Судове рішення #41764408


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



08 квітня 2015 р. Справа № 876/2273/14


Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,


розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,


встановив:


13.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації щодо призначення та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною у заниженому розмірі та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по 31 грудня 2008 року та надалі виплачувати допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона здійснює догляд за малолітньою дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, всупереч Закону, така їй виплачувалася у значно меншому розмірі.

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.11.2009 року позов задоволений частково, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням вже отриманих сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати в частині задоволення позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а тому здійснював виплати у межах коштів виділених на це з бюджету.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому колегія суддів відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач є матір'ю, яка з лютого 2007 році перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка здійснює догляд за дитиною, має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на підставі статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та нарахування і виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вищевказаний період.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", якими було зупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Частиною другою статті 99 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк.

Пропущення цього строку відповідно до статті 100 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) було самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягала одна зі сторін. Обставини, з якими сторона пов'язувала поважність причин пропуску строку звернення до суду, мали доводитися стороною і встановлюватися судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосування наслідків пропуску цього строку. У справі, що розглядається, відповідач у суді першої інстанції не заявляв вимогу щодо застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, обставини його пропущення не встановлювалися. Отже, суд апеляційної інстанції не застосовує наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації, здійснило позивачу виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році в розмірі, меншому ніж встановлено в Законі України, станом на час проведення такої виплати, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 КАС України


ухвалив :


Апеляційну Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2009 року у справі № 2а-577/2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.


Головуючий Л.П. Іщук


Судді В.П. Дякович


Р.В. Кухтей











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація