ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 181159/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

з участю представника позивача Левицького А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а-0770/561/12 за позовом Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» до Державної фінансової інспекції у Закарпатській області про визнання частково протиправною та часткове скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Брустурянське лісомисливське господарство» звернулось до суду із позовом до Державної фінансової інспекції у Закарпатській області про визнання частково протиправною та часткове скасування вимоги.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема зазначає, що судом не враховано, що письмова вимога ґрунтується на неправомірних висновках, зазначених в акті, судом не надано правової оцінки висновкам відповідача у зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Працівниками контрольно-ревізійного відділу в Тячівському районі на виконання п.2.13 Плану роботи Головного контрольно-ревізійного управління України п.1.1 та п.1.2 Плану роботи контрольно-ревізійного відділу в Тячівському районі, з 29.09.2011 року по 12.12.2011 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» за 2009-2010 роки та січень-вересень 2011 року, за результатами якої встановлено фінансові порушення та недоліки, що відображені в Акті від №13-10/87 від 19.12.2011 року, а саме:

щодо стану реалізації лісопродукції ДП «Брустурянське ЛМГ» встановлено факт недотримання вимог п.2 Наказу Державного комітету лісового господарства України «Щодо вдосконалення механізму продажу необробленої деревини» від 19.02.2007 року №42, яким затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, в частині неповної реалізації лісопродукції через аукціони, що призвело до продажу необробленої деревини за цінами, нижчими від аукціонних, внаслідок чого підприємствами втрачен6о доходів на загальну суму 50 433,95 грн.;

щодо фактичного виходу деревини, в порушення п.3.7 «Інструкції з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Держкомлісгоспу України», затвердженої наказом Державного Комітету лісового господарства від 19.12.2003 року №205 (із внесеними змінами згідно наказу від 27.06.2007 року №219), та вимог п.п.56, 57 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 року №761, не забезпечено проведення огляду місць заготівлі деревини з метою встановлення якості заготовленої лісопродукції та належне оформлення актів форми ЛГ-19 по трьох лісосіках, що призвело до виникнення відхилення в частині заниження понад 10%, фактичного обсягу сортиментної структури оприбуткованої лісопродукції до планової сортиментної структури виходу лісопродукції, внаслідок чого підприємством втрачено фінансових ресурсів від реалізації в загальній сумі 14 547,72грн. (в т.ч. ПДВ);

щодо правильності застосування відпускних цін на будівельний ліс у відповідності з діаметрами встановлено, що порушено ДСТ 9462-88, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 21.04.1998 року №33 п.3 наказу Держлісгоспу від 27.06.2007 року №219 відповідачем протягом 2009 року ділова деревина діаметром понад 24-х см. Відпускалася, як будівельний ліс (відповідно, у товарно-транспортних накладних застосовувалися ціни на будівельний ліс), що призвело до недоотримання доходів в сумі 11 660,17 грн.;

щодо виконання умов укладених договірних відносин відповідача з суб'єктами господарювання по купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах порушено вимоги п.8.3 умов укладених договорів та п.2 ст.231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №43-ІV, що призвело до недоотримання фінансових ресурсів на суму 93 398 грн.;

щодо напрямків використання відповідачем чистого прибутку за 2009-2010 роки та січень-вересень 2011 року встановлення порушення вимог п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року №1673 та ст.75 Господарського кодексу України в частині надання різного виду благодійної (спонсорської допомоги) іншим підприємствам, установам та організаціям, в результаті чого незаконні видатки склали 53 301,52 грн.;

щодо контролю за станом та обліком дебіторської заборгованості встановлено випадки невжиття відповідачем заходів своєчасного стягнення дебіторської заборгованості і як наслідок спливу строків її стягнення, що призвело до нанесення збитків підприємству на загальну суму 66 778,30 грн.;

щодо дотримання законодавства при здійсненні виплат заробітної плати працівникам ДП «Брустурянське ЛМГ» за час відпусток встановлено, що в порушення п.4 Порядку обчислення середньо заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, вимог п.п.5, 8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV протягом 2009-2010 років та січня-вересня 2011 року при нарахуванні заробітної плати за час відпусток в розрахунок включались виплати одноразового характеру, що призвело до переплат заробітної плати за час відпусток 27-м працівникам підприємства на загальну суму 2 224,86 грн. та як наслідок, зайвого проведення нарахувань на заробітну плату та перерахувань до державних цільових фондів на суму 829,87 грн.;

щодо розрахунку середньоденного заробітку для нарахування відпусток протягом 2009-2010 років та січня-вересня 2011 року в порушення п.1 п.(а) Порядку обчислення середньо заробітної плати, вимог п.п.5, 8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 6-м працівникам підприємства недорахована заробітна плата за час відпусток у загальній сумі 342,37 грн.;

щодо використання коштів на придбання Української символіки встановлено, що на підставі рахунку-фактури №ОПС-004364 від 22.04.2011 року без укладеного договору на продаж та доставку символіки було перераховано ТзОВ «О.П.С.» кошти в загальній сумі 41 584,00 грн. та одержано символіки на підставі накладної №ОПС-009589 від 22.07.2011 року на загальну суму 20 469,96 грн. (завищення ціни придбаної продукції за звичайну ціну) - сума завданих підприємству збитків складає 10 712,34 грн.;

щодо повноти застосування передбачених законодавством процедур закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти встановлено, що в порушення п.1 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» №2289-VІ від 01.06.2010 року позивач в січні-вересні 2011 року здійснило закупівлю послуг по трелюванню деревини без застосування тендерних процедур на загальну суму 1 094 762,74 грн.;

щодо повернення закупленого відповідачем 700 тон щебеню фракції 0,40 по ціні 130,00 грн./т. у відповідності до договору поставки від 11.07.2011 року №1/157 укладеного з ПП «Імпульс-Транс» на загальну суму 91 000,00 грн. та переданого по акту прийому-передачі за договором від 10.08.2011 року №172 на збереження ДП «Дніпропетровсько-Тетерівському ЛМГ»;

щодо проведення інвентаризації розрахунків з МПП «Ельдорадо», ТзОВ «Атлант», ПП «Гарга», ПП «ОСОБА_3.», та з державним підприємством «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг».

Не погодившись із висновками ревізії Державне підприємство «Брустурянське лісомисливське господарство» листом від 28.12.2011 року №549 надало заперечення до акту ревізії, а саме до розділів: 6.2 - щодо недоотримання підприємством фінансових ресурсів за рахунок здійснення реалізації лісопроукції за заниженими цінами в сумі 62 094,12 грн.; 6.3 - щодо втрати підприємством фінансових ресурсів від реалізації в загальній сумі 14 547,72 грн.; 6.5 - відносно не нарахування покупцям штрафних санкцій на суму 93 398,00 грн.; 7.1 - щодо придбання сувенірної продукції та державної символіки за завищеними цінами на суму 10 712,34 грн.; 7.8 - щодо перевищення граничних витрат на надання благодійної допомоги в сумі 53 301,52 грн.; 8 - відносно простроченої дебіторської заборгованості в сумі 66 778,30 грн. та 9 - відносно проведення закупівель послуг по трелюванню деревини з лісосік без застосування тендерних процедур на загальну суму 1 094 762,74 грн.

Листом від 19.01.2011 року №11-27-18/42 Рахівська міжрайонна фінансова інспекція надіслала висновки на заперечення по акту ревізії від 28.12.2011 року №549, якими зауваження позивача було відхилено.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» було надіслано письмову Вимогу №11-27-16/65 від 24.01.2012 року «Про направлення вимог щодо усунення виявлених ревізією фінансових порушень», якою вимагалося опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які допустили вказані порушення. Строк виконання Вимоги до 17.02.2012 року.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що допущені позивачем порушення, якими завдано матеріальні збитки, в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження, тому відсутні підстави для часткового скасування вимоги.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, однак не погоджується з мотивами суду такої відмови.

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У даній оскарженій вимозі, фінансова інспекція вказує на виявлені збитки та їхній розмір, зокрема пункти вимоги, які просить виконати фінансова інспекція є матеріального характеру, тому такі кошти стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю до підконтрольної установи та правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Дана правова позиції колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15.04.2014р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для зміни постанови суду першої інстанції в частин викладення мотивів відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині викладення мотивів відмови у позові.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» - задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а-0770/561/12 змінити в частині викладення мотивів відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

В.М. Каралюс

Повний текст постанови складено 14.04.2015р.