту.

Відповідачем також зменшено податковий кредит підприємства за грудень 2011 року на суму 124,96 грн. у зв'язку із порушенням контрагентом порядку заповнення податкової накладної.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено вказані накладні та встановлено, що єдиними порушеннями є зазначення у графі 5 (одиниця виміру товару) скорочення «усл» замість «послуги», проте вказане порушення є формальним та жодним чином не впливає на факт здійснення господарської операції, а відтак і на право позивача включити суми за даними накладними до складу податкового кредиту з ПДВ.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акта, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року у справі № 815/5136/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак