АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
Справа № 22-к-5012/2007 Головуючий у І інстанції: Подолянчук І.М.
Доповідач: Вовченко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі суддів
Вовченка В.М. , Білич І.М. , Качана В.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2006 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Четверта державна нотаріальна контора м. Донецька про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, розділ спадкового майна та за зустрічним позовом 3-ої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: Четверта державна нотаріальна контора м. Донецька про зміну черговості отримання права на спадщину та усунення від права на спадщину, -
встановила:
У квітні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, розділ спадкового майна. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що29.10.2004 року помер їхній чоловік та батько ОСОБА_1, після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Всі вони прийняли спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. На квартиру претендує також ОСОБА_5, яка оформила опікунство над ОСОБА_1. Між ними виник спір. Просили визнати за ними право на 2/3 частини квартири, а за відповідачем на 1/3 частину.
В той же час до суду звернулася ОСОБА_5, як третя особа із самостійними вимогами з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона рідна сестра померлого ОСОБА_1 З 1992 року після отримання ним черепно-мозкової травми та визнання інвалідом 2 групи його дружина ОСОБА_1 з ним не проживала, ніякої уваги йому не приділяла . Брат всі ці роки проживав з нею, вона піклувалася про нього, провідувала у лікарні, надавала йому допомогу, була визнана його опікуном. Просила визнати її спадкоємицею першої черги, усунути від права на спадкування ОСОБА_1
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2006 року вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення, вона усунена від права на спадкування. За ОСОБА_5 визнано право на спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_1 разом зі спадкоємцями першої черги, яка має право на спадкування за законом. Встановлено факт своєчасного прийняття спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_1 - квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та визнано за кожним з вказаних осіб право власності на 1/3 частину названої квартири в порядку спадкування за законом, в решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2006 року скасовано рішення суду І інстанції в частині встановлення факту своєчасного прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та визнання за кожним з вказаних осіб право власності на 1/3 частину названої квартири в порядку спадкування за законом та направлено справу на новий розгляд. В решті рішення суду залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду І інстанції та рішення апеляційного суду скасувати, та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 стаття 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеним обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.