ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 916/2320/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Одеського обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 25.02.2015 р. та додаткову постанову Одеського

апеляційного господарського суду від 27.02.2015 р.

у справі № 916/2320/14 господарського суду Одеської області

за позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний

сервіс "Хмельницький"

до Одеського обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

за зустрічним

позовом Одеського обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України

до Комунального підприємства "Житлово-комунальний

сервіс "Хмельницький"

про стягнення штрафу

за участю представників:

КП "ЖКС "Хмельницький" - не з'явилися;

Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Новицький М.З.;

в с т а н о в и л а :

Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Хмельницький" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2014 р. № 93-р/к.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неповне з'ясування відповідачем обставин справи та перевищення ним наданих законом повноважень (т.1 а.с.2-9).

Відповідач у справі - Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на позовну заяву заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що висновки, викладені у рішенні, повністю відповідають обставинам справи, крім того, рішення відповідає чинному законодавству України (т.1 а.с.90-94).

До початку розгляду справи по суті заявлених вимог Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до КП "Житлово-комунальний сервіс "Хмельницький" та просило стягнути з останнього штраф в розмірі 68 000,00 грн. (т.1 а.с.98-100).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вчинив порушення, передбачене Законом України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні Антимонопольного комітету України № 93-р/к від 09.04.2014 р. Згідно ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач за вчинення вищезазначеного порушення має сплатити штраф, вимога про стягнення якого заявлена позивачем.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.07.2014 р. у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено (т.1 а.с.132-140).

Відмовляючи у задоволенні заявлених первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності доказів вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання об'єктів благоустрою в територіальних межах обслуговування КП "ЖКС "Хмельницький", шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав належним чином діюче рішення позивача, відповідну суму штрафу не сплатив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р., з урахуванням додаткової постанови від 27.02.2015 р., рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2014 р. скасовано. Первісний позов задоволено частково; визнано недійсними п.п. 2, 3 рішення АМК. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.2 а.с.94-104, 106-108).

Частково задовольняючи первісний позов, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності доказів порушення позивачем антимонопольного законодавства, що є також підставою для відмови у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення штрафу.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Антимонопольний комітет України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.121-128).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку судами встановлені наступні обставини.

Відповідно до рішення № 93-р/к КП "ЖКС "Хмельницький" протягом 2013 року займало монопольне (домінуюче) становище на досліджуваному ринку; дії КП "ЖКС "Хмельницький", які полягали у поданні на затвердження виконавчого комітету Одеської міської ради економічно необґрунтованого розрахунку пайової участі власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єктів благоустрою у сумі 5,01 грн. за 1 м2 площі гаража за один місяць (з урахуванням ПДВ), який у подальшому було застосовано, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання об'єктів благоустрою шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на цьому ринку; за це порушення на КП "ЖКС "Хмельницький" накладено штраф у сумі 68 000 грн.

Рішення № 93-р/к мотивовано наступними обставинами:

КП "ЖКС "Хмельницький" займає монопольне становище на ринку надання послуг з утримання об'єктів благоустрою в територіальних межах об'єктів благоустрою, які обслуговує це підприємство на підставі укладених з власниками (користувачами, орендарями) гаражів.

КП "ЖКС "Хмельницький" відповідно до Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, зокрема, Додатку № 5 до цих Правил та затвердженого розпорядженням Одеського міського голови від 26.10.2012 р. № 1031-01р Порядку встановлення тарифів на послуги (роботи), які надаються (виконуються) комунальними підприємствами Одеської міської ради здійснило "розрахунок тарифу для визначення розміру пайової участі власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єкта благоустрою за 2013 рік" у сумі 5,01 грн. за 1 м2 площі гаража за один місяць (з урахуванням ПДВ) та подано цей розрахунок на затвердження в установленому порядку.

Згідно з цим документом загальна сума витрат складає 87 421,48 грн., а сума прибутку - 32 345,95 грн.; тобто рентабельність підприємства при визначенні прибутку складає 37 відсотків, що перевищує граничний рівень рентабельності у розмірі 10 відсотків.

Крім того, КП "ЖКС "Хмельницький", здійснюючи зазначений розрахунок, необґрунтовано зазначило заробітну плату 1 двірника у розмірі, що суперечить штатному розпису цього підприємства.

На підставі цього розрахунку рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.2012 № 443 "Про встановлення розміру пайової участі для власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єктів благоустрою" встановлено базову вартість пайової участі у сумі 5 грн. за 1 м2 умовно-розрахункової площі гаража для власників відповідних об'єктів, що обслуговуються комунальними підприємствами "Житлово-комунальний сервіс" міста Одеси, до складу яких входить КП "ЖКС "Хмельницький".

Предметом спору у даній справі за первісним позовом є дійсність зазначеного рішення.

Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом зазначає, що 14.04.2014 р. КП "ЖКС "Хмельницький" отримало копію рішення № 93-р/к, що підтверджується повідомленням про вручення представнику названого підприємства поштового відправлення № 6510702714052.

КП "ЖКС "Хмельницький" штраф, накладений рішенням № 93-р/к, не сплатило протягом визначених Законом України "Про захист економічної конкуренії" двох місяців з моменту отримання копії рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розумінні ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За приписом п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (стаття 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" ).

Стаття 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" містить невичерпний перелік територій в межах населеного пункту, що є об'єктами благоустрою.

Згідно ч. 4 ст. 15 цього Закону, власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем; типовий договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою.

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI затверджено Правила благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції.

Додатком № 5 до цих Правил є Порядок визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній та парковій зонах, скверах та на територіях для експлуатації фонтанів, бюветних гідротехнічних комплексів, ставків.

У пункті 9 згаданого додатку № 5 зазначено, що розміри пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою щорічно встановлюються рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради для кожного комунального підприємства.

У додатку до додатку № 5 до Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI, наведено текст Примірного договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою (в подальшому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.11.2013 р. № 537, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2013 р. за № 2073/24605, було затверджено Типовий договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою).

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

За змістом п. 1 додатку № 5 до Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, цей Порядок розроблений з метою забезпечення належного утримання та своєчасного ремонту об'єктів благоустрою та реалізації положень статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

У пункті 3 додатку № 5 до Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI зазначено, що підосновою визначення пайової участі є річний план заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою та відповідний кошторис витрат на утримання в належному стані об'єктів благоустрою.

Річний план заходів з утримання і ремонту об'єктів благоустрою розробляється кожним комунальним підприємством, що утримують об'єкти благоустрою, на підставі Порядку формування річного плану заходів з утримання і ремонту об'єктів благоустрою, затвердженого додатком 3 до Правил благоустрою території міста Одеси, погоджується уповноваженим органом по кожному комунальному підприємству відповідно до вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та затверджується на підставі розділу 3 Правил благоустрою території міста Одеси та інших нормативно-правових актів.

Кошторис витрат на утримання в належному стані об'єктів благоустрою розробляється кожним комунальним підприємством та затверджується уповноваженим органом по кожному комунальному підприємству.

Відповідно до затвердженого розпорядженням Одеського міського голови від 26.10.2012 р. № 1031-01р Порядку встановлення тарифів на послуги (роботи), які надаються (виконуються) комунальними підприємствами Одеської міської ради, комунальні підприємства Одеської міської ради як виконавці (виробники) здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на відповідні послуги (роботи) та надають їх уповноваженим органам, які здійснюють контроль за ефективною діяльністю комунальних підприємств (далі - уповноважені органи), на розгляд; уповноважені органи протягом 30-ти календарних днів перевіряють та підтверджують (погоджують) достовірність вхідної інформації, яку комунальні підприємства використовують при розрахунках тарифів, приймають рішення щодо економічної та соціальної доцільності встановлення і зміни тарифів та надають ці розрахунки на перевірку до управління економіки, промисловості та інвестицій Одеської міської ради; управління економіки, промисловості та інвестицій Одеської міської ради протягом 30-ти календарних днів перевіряє надані розрахунки та інформує уповноважений орган щодо правильності їх виконання та економічної обґрунтованості тарифів комунальних підприємств; уповноважені органи готують та виносять на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради проекти рішень виконавчого комітету Одеської міської ради щодо встановлення або перегляду тарифів на житлово-комунальні, побутові, транспортні та інші послуги, які надаються комунальними підприємствами; проекти рішень виконавчого комітету Одеської міської ради щодо встановлення або перегляду тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для будинків комунальної власності готує та виносить на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради департамент міського господарства Одеської міської ради спільно з районними адміністраціями Одеської міської ради.

Місцевий господарський суд у вирішенні спору зі справи виходив з того, що в рішенні № 93-р/к доведено вчинення КП "ЖКС "Хмельницький" відповідного порушення конкурентного законодавства.

Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Так, судами встановлено, що зміст порушення конкурентного законодавства, про яке йдеться в рішенні № 93-р/к, полягає у поданні на затвердження виконавчого комітету Одеської міської ради розрахунку пайової участі власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єктів благоустрою у сумі 5,01 грн. за 1 м2 площі гаража за один місяць (з урахуванням ПДВ).

Згідно з Порядком встановлення тарифів на послуги (роботи), які надаються (виконуються) комунальними підприємствами Одеської міської ради, затвердженого розпорядження Одеського міського голови від 26.10.2012 № 1031-01р, яким деталізовано процедуру встановлення тарифів, що підлягають затвердженню виконавчим комітетом Одеської міської ради, уповноважені органи зобов'язані перевірити та підтвердити (погодити) достовірність вхідної інформації, яку комунальні підприємства використовують при розрахунках тарифів, а управління економіки, промисловості та інвестицій Одеської міської ради - перевірити надані розрахунки та інформувати уповноважений орган щодо їх правильності та економічної обґрунтованості.

При цьому, п. 4 цього порядку передбачено, що саме уповноважені органи готують та виносять на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради проекти рішень виконавчого комітету Одеської міської ради щодо встановлення або перегляду тарифів на житлово-комунальні, побутові, транспортні та інші послуги, які надаються комунальними підприємствами.

Правилами благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI, передбачено лише, що підприємство, яке надає послуги з благоустрою, зобов'язане скласти кошторис, на підставі якого здійснюється розрахунок розміру пайової участі, який затверджує виконавчий комітет міської ради, тобто самостійно не може вчинити порушення конкурентного законодавства.

Разом з тим, у дослідженому господарськими судами рішенні № 93-р/к відсутні фактичні дані про встановлення відділенням АМК у діях виконавчого комітету, іншого органу Одеської міської ради чи безпосередньо даної ради порушення конкурентного законодавства, пов'язаного із затвердженням розрахунку пайової участі власників (користувачів, орендарів) гаражів для утримання об'єктів благоустрою у сумі 5,01 грн. за 1 м2 площі гаража за один місяць (з урахуванням ПДВ).

Враховуючи наведене, дії позивача не є порушенням конкурентного законодавства, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а рішення відповідача є незаконним та необґрунтованим, що є підставою для визнання його недійсним, а також підставою для відмови у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення штрафу за невиконання цього рішення.

В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, підстав для зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. у даній справі немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. у справі № 916/2320/14 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.